Рішення № 70762244, 27.11.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2017 р.

Справа № 916/2334/17

За позовом: публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго"

до відповідача: комунального підприємства "Облтрансбуд"

про стягнення 597 899,27 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

У відповідності до приписів ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.10.2017р. до 12 год. 00 хв. 23.10.2017р., з 14.11.2017р. до 11 год. 00 хв. 27.11.2017р.

СУТЬ СПОРУ: позивач, публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з комунального підприємства "Облтрансбуд" 597 899,27 грн., де 264 026,62 грн. – заборгованість за спожиту активну електричну енергію, 298 785,43 грн. – заборгованість за перевищення договірних величин, 357,96 грн. – реактивна електрична енергія, 2 600,67 грн. – 3% річних, 24 150,10 грн. грн. – пеня, 7 978,49 грн. – інфляційні витрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.09.2017р. позовну заяву (вх.№2464/17) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/2334/17 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Клопотання відповідача (вх.№2-5477/17 від 17.10.2017р.) про залучення Одеської обласної ради до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, судом залишено без задоволення.

06.11.2017р. відповідач звернувся до суду із клопотанням про припинення провадження у справі (вх.№2-5831/17), яке судом залишено без задоволення.

14.11.2017р. позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог (вх.№2-5977/17), відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 298 785,43 грн. – заборгованість за перевищення договірних величин, 357,96 грн. – реактивна електрична енергія, 2 600,67 грн. – 3% річних, 24 150,10 грн. грн. – пеня, 7 978,49 грн. – інфляційні витрати.

Зазначена заява судом прийнята до розгляду.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 27.11.2017рю не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлення належним чином.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 27.11.2017рю не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлення належним чином, подав до суду відзив на позов (вх.№21985/17 від 13.10.2017р.), відповідно до якого заявлені позивачем позовні вимоги не визначає та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між публічним акціонерним товариством "Одесаобленерго" та комунальним підприємством "Облтрансбуд" було укладено Договір про постачання електричної енергії № 2615 від 28.07.2008 р.

Відповідно до п. 9.4 Договору, договір укладений на строк до 31.12.2008 р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною і з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Додатковою угодою до Договору від 15.04.2015 р. сторони дійшли згоди внести додаток 2.1 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", додаток 3.1 "Розрахунок втрат електроенергії в мережах Споживача" та додаток 10.2.1 "Перелік об'єктів споживача КП "Облтрансбуд", що живляться від мереж 0,4 кВ Центрального РЕМ до договору про постачання електричної енергії. Додатки 2,3 та 10.2 залишаються невід'ємною частинами Договору.

Відповідно до додатку 2.1 до Договору постачання електричної енергії за дійсним договором відбувається на об'єкти споживача за адресами: м. Одеса, вул. Маразліївська, 34 А спожитий обсяг електричної енергії враховується розрахунковим засобом обілку №0175986 та м.Одеса, вул. Успенська, 4 спожитий обсяг електричної енергії враховується розрахунковим прибором обліку №0986485.

Відповідно до п. 2.1. Договору ПАТ "Одесаобленерго" зобов'язується постачати електричну енергію на об'єкти відповідача в межах визначених договором умов, а останній зов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії, визначеного договором, щомісячно своєчасно здійснювати оплату відпущеної йому електроенергії та виконувати інші умови договору.

За умовами Договору, а саме додатку п. 1 №5 "Порядок розрахунків", що є невід'ємною частиною Договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 19 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та календарний місяць" вважати прирівняними.

Пунктом 2 додатку №5 "Порядок розрахунків" передбачено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком.

Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Згідно пункту 5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії.

У Додатку № 1, які є невід'ємною частиною Договору, сторони визначили між собою щомісячний обсяг постачання електричної енергії на кожен місяць 2017 року. Так, на січень 2017 р. було заявлено електроспоживання на рівні 14 500 кВт/г., лютий 2017 р. було заявлено електроспоживання на рівні 15 500 000 кВт/г., на березень 2017 р. було заявлено електроспоживання на рівні 11 500 кВт/г., на червень 2017 р. було заявлено електроспоживання на рівні 3 500 кВт/г., на липень 2017 р. було заявлено електроспоживання на рівні 3 500 кВт/г., на серпень 2017 р. було заявлено електроспоживання на рівні 4 000 кВт/г.

Пунктом 4.4. Правил встановлено, що споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

Згідно п. 2 Додатку № 1 до Договору, споживач має право протягом розрахункового періоду, але не пізніше ніж за день до закінчення розрахункового дня, звернутись письмово до постачальника електричної енергії за коригуванням договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідно до п. З Додатку № 1 до Договору, договірна величина споживання електричної енергії у сторону збільшення коригується постачальником електричної енергії при виконанні споживачем наступних умов: надання споживачем звернення постачальнику електричної енергії згідно п. 2 Додатку № 1; відсутності дебіторської заборгованості за спожиту електроенергію за попередні розрахункові періоди на дату звернення.

Втім, в січні, лютому, березні, червні, липні, серпні 2017 р. КП «Облтрансбуд» не звертався до постачальника електричної енергії з заявою про коригування договірних величин.

З урахуванням порушення споживачем договірних умов, зокрема п. З Додатку № 1 до Договору та п.4.4 Правил, договірні величини у січні, лютому, березні, червні, липні, серпні 2017р. скориговані не були та залишились без змін.

Отже, договірна величина споживання електричної енергії у січні 2017 р. складає 14 500 кВт/год., у той час як фактично було спожито 68 011 кВт/год., у зв'язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 53 511 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 1,9129 грн. відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) № 2358 від 23.12.2016р.) на суму 101 312,38 грн.

Договірна величина споживання електричної енергії у лютому 2017 р. складає. 5 500 кВт/год., у той час як фактично було спожито 66 543 кВт/год., у зв'язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 51 043 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 1,9515 гри. відповідно до постанови НКРЕКП№ 51 від 23.01.2017р.) на суму 99 610,41 грн.

Договірна величина споживання електричної енергії у березні 2017 р. складає 11 500 кВт/год., у той час як фактично було спожито 49 332 кВт/год., у зв'язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 37 832 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 1,956 грн. відповідно до постанови НКРЕКП № 220 від 23.02.2017р) на суму 73 999,39 грн.

Договірна величина споживання електричної енергії у червні 2017 р. складає 3 500 кВт/год., у той час як фактично було спожито 10 552 кВт/год., у зв'язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 7 052 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 1,92285 грн. відповідно до постанови НКРЕКП № 538 від 24.04.2017р) на суму 13 559,94 грн.

Договірна величина споживання електричної енергії у липні 2017 р. складає 3 500 кВт/год., у той час як фактично було спожито 6 885 кВт/год., у зв'язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 3 385 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 1,87803 грн. відповідно до постанови НКРЕКП № 538 від 24.04.2017р) на суму 6357.13 грн.

Договірна величина споживання електричної енергії у серпні 2017 р. складає 4000 кВт/год., у той час як фактично було спожито 6121 кВт/год., у зв'язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 2121 кВт/год. (помножити на тариф для споживачів 2 класу напруги без ПДВ 1,86053 грн. відповідно до постанови НКРЕКП № 538 від 24.04.2017р) на суму 3946,18 грн.

Про факт перевищення договірних величин, споживач був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про залишення договірних величин без змін та вручені споживачу рахунки до сплати, які в терміни, встановлені Договором, сплачені споживачем не були.

Таким чином, сума нарахувань за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за січень, лютий, березень, червень, липень, серпень 2017 р. складає 298 785,44 грн.

У період з жовтня 2016 р. по серпень 2017 р. включно обсяг перетікання реактивної електричної енергії дорівнював 1642 кВар/год. на суму 357,96 грн., що підтверджується рахунками-фактур, які були направлені споживачу поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Зі змісту пунктом 5 додатку №5 "Порядок розрахунків" слідує, що розрахунок за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, здійснюються споживачем самостійно на протязі 10 днів після дати виписки рахунку..

Проте, заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії у період з жовтня 2016 р. по серпень 2017 р. відповідачем не сплачена.

Таким чином, неналежне виконання вказаних умов договору у частині своєчасного проведення розрахунків за договором про постачання електричної енергії призвело до виникнення у КП "Облтрансбуд" заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 357,96 грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії в частині здійснення оплати вартості спожитої електричної енергії і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Судом встановлено наявність наданих позивачем відповідачу послуг з постачання електричної енергії.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім договірні зобов’язання щодо оплати перевищення договірних величин в сумі 298 785,43 грн. та договірні зобов'язання щодо оплати за реактивну електричну енергію в сумі 357,96 грн. не виконані, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума перевищення договірних величин в розмірі 298 785,43 грн. та за реактивну електричну енергію в розмірі 357,96 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 600,67 грн. 3% річних, 24 150,10 грн. – пені та 7 978,49 грн. – інфляційних.

Оцінюючи вимоги про стягнення 3% річних, суд зазначає наступне:

У відповідності з п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, на думку суду, право позивача вимагати від відповідача сплатити 3% річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає в отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належним до сплати за договором про постачання електричної енергії.

Перевіривши розрахунок позивача трьох відсотків річних в сумі 2 600,67 грн., суд встановив, що позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам чинного законодавства, їх розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв’язку з чим підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне:

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною шостою статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України передбачає, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України передбачає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Як було вище встановлено судом, за порушення зобов'язань за договором позивач нарахував відповідачу у відповідності до приписів договору 24 150,10 грн. пені, нараховану за несвоєчасну оплату заборгованості електричну енергію, при цьому судом встановлено що наданий позивачем розрахунок пені здійснений належним чином.

При цьому, за наявності підстав, передбачених ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України, розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, може бути зменшений за рішенням господарського суду, при цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що у вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, з розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.п.1, 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку.

Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним в матеріалах справи доказам.

Разом з тим, судом приймається до уваги, що матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про ймовірність збитків позивача у зв’язку з неправомірними діями відповідача щодо невчасної оплати саме за даним Договором.

Так, у зв’язку з тим, що позивачем не надано до суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв’язку з порушенням відповідачем умов даного Договору, суд вважає зменшити розмір пені та встановити її в розмірі 1 0000,00 грн., оскільки стягнення вказаної суми пені у повному обсязі не є співрозмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов’язання.

Щодо позовної вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд зазначає наступне:

Втрати від інфляції є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат, судом встановлено, що його здійснено належним чином, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача слід стягнути суму збитків від інфляції в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 7 978,49 грн.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", у зв’язку з чим, стягненню з комунального підприємства "Облтрансбуд" на користь позивача підлягає сума перевищення договірних величин в розмірі 298 785,43 грн., сума за реактивну електричну енергію в розмірі 357,96 грн., пеня в розмірі 10 000,00 грн., інфляційні в розмірі 7 978,49 грн., 3% річних в розмірі 2 600,67 грн. В іншій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до приписів ст.44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 3 960,39 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов – задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Облтрансбуд" (65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. №83, каб. №509, код ЄДРЮОФОПГФ 33311491) на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65031, Одеська обл., м. Одеса, вул. Миколи Боровського, б. 28 Б, код ЄДРЮОФОПГФ 00131713) суму перевищення договірних величин в розмірі 298 785 (двісті дев'яносто вісім тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 43 коп., суму за реактивну електричну енергію в розмірі 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 96 коп., пеню в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., інфляційні в розмірі 7 978 (сім тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 49 коп., 3% річних в розмірі 2 600 (дві тисячі шістсот) грн. 67 коп. та витрати на оплату судового збору в розмірі 3 960 (три тисячі дев'ятсот шістдесят) грн. 39 коп.

3. В іншій частині позову – відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 04 грудня 2017 р.

Суддя О.В. Цісельський