Рішення № 70762106, 05.12.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р.Справа № 925/1482/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Гень С.Г.,

за участі представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у

Житомирській області, м. Житомир

до товариства з обмеженою відповідальністю Біагріс, м. Черкаси

про стягнення 13 248 грн. 30 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області з позовом звернулося Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю Біагріс про стягнення 13 248 грн. 30 коп. боргу у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій від 01 жовтня 2016 року №478.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 05 грудня 2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю та зазначив, що в прохальній частині позовної заяви було допущено описку, в звязку з чим просив суд стягнути з відповідача 13 248 грн. 30 коп. боргу.

Викликаний в судове засідання представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20 листопада 2017 року відповідача було зобовязано надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні, яке відбулося 05 грудня 2017 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/1482/17.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 01 жовтня 2016 року між Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області (виконавець Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення АРЗ СП) та товариством з обмеженою відповідальністю Біагріс (обєкт) було укладено договір на постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій за №478.

Відповідно до п. 1.1. вищевказаного правочину предметом договору є організація та здійснення Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення аварійно рятувального обслуговування Обєкта у відповідності до ст. 133 КЦЗ України, постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року №1214 Про затвердження переліку обєктів та окремих територій, які підлягають постійному та обовязковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на Обєкті надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків.

Згідно п. 4.1. договору вартість функціонування структурних підрозділів АРЗ СП у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості однієї оперативної одиниці складає на рік 52 993 грн. 10 коп., в тому числі ПДВ 8 832 грн. 18 коп.

Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт здійснюється на підставі підтверджувальних документів (актів, відомостей обліку робочого часу тощо).

Позивачем за період з квітня по червень 2017 року забезпечувалося функціонування підпорядкованих підрозділів у режимі постійної готовності до виконання комплексу аварійно-рятувальних робіт, організовувалося технічне обслуговування аварійно-рятувальних робіт, підтримувалися у відповідному стані матеріально-технічні резерви для проведення аварійно-рятувальних робіт, про що сторонами було складено акти за вказаний період (а.с. 18-20).

Всього позивачем було надано відповідних послуг на суму 13 248 грн. 30 коп.

Згідно п. 4.2. договору перерахування коштів здійснюється щомісячно згідно виставленого Виконавцем АРЗ СП рахунку, в розмірі 1/12 річної суми в строк до 15 числа місяця, що слідує за звітним.

В подальшому сторонами було укладено додаткову угоду від 30 червня 2017 року за №1 до договору від 01 жовтня 2016 року, умовами якої сторони дійшли згоди, щодо призупинення дії договору на постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій та надання відстрочки платежу боргу у розмірі 13 248 грн. 30 коп. строком до 01 вересня 2017 року, у звязку з припиненням діяльності обєкта підприємства за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, залізнична станція Скочище, лист товариства з обмеженою відповідальністю Біагріс від 29 червня 2017 року.

Оскільки у визначений додатковою угодою строк відповідач не сплатив борг, листом від 01 вересня 2017 року №59-2017 останній зобовязався сплатити заборгованість до 30 вересня 2017 року.

Однак відповідач свого обовязку щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 13 248 грн. 30 коп. заборгованості за надані послуги згідно договору на постійне та обовязкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами обєктів та окремих територій від 01 жовтня 2016 року №478.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду даного спору відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту належного виконання зобовязання щодо оплати наданих позивачем послуг.

Доводи позивача відповідач належними доказами не спростував.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, сума боргу в розмірі 13 248 грн. 30 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Біагріс, бул. Шевченка, 145, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38614749, р/р 2600705311754 в ПАТ КБ ПриватБанк, МФО 321842 на користь Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Житомирській області, вул. Героїв Пожежних, 67-Б, м. Житомир, ідентифікаційний код 38624322, р/р 31251284185309 в ДКСУ у м. Києві, МФО 820172 13 248 грн. 30 коп. основного боргу та 1 600 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 06 грудня 2017 року.

Суддя А.В.Васянович