Постанова № 70762933, 05.12.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання – Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1 – за довіреністю від 01.08.2017 року № 01-36/31, ОСОБА_2 – за довіреністю від 13.12.2016 року № 01-36/66;

від відповідача – не з’явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97", м. Одеса

на рішення Господарського суду Одеської області від 27.10.2017 року

у справі № 916/2043/17

за позовом: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, м.Одеса

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97", м.Одеса

про розірвання договору оренди та виселення

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Департамент комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97", м.Одеса, в якій просив суд розірвати договір оренди від 14.04.1997 року №6073 (у новій редакції від 24.09.2007 року), укладений між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97", виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97" із нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 228,5 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пр-т Адміральський, 17 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.10.2017 року у справі № 916/2043/17 (суддя Малярчук І.А.) позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса задоволено частково, припинено провадження у справі в частині позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, м. Одеса про розірвання договору оренди від 14.04.1997 року № 6073 (у новій редакції від 24.09.2007 року), укладеного між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97", виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97" із нежитлових приміщень першого поверху загальною площею 228,5 кв. м., що розташовані за адресою: м. Одеса, пр-т Адміральський, 17 на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради та відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, у решті позовних вимог відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97", м. Одеса з рішенням суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд винести рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права і неповним з’ясуванням всіх обставин справи.

04.12.2017 року через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване зайнятістю представника відповідача у розгляді адміністративної справи у Київському апеляційному адміністративному суді. Судовою колегією розглянуто і відхилено дане клопотання, виходячи з наступного.

Участь у судовому засіданні є правом сторони згідно з вимогами статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 року явка сторін не визнавалась обов’язковою.

У зв’язку з тим, що з 13.12.2017 року головуючий суддя Діброва Г.І. перебуватиме у відпустці, та враховуючи новорічні свята, відкладення розгляду справи призведе до порушення розумних строків розгляду справи та свідомого невиправданого затягування судового процесу, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Крім того, судова колегія зазначає, що неможливість прибуття в судове засідання представника сторони не є обґрунтованою підставою для відкладення розгляду справи, оскільки підприємство на теперішній час не обмежене у виборі осіб, які можуть представляти його інтереси у суді. Ухвалою суду не були витребувані від скаржника будь-які додаткові документи або пояснення, тому ствердження представника відповідача про їх можливе надання в наступному судовому засіданні також відхилене.

В судовому засіданні представники позивача усно висловили заперечення на апеляційну скаргу і просили залишити рішення Господарського суду Одеської області від 27.10.2017 року у справі №916/2043/17 без змін, а скаргу без задоволення.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в справі № 916/2043/17 та наданих представниками позивача пояснень.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 27.10.2017 року у справі №916/2043/17 відповідає нормам матеріального та процесуального права України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Представництвом з управління комунальної власності Одеської міської ради (правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Продтовари-97» на підставі розпорядження від 14.04.1997 року було укладено договір оренди нежитлового приміщення від 14.04.1997 року № 6073, відповідно до якого в оренду було передано нежитлове приміщення за адресою: пр-т Адміральський, 17, загальною площею 228,5 кв. м. під магазин на 9 років і 3 місяці.

Між Представництвом з управління комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Продтовари-97» (Орендар) було укладено нову редакцію договору нежитлового приміщення від 24.09.2007 року, за умовами якої Орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 228,5 кв. м., розташовані за адресою: м. Одеса, пр-т Адміральський, 17.

У пункті 1.3 договору визначено термін його дії у новій редакції, а саме: з 24.09.2007 року (двадцять четвертого вересня дві тисячі сьомого року) до 14.09.2017 року (двадцять четвертого вересня дві тисячі сімнадцятого року).

Позивач у поясненнях, наданих суду першої інстанції зазначив, що дата строку закінчення договору – 14.09.2017 року вказана помилково і датою закінчення строку дії договору слід вважати – 24.09.2017 року.

Пунктом 2.2. договору оренди передбачено, що за орендоване приміщення Орендар зобов’язався сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 10 338 грн. 86 коп. без урахування податку на додану вартість та індексу інфляції. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно з пунктом 2.5 договору за повідомленням Орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішеннями міської ради з дня їх вступу у законну силу шляхом внесення відповідних змін до даного договору.

Відповідно до пунктів 3.2., 3.3. договору Орендодавець має право контролювати стан, напрямки та ефективність використання приміщення, переданого в оренду. Орендодавець має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору оренди або його розірвання у разі невиконання або неналежного виконання орендарем обов’язків, передбачених цим договором, у тому числі невикористання орендованого приміщення на протязі 3-х місяців.

Сторони визначили, що об’єкт оренди передається орендарю для використання під розміщення магазину та офісних приміщень (пункт 4.1 договору). На протязі дії цього договору, крім своєчасного внесення орендної плати, орендар зобов’язаний, зокрема своєчасно узгоджувати з орендодавцем будь-які зміни профілю використання орендованого приміщення (підпункт «з» пункту 4.2 договору).

У пункті 5.6. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання орендарем обов’язків, передбачених пунктом 4.1., абзацами «а», «г», «є» пункту 4.2. цього договору, орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Положеннями пункту 4.6 договору встановлено, що Орендар безперешкодно допускає представників Орендодавця у робочий час доби для контролю за виконанням правил використання приміщення і обов’язків за договором.

У відповідності до пункту 4.7. договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов’язаний у 15-тиденний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на дату передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об’єкта оренди.

Пунктом 4.8. договору визначено, що орендар має право передавати частину орендованого приміщення в суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим погодженням орендодавця. У п’ятиденний термін з дати отримання дозволу на суборенду орендар зобов’язаний надати до Представництва копію договору суборенди. В іншому разі дозвіл втрачає силу.

Згідно пункту 4.10. договору у випадку припинення дії цього договору у зв’язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, орендар сплачує орендну плату по день підписання акту приймання-передачі приміщення.

Відповідно до пункту 7.6 договору він може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

Додатковим договором від 21.04.2017 року № 10 до договору оренди №6073 в редакції від 24.09.2007 року сторони визначили, що орендна плата розраховується із врахуванням використання об’єкта оренди: продовольча торгівля, акцизна торгівля, побутові послуги, аптека.

В матеріалах справи містяться копії листа позивача, яким відповідачу надано згоду на передачу в суборенду частини орендованих приміщень і договорів суборенди, укладених з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, з Приватним підприємством „ОСОБА_4А.”, з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 ОСОБА_6.

Актами позивача від 25.05.2017 року, від 01.09.2017 року огляду нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, пр-т Адміральський, 17, встановлено, що орендоване приміщення використовувалось таким чином: 172,4 кв. м. – реалізація продовольчих товарів – не підакцизна група; 19,1 кв. м. – реалізація непродовольчих товарів; 4,0 кв. м. – реалізація продовольчих товарів підакцизної групи; 12,0 кв. м. – побутові послуги; 21,0 кв. м. – аптека.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97" звернулось до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради з листом від 27.06.2017 року № 30/1, в якому просило продовжити строк дії договору оренди № 6073 на три роки, посилаючись на наявне у нього пріоритетне право на його переукладення.

У відповідь на дане звернення Департамент комунальної власності листом від 04.08.2017 року № 01-13/3693 повідомив відповідача про те, що договір оренди № 6073 у редакції від 24.09.2007 року на попередніх умовах на новий строк продовжуватись не буде, з огляду на що запропонував у термін до 29.09.2017 року звільнити об’єкт оренди. Також, про відмову продовжувати договір орендодавець повідомив орендаря листом від 31.08.2017 року № 01-10/00292.

Департамент комунальної власності Одеської міської ради вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97" порушило умови договору оренди в частині використання об’єкту оренди не за цільовим призначенням, що призводить до сплати орендної плати у меншому розмірі і недоотримання місцевим бюджетом належних коштів.

У зв’язку з цим Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду з відповідним позовом про дострокове розірвання договору оренди і виселення відповідача з орендованих нежитлових приміщень.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Судова колегія вважає правильним висновок місцевого господарського суду про припинення провадження у справі в частині розірвання договору оренди з огляду на те, що на момент розгляду даних позовних вимог судом першої інстанції закінчився строк дії договору, обумовлений сторонами у пункті 1.3 договору в редакції від 24.09.2007 року, тобто предмет спору в частині розірвання договору оренди припинив своє існування до прийняття рішення у даній справі.

За змістом пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.1 Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що перелік підстав припинення провадження по справі та залишення позову без розгляду є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Предметом даних позовних вимог є вимога позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 6073, укладеного з відповідачем.

Припиняючи провадження по даній справі на підставі вищевказаної норми, суд першої інстанції посилався на відсутність предмету спору, оскільки договір оренди приміщення № 6073 припинив свою дію у вересні 2017 року, тоді як рішення місцевого господарського суду прийнято у жовтні 2017 року.

За таких підстав судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що предмет спору по даній справі відсутній, оскільки на момент розгляду даної справи у суді дію договору припинено за закінченням його строку.

Виходячи з вищенаведеного, висновок господарського суду про припинення провадження по справі № 916/2043/17 на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України з підстав того, що відсутній предмет спору є вірним.

Відповідно до приписів частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У справі, що розглядається, орендоване майно є комунальним, а тому на ці правовідносини поширюється дія Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

За приписами частини 1 статі 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані довести обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, належними та допустимими доказами.

На підтвердження своїх доводів позивач надав листи від 04.08.2017 року №01-13/3693, від 31.08.2017 року № 01-10/00292 про відмову від продовження орендних правовідносин.

Натомість, відповідач після 24.09.2017 року (закінчення строку дії договору) у встановленому законом порядку не повернув орендоване нежитлове приміщення першого поверху, розташоване за адресою: м. Одеса, пр-т Адміральський, 17, що свідчить про порушення з боку відповідача умов договору та вимог чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а також підтверджує використання вказаного нежитлового приміщення на даний час без достатніх правових підстав, з огляду на що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача і зобов'язав відповідача звільнити належні позивачеві спірні нежитлові приміщення шляхом виселення.

Судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд помилково у резолютивній частині рішення вказав про те, що в решті позовних вимог слід відмовити, оскільки щодо всіх заявлених позовних вимог судом першої інстанції було прийнято рішення у вигляді припинення провадження щодо розірвання договору оренди та задоволення вимог про виселення.

Проте, дане порушення норм чинного законодавства не призвело до прийняття місцевим господарським судом неправильного рішення і не може бути підставою для його скасування в порядку статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, не приймаються до уваги посилання скаржника на усунення порушень і відсутність підстав для розірвання договору, оскільки судом першої інстанції правомірно було припинено провадження у справі в цій частині у зв’язку із закінченням строку дії договору та відсутністю згоди орендодавця на його продовження.

Виходячи з вищевикладеного, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте судом за результатами дослідження усіх обставин справи. Тому відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду Одеської області від 27.10.2017 року у справі №916/2043/17 відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують вірного висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продтовари-97", м. Одеса на рішення Господарського суду Одеської області від 27.10.2017 року у справі № 916/2043/17 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 27.10.2017 року у справі №916/2043/17 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.