Ухвала суду № 70763423, 30.11.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 р.Справа № 816/1014/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Калиновського В.А. , Зеленського В.В.

за участю секретаря судового засідання: Городової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2017р. по справі № 816/1014/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

26.06.2017 ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить ( з урахуванням усних уточнень, заявлених у судовому засіданні 17.08.2017):

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо надання оформленої листом від 13.05.2017 відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 73,5834 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 з метою реєстрації земельної ділянки площею 70,6918 га, яка сформована під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Чутівської селищної ради Полтавської області;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 73,5834 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 з метою реєстрації земельної ділянки площею 70,6918 га, яка сформована під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Чутівської селищної ради Полтавської області.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2017р. було задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області вчинити дії з поділу земельної ділянки площею 73,5834 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 з метою реєстрації земельної ділянки площею 70,6918 га, яка сформована під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Чутівської селищної ради Полтавської області, відповідно вимог статті 56 Закону України "Про землеустрій" та статті 791 Земельного кодексу України.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (ідентифікаційний код 39767930) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2017р. в частині задоволення позовних вимог та винести в цій частині нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 30.11.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11.12.2013 № ПЛ/5325455100:00:001/00000431 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населеного пункту в адміністративних межах Чутівської селищної ради Полтавської області, орієнтовною площею 78,4122 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства /а.с.16/.

За доводами позивача, ним замовлено виготовлення документації із землеустрою, проте, фактично під час виготовлення цієї документації уточнено розмір земельної ділянки (який є меншим орієнтованого розміру земельної ділянки, що зазначений у наказі); після виготовлення документації із землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки ОСОБА_1 звернувся до управління Держземагенства у Чутівському районі з метою реєстрації указаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі та отримання витягу з ДЗК про земельну ділянку. Водночас позивачу відмовлено у реєстрації сформованої земельної ділянки, оскільки у Державному земельному кадастрі зареєстровано інформацію про земельну ділянку, площею 73,5834 га, форма власності - державна, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, кадастровий номер: НОМЕР_2, що розташована на території Чутівської селищної ради, і відсутня технічна можливість зареєструвати у Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 70,6918 га, оскільки вона фактично знаходиться на місці уже зареєстрованої земельної ділянки, яка була внесена в ДЗК.

ОСОБА_1 не одноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на поділ земельної ділянки площею 70,6918 га за рахунок сформованої земельної ділянки площею 73,5834 га, відомості про яку наявні в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером НОМЕР_2 /а.с. 49-50/.

Зокрема, 28.03.2016 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 70,6918 га, кадастровий номер НОМЕР_2 із земель державної власності для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Чутівської селищної ради Полтавської області /а.с. 42/.

20.04.2016 відповідачем підготовлений лист вих. №2161/6-16, яким повідомлено про необхідність приведення документації із землеустрою у відповідність до вимог чинного законодавства України /а.с. 43/.

15.12.2016 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про надання згоди на поділ земельної ділянки площею 73,5834 га, кадастровий номер НОМЕР_2 з метою реєстрації земельної ділянки площею 70,6918 га, сформованої під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Чутівської селищної ради Полтавської області /а.с. 44/.

16.01.2017 відповідачем підготовлений лист вих. №460/6-17, за змістом якого шляхом цитування окремих норм Земельного кодексу України та Законів України "Про землеустрій", "Про Державний земельний кадастр", "Про державну експертизу землевпорядної документації" зроблений висновок про відсутність правових підстав для надання дозволу на поділ земельної ділянки /а.с. 45/.

Повторно 28.03.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на поділ земельної ділянки площею 70,6918 га за рахунок сформованої земельної ділянки площею 73,5834 га, відомості про яку наявні в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером НОМЕР_2 /а.с. 49-50/.

Листом від 13.05.2017 за № 5689/6-17 відповідач повідомив позивача про те, що державна реєстрація земельної ділянки площею 73,5834 га, кадастровий номер НОМЕР_2 проведена 27.11.2013 на підставі заяви про Державну реєстрацію земельної ділянки та технічної документації з інвентаризації земель, речові права на дану земельну ділянку не зареєстровані. Також відповідач зазначив, що не має можливості прийняти рішення щодо поділу земельної ділянки площею 73,5834 га, кадастровий номер НОМЕР_2 /а.с. 52/.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що оскільки позивач не є користувачем або власником спірної земельної ділянки, то саме відповідач зобов'язаний вчинити дії з поділу земельної ділянки площею 73,5834 га, кадастровий номер: НОМЕР_2.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Як вбачається, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами не оскаржується.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині задоволення, колегія судів виходить із наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Стаття 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю визначає: а) громадян та юридичних осіб - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) державу, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

В свою чергу, за правилами частини другої статті 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За приписами ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірах, не більше 2,0 гектара.

Згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу Україні центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 означеного Кодексу надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Формування земельної ділянки як об'єкта цивільних прав здійснюється в порядку, визначеному статтею 79-1 Земельного кодексу України. За правилами цієї статті, формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється:

- у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

- шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок;

- шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

- шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом;

- за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно з частиною п'ятою цієї статті, формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. В свою чергу, частинами шостою-сьомою передбачено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок. А винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

При цьому, згідно з вимогами частин дев'ятої-десятої, земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Таким чином, передумовою для відведення громадянину у власність земельної ділянки, яка утворюється в результаті поділу раніше сформованої земельної ділянки, що перебуває у державній власності, є затверджена у встановленому порядку технічна документація із землеустрою щодо поділу такої раніше сформованої земельної ділянки.

Судом першої інстанції було встановлено та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що відомості про земельну ділянку площею 73,5834 га, яка розташована на території Чутівської селищної ради Чутівського району Полтавської області, внесені до Державного земельного кадастру на підставі матеріалів інвентаризації з присвоєнням їй кадастрового номера НОМЕР_2, форма власності - державна, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення /а.с. 12-15/.

Отже, зазначена земельна ділянка вважається сформованою.

За правилами частини дванадцятої статті 186 Земельного кодексу України, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок погоджується:

- у разі якщо поділ, об'єднання земельних ділянок здійснюється її користувачем - власником земельних ділянок, а щодо земельних ділянок державної або комунальної власності - органом виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, уповноваженими розпоряджатися земельними ділянками відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;

- у разі поділу, об'єднання земельної ділянки, що перебуває у заставі, - заставодержателем;

- у разі поділу, об'єднання власником земельної ділянки, що перебуває у користуванні, - землекористувачем.

При цьому, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок затверджується замовником.

Згідно з частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи уповноважені розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 29.09.2016 № 333, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за № 1391/29521, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

За змістом статті 56 Закону України "Про землеустрій" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок включає, зокрема згоду власника земельної ділянки, для земель державної власності - органу, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, на поділ чи об'єднання земельних ділянок користувачем (крім випадків поділу земельної ділянки у зв'язку з набуттям права власності на житловий будинок, розташований на ній).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проаналізувавши норми Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 та Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №14 від 03.02.2015, колегія судів дійшла висновку про наявність у відповідача повноважень щодо розпорядження землями державної власності, зокрема щодо прийняття рішення про поділ спірної земельної ділянки.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин, яке підлягає захисту, а тому суд першої інстанції правомірно визнав належним способом захисту зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вчинити дії з поділу земельної ділянки площею 73,5834 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 з метою реєстрації земельної ділянки площею 70,6918 га, яка сформована під час виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності для ведення фермерського господарства за межами населеного пункту в адміністративних межах Чутівської селищної ради Полтавської області, відповідно вимог статті 56 Закону України "Про землеустрій" та статті 791 Земельного кодексу України.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2017р. по справі № 816/1014/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Чалий І.С.Судді Калиновський В.А. Зеленський В.В.

Повний текст ухвали виготовлений 05.12.2017 р.