Рішення № 70766128, 28.11.2017, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4327/16-ц

Провадження № 2/487/202/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

28.11.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого - судді Павлової Ж.П.,

при секретарі Табунщик К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

30.08.2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-Банк» (далі – ПАТ КБ «Правекс-Банк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

В заяві позивач посилався на те, що 05.07.2006 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за яким останній було надано кредит в іноземній валюті в розмірі 28 800 доларів США на строк до 05.07.2031 року з виплатою 12% річних.

В якості забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Однак, відповідачі в порушення умов кредитного договору та чинного законодавства не виконують належним чином взяті на себе зобов'язання, у зв’язку з чим, утворилась заборгованість, яка станом на 21.06.2015 року становить 35 073,85 доларів США.

Посилаючись на вищенаведене просили стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором в розмірі 35 073,85 доларів США.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

В судове засідання відповідачі не з’явилися, причину неявки суду не повідомили, про день розгляду справи були повідомлені належним чином, через канцелярію Заводського районного суду м.Миколаєва, 25.09.2017 року надали заперечення, в якому позовні вимоги не визнають та заперечували проти задоволення позову, посилаючись на не обгрунтованність та незаконність заявлених вимог.

Суд ухвалив рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.224ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що між АКБ «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником всіх прав та обов’язків якого є ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та відповідачем ОСОБА_1, 05.07.2006 року було укладено кредитний договір № 1696-016/06Р, за яким останній було надано кредит в іноземній валюті в розмірі 28 800 доларів США на строк до 05.07.2031 року з виплатою 12% річних.

Крім цього, з метою забезпечення виконання зобов’язань відповідача по кредитному договору, між банком, 05.07.2006 року було укладено договір поруки № 1696-016/06Р з відповідачем ОСОБА_2

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 свої зобов’язання належним чином не виконує, у зв’язку з чим виникла заборгованість по сплаті кредиту.

Так станом на 21.06.2015 року її заборгованість по кредитному договору складає 35 073,85 доларів США, з яких:

-кредит – 20 958,00 доларів США;

-проценти – 14 115,85 доларів США.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 554, 625, 1054 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а також боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За кредитним договором, забезпеченим порукою, позичальник зобов'язується повернути банку кредит та сплатити проценти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а у разі невиконання цих зобов'язань вони полягають і на поручителя, при цьому неможливість виконання грошових зобов'язань не звільняє боржників від відповідальності.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом. Право на здійснення операцій в іноземній валюті, в тому числі і надання кредитів в іноземній валюті, передбачено ст.533 ЦК України, Законом України "Про банки і банківську діяльність", Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", Постановою НБУ №200 від 30.05.2007року Про затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів НБУ, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність банків.

Як свідчать матеріали справи, на час укладення кредитного договору банк мав необхідний обсяг повноважень (банківську ліцензію на право здійснювати банківські операції, в тому числі щодо розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, та письмовий Дозвіл на право здійснювати операції з валютними цінностями) для здійснення кредитування в іноземній валюті, використання якої при здійсненні кредитних операцій (в кредитних зобов'язаннях) було передбачено чинним на час укладення даного договору законодавством.

Сторони кредитного договору досягли згоди щодо валюти виконання грошового зобов'язання та виразили її в доларах США, та дана домовленість сторін, відповідно до ст.533,ст.1054 ЦК України, є істотною умовою кредитного договору.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, яка була висловлена за результатами розгляду справи №6-190цс15: «Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 2 3акону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент; у статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст.192 ЦК України). Відповідно до ст.533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993року №15-93, статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 ст.5 цього Декрету.

16 жовтня 2011 року вступив у силу ЗУ від 22.09.2011р. №3795-V1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", згідно з яким частину першу статті 11 3акону України «Про захист прав споживачів» було доповнено абзацом третім, відповідно до якого надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.

Кредитний договір укладено сторонами 05.07.2006 року. На час укладення цього кредитного договору ЗУ "Про захист прав споживачів" не передбачав заборони на надання споживчих кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України у справі 6-145цс14, яка є обов'язковою для застосування судами України: Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, та стягненню в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1696-016/06Р від 05.07.2006 року в розмірі 35 073,85 доларів США, що в перерахунку на національну одиницю України за курсом НБУ на час розгляду справи судом становить 941 216,27 грн., з яких:

- кредит – 20 958,00 доларів США, що в перерахунку на національну одиницю України за курсом НБУ на час розгляду справи судом становить 562 413,61 грн.;

- проценти – 14 115,85 доларів США, що в перерахунку на національну одиницю України за курсом НБУ на час розгляду справи судом становить 378 802,66 грн.

Також з відповідачів на підставі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213,215,218 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного Акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Публічного Акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1696-016/06Р від 05.07.2006 року в розмірі 35 073,85 доларів США, що в перерахунку на національну одиницю України за курсом НБУ на час розгляду справи судом становить 941 216,27 грн., з яких:

- кредит – 20 958,00 доларів США, що в перерахунку на національну одиницю України за курсом НБУ на час розгляду справи судом становить 562 413,61 грн.;

- проценти – 14 115,85 доларів США, що в перерахунку на національну одиницю України за курсом НБУ на час розгляду справи судом становить 378 802,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 7059,12 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набуває законної сили через 10 днів після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через місцевий суд в порядку, визначеному ст. ст. 294-296 ЦПК України.

СУДДЯ: Ж.П.ПАВЛОВА