Ухвала суду № 7076502, 06.10.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №-22-а-29217/08 Головуючий у 1 інстанції Добрянська Я.І.

Суддя доповідач Заяць В.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2009 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого:

Суддів:

при секретарі: Зайця В.С.,

Кузьменка В.В.,

Попович О.В.,

Леонтовичі М.А.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Торгівельної фірми «Явір» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2008 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Торгівельної фірми «Явір» до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.07.2007 р. № 0000722202/0,-

ВСТАНОВИВ:

ВАТ ТФ «Явір» 03.01.2007 року було укладено контракт № 1 з фірмою «Сімбалі» (Грузія) на придбання лаврового листа сухого.

ВАТ ТФ «Явір» було здійснено передплату по контракту № 1 від 03.01.2007 р. в сумі 15 000 дол. США (75 500,00 грн.) згідно банківської виписки від 05.01.2007 р. Граничний термін надходження товару 05.04.2007 р.

Станом на 05.04.2007 р. товар від нерезидента не надійшов, а граничний термін надходження товару 05.04.2007 р. сплинув о 24 годині 05 квітня 2007 року за правилами обчислювання строків.

14 травня 2007 року ВАТ ТФ «Явір» звернулось до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою № 28 від 14.05.2007 р. (вхідний № 1400 від 14.05.2007 р.) щодо стягнення дебіторської заборгованості з нерезидента фірми «Сімбалі» (Грузія).

ДПІ у Соломянському районі м. Києва була проведена позапланова перевірка ВАТ ТФ «Явір» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 05.01.2007р. по 20.07.2007р. за розрахунками по контракту № 1 від 03.01.2007 року з фірмою «Сімбалі» (Грузія), за результатами якої був складений Акт перевірки від 20.07.2007 р. № 8625/22-2/13670110, яким було встановлено порушення ВАТ ТФ «Явір» вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.94р. (із змінами та доповненнями). Відповідно до статті 4 вказаного Закону ДПІ у Соломянському районі м. Києва прийняла рішення про застосування штрафної (фінансової) санкції від 31.07.2007 р. № 0000722202/0 на загальну суму 8 635,50 грн.

ВАТ ТФ «Явір» звернулось з позовом до ДПІ у Соломянському районі міста Києва про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.07.2007 р. № 0000722202/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2008 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що вказана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому вона підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким необхідно задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу позивача у встановлений судом строк до апеляційного суду не надійшло.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ВАТ ТФ «Явір», суд першої інстанції посилався на те, що позивач не одержував ліцензію НБУ на подовження термінів розрахунків по контракту № 1 від 03.01.2007 року, а станом на 05.04.2007 р. (граничний термін надходження товару) позовна заява ВАТ ТФ «Явір» на стягнення з нерезидента заборгованості у сумі 15 000,00 дол. США, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом законодавчо встановлених термінів, до Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України, не подавалась.

Аналізуючи вказані обставини та застосовуючи відповідні норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок про те, що нарахування відповідачем позивачу пені за порушення вимог законодавства щодо термінів розрахунків в іноземній валюті в сумі 8 635,50 грн. у період з 06.04.2007 р. по 13.05.2007 р., тобто до дати прийняття судом позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, є правомірним, позивачем не надано до суду належних доказів щодо правомірності заявлених вимог, тому підстав для визнання недійсним рішення ДПІ у Соломянському районі м. Києва від 31.07.2007 р. № 0000722202/0 у суду немає.

Колегія суддів вважає за можливе погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання термінів розрахунків, передбачені Законом України від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Положенням ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 17.12.2004 року № 04-5/2260 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», зазначено, що відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються, і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

При цьому п. 5 вказаних Рекомендацій розяснено, що датою прийняття судом позовної заяви, з якої терміни, передбачені статтями 1 і 2 Закону, зупиняються, слід вважати саме дату звернення резидента до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості за експортно-імпортним договором (контрактом).

Таким чином, підставою для припинення нарахування пені вважається факт прийняття позовної заяви судом до розгляду з подальшим винесенням рішення про задоволення позову на користь підприємства (резидента).

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не підтверджуються наявними матеріалами справи та не грунтуються на вимогах законодавства, а нарахування відповідачем пені за порушення позивачем вимог законодавства щодо термінів розрахунків в іноземній валюті є обгрунтованим, тому колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Торгівельної фірми «Явір» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2008 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

______ В.С. Заяць

______ В.В. Кузьменко

______ О.В. Попович