Ухвала суду № 70764457, 01.12.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

Справа № 822/2625/17

У Х В А Л А

01 грудня 2017 року м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду ОСОБА_1, розглянувши заяву Міністерства юстиції України про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, Міністерство юстиції України оскаржило його в апеляційному порядку.

В поданій апеляційній скарзі Міністерство юстиції України просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 5 жовтня 2017 року, яке мотивовано відсутністю коштів для сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції вважає, що заявлене апелянтом клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Так, процесуальний закон зобов'язує суд з'ясувати майновий стан сторони із метою зменшення тягаря несення судових витрат.

Заявлене відповідачем клопотання про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню, оскільки жодних доказів на підтвердження важкого майнового стану відповідачем суду не надано.

Відсутність коштів не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем" ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява № 70297/01).

Крім того, 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким виключено органи державної влади з переліку осіб, звільнених від сплати судового збору.

Пунктом 2 Прикінцевих положень вказаного закону доручено Кабінету Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, прийнятим законом встановлено механізм забезпечення органів державної влади, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, відповідним державним фінансуванням на здійснення таких видатків, а відтак обов'язок сплати судового збору, встановлений для державних органів не є таким, що позбавляє їх можливості доступу до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору.

Керуючись ст. 88,160, 167, 195,196, 198, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

в задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач ОСОБА_1