Ухвала суду № 70770627, 05.12.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.12.2017 Справа № 554/5096/17

Провадження № 1-кс/554/8315/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави Чуванова А.М., при секретарі Садошенко М.П., за участю слідчого Дударєва О.В., прокурора Черчатого Є.О., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області Лисяк Г.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №12017170000000328 від 21.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Полтавської області, про арешт майна у кримінальному провадженні №12017170000000328 від 21.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Підставами для арешту майна слідчий вказує, що що починаючи з квітня 2017 року ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, систематично шляхом обману, здійснювали телефонні дзвінки від імені посадових осіб обласних державних адміністрацій областей підприємствам та організаціям різних форм власності, розташованим на території України, з пропозицією прийняти участь у благодійності та перерахувати грошові кошти під приводом надання благодійної допомоги на оздоровлення дітей та воїнів АТО та в подальшому заволодівали отриманими грошовими коштами (чужим майном) з використанням електронно-обчислювальної техніки (вчиняли шахрайство).

ОСОБА_7 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, полягала у придбанні благодійних фондів, а саме: БО «БФ «Захист Громади» ЄДРПОУ 41292620, БО «БФ «Громада України» ЄДРПОУ 41269497, БО «БФ «Сильні Громадяни» ЄДРПОУ 41605032, подальшому відкриттю розрахункових рахунків на вказані фонди у банківських установах, пошуку та підборі громадян, що будуть здійснювати телефонні дзвінки та забезпечувати інтернет переписку з підприємствами установами та організаціями, пошук громадян на розрахункові рахунки яких в подальшому будуть перераховані грошові кошти, пошук та підбір громадян, що будуть здійснювати зняття грошових коштів. За вчинення указаних злочинних дій ОСОБА_3 отримував грошову винагороду в розмірі 40% від суми незаконно отриманих коштів, а інші кошти, за попередньою домовленістю розподіляв між інших учасників групи.

ОСОБА_7 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, полягала у забезпеченні організації здійснення телефонних дзвінків від імені посадових осіб обласних державних адміністрацій областей підприємствам та організаціям різних форм власності, розташованим на території України, з пропозицією прийняти участь у благодійності та перерахувати грошові кошти під приводом надання благодійної допомоги на оздоровлення дітей та воїнів АТО, безпосередньому контакті з ОСОБА_3 для координації дій, забезпеченні зняття грошових коштів, що були перераховані від потерпілих на розрахункові рахунки благодійних фондів в тому числі з використанням системи веб-банкінгу ПАТ «ПУМБ» та подальший розподіл грошових коштів відповідно попередніх домовленостей. За вчинення указаних злочинних дій ОСОБА_4 отримував грошову винагороду в розмірі 6% від суми незаконно отриманих коштів.

ОСОБА_7 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, полягала у здійсненні телефонних дзвінків від імені посадових осіб обласних державних адміністрацій областей підприємствам та організаціям різних форм власності, розташованим на території України, з пропозицією прийняти участь у благодійності та перерахувати грошові кошти під приводом надання благодійної допомоги на оздоровлення дітей та воїнів АТО. Інформувати про свою діяльність ОСОБА_4

ОСОБА_7 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, який працює на посаді провідного фахівця сектору по роботі з малими корпоративними клієнтами ПАТ «ПУМБ», полягала у відкритті та подальшому обслуговуванні розрахункових рахунків фіктивних благодійних фондів, який завідомо знаючи, що розрахункові рахунки благодійних фондів використовувалися для заволодіння грошовими коштами, допомагав, в при обробці платіжних доручень банківською системою, повідомляв гр. ОСОБА_4 стосовно перерахування грошових коштів, а також повідомляв встановлених слідством осіб про загрозу можливого блокування розрахункових рахунків фіктивних благодійних фондів та про блокування рахунків з боку правоохоронних органів, говорячи при цьому, що необхідно здійснити зняття грошових коштів. Крім того, надавав поради гр. ОСОБА_4, куди саме необхідно звернутися з приводу розблокування грошових коштів на розрахункових рахунках фіктивних благодійних фондів.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України.

02.12.2017 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено про підозру у вчиенні вищевказаних кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.190 КК України.

27.11.2017 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава винесено ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 за місцем фактичного проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, з метою виявлення та вилучення речових доказів у кримінальному провадженні, а саме: інформацію у паперовій формі: записники, зошити, аркуші паперу із записами чи друкованим текстом/зображеннями, бухгалтерські документи стосовно перерахування грошових коштів, чеки, квитанції про отримання та перерахування грошових коштів, установчі документи на фіктивні підприємства, статути; у електронному вигляді- електронні носії: диски, флеш-карти, системні блоки, роутери, модеми звязку, мобільні телефони (смартфони), сім-карти, платіжні картки банківських установ, печатки фіктивних установ, на розрахункові рахунки яких перераховувалися грошові кошти.

02.12.2017 року, на підставі вищевказаної ухвали, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, в присутності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проведено санкціонований обшук, в ході якого було виявлено та вилучено належне йому наступне майно: флеш носій інформації Transcend обємом 1 GB; три тримачi для сiм-карт (2 «Київстар» та 1 «Водафон», стартовий пакет «Київстар» без сім-карти); мобiльний телефон «Нокiа» imei: 355383003616266, з сім-карткою оператора мобільного звязку «Vodafon» +380504988997; мобiльний телефон «Xiaomi mi max, IMEI_1: 562387034986495, IMEI_2:562387034986495, з сім-картками операторів мобільного звязку «Київстар» +380672717297 та +380673222903 та коробкою до нього; мобiльний телефон марки «Android One mi A1» з коробкою до нього, IMEI_1:865181039957933, IMEI_2: 865181039957925, з сім-карткою оператора мобільного звязку «Київстар» +380983178996; документи ТОВ « Фірма АЛЛЄГРО»; ноутбук марки «НP» модель «15-n225 er» з зарядним пристроєм до нього; компютер моноблок «НP seria номер 4 с s234018f» з зарядним пристроєм до нього.

02.12.2017 року винесено постанову про визнання речовими доказами вищевказаного майна та воно поміщено на зберігання до кімнату речових доказів СУ ГУНП в Полтавській області.

На даний час у кримінальному провадженні існує обґрунтована необхідність запобіганню можливості пошкодження, перетворення та відчуження вищевказаного майна, яке може бути реалізовано тільки шляхом накладення арешту на це майно.

У судовому засіданні слідчий просив задовольнити клопотання. Пояснив, що він своєчасно звернувся до суду з клопотанням, проте, у звязку з навантаженням канцелярії суду, до системи авто розподілу клопотання внесено з запізненням, тому просив поновити строк звернення до суду з клопотанням.

Прокурор підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, бо в ньому не вказано кому належить майно. Зазначив, що це речі не його, деякими він користується.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання. Вважає, що слідчий пропустив строк звернення до суду; не довів належність майна підозрюваному, оскільки частина речей була придбана його цивільною дружиною.

Суд, вислухавши думку учасників процесу дослідивши надані докази, приходить до наступного.

Згідно з ч.5 ст.171 КПК у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

У відповідності з ч.1 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Слідчий суддя, оцінивши причини пропуску строку як поважні, вважає, що необхідно поновити строк та розглянути клопотання про арешт майна по суті.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цьогоКодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу(ч. 1ст. 173 КПК України).

Встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017170000000328 від 21.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення органом досудового розслідування підозрюється ОСОБА_1, якому 02.12.2017 року оголошено про підозру за ч.3 ст. 190КК України.

04.12.2017 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання підвартою, строком на 60 діб.

Виходячи із аналізу положень пункту першого частини третьоїстатті 132 КПК України,статті 170 КПК України, слідчий , прокурор в ході розгляду клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні , в якому особі оголошено про підозру, має довести існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення.

Розглядаючи клопотання слідчого по суті, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, із змісту клопотання та матеріалів, які його обґрунтовують, вбачається , що зазначені обставини підозри, які інкримінуються ОСОБА_1, мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Слідчим доведено, що вищевказане майно, вилучене під час проведення обшуку від 02.12.2017 року, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України.

Вилучене, відповідно до протоколу обшуку від 02.12.2017 року, майно підлягає арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч.1ст.173 КПК Українислідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1ст.170 КПК України.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2,7,132,98,167,170-173,309,372 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Поновити строк звернення до суду з клопотанням слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №12017170000000328 від 21.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Полтавській області Лисяк Л.В. про арешт майна у кримінальному провадженні №12017170000000328 від 21.06.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, кв., 127, на вилучені 02.12.2017 року речі, а саме: флеш носій інформації Transcend обємом 1 GB; три тримачi для сiм-карт (2 «Київстар» та 1 «Водафон», стартовий пакет «Київстар» без сім-карти; мобiльний телефон «Нокiа» imei: 355383003616266, з сім-карткою оператора мобільного звязку «Vodafon» +380504988997; мобiльний телефон «Xiaomi mi max, IMEI_1: 562387034986495, IMEI_2:562387034986495, з сім-картками операторів мобільного звязку «Київстар» +380672717297 та +380673222903 та коробкою до нього; мобільний телефон марки «Android One mi A1» з коробкою до нього, IMEI_1:865181039957933, IMEI_2: 865181039957925, з сім-карткою оператора мобільного звязку «Київстар» +380983178996; документи ТОВ « Фірма АЛЛЄГРО»; ноутбук марки «НP» модель «15-n225 er» з зарядним пристроєм до нього; компютер моноблок «НP seria номер 4 с s234018f» з зарядним пристроєм до нього, до скасування арешту майна у встановленому нормамиКПК Українипорядку.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Виконання зазначеної ухвали покласти на слідчого в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання, крім випадків, встановлених КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області на протязі 5 днів з моменту проголошення.

Слідчий суддя: А.М. Чуванова