Рішення № 70761937, 28.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.11.2017Справа №910/16205/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/16205/17

за позовом публічного акціонерного товариства «Сбербанк», м. Київ,

до дочірнього підприємства «Край Проперті», м. Київ,

про стягнення 100 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 20.09.2017 становить 2 612 643,60 грн.,

за участю представників:

позивача - Розумова М.А.(довіреність від 21.03.2017 № б/н);

відповідач - Завірюхи М.І. (довіреність від 14.04.2017 № 13/17); Колісника Б.О. (довіреність від 14.04.2017 № 16/17).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з дочірнього підприємства «Край Проперті» про стягнення з відповідача 100 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на 20.09.2017 становить 2 612 643,60 грн. заборгованості, що утворилася в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору про відкриття кредитної лінії від 22.09.2011 №120-В/11/55/КЛ (далі - Кредитний договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2017 порушено провадження у справі; розгляд справи призначено на 17.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 розгляд справи було відкладено на 15.11.2017 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.11.2017 подав такі клопотання: про долучення документів до матеріалів справи; про зупинення провадження у справі та про продовження строків розгляду справи.

Суд відклав розгляд клопотання про зупинення провадження у справі у наступне судове засідання, а клопотання про продовження строку вирішення спору суд визнав обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 розгляд справи було відкладено на 28.11.2017; продовжено строк розгляд спору на п'ятнадцять днів.

28.11.2017 позивач подав суду: письмові пояснення, в яких заперечив проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що предметом розгляду даної справи є заборгованість, яка не розглядалася у справі № 910/17048/17; заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі.

28.11.2017 відповідач подав суду клопотання про призначення судової економічної експертизи фінансово-кредитних операцій.

У судовому засіданні 28.11.2017 представники відповідача підтримали заявлені клопотання та просили суд їх задовольнити.

Представник позивача проти задоволення клопотань Підприємства заперечив повністю.

Відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК України).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК України, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі (пункт 3.16 постанови пленуму вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»; далі - Постанова № 18).

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання Підприємства про зупинення провадження у справі з огляду на те, що:

- предметом позову у даній справі є стягнення частини заборгованості з кредиту за Кредитним договором;

- ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 № 910/17048/17 було повернуто позовну заяву Банку до Підприємства і приватного акціонерного товариства «Універсам № 16» про стягнення 67 586 590,25 доларів США, у тому числі і за Кредитним договором, без розгляду на підставі статті 63 ГПК України;

- вказану ухвалу було оскаржено в апеляційному порядку та 23.10.2017 Київський апеляційний господарський суд відновив пропущений строк на подання апеляційної скарги, прийняв скаргу до провадження та розгляд призначив на 31.10.2017;

- отже, апеляційна інстанція буде розглядати порушення процесуальних норм господарським судом і не буде встановлювати обставини виконання сторонами Кредитного договору;

- з урахуванням наведеного на даний час у господарського суду відсутні передбачені законом підстави для зупинення провадження у справі.

Що ж до клопотання про призначення судової економічної експертизи, то суд дійшов до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Так, в клопотанні про призначення судової економічної експертизи Підприємство просило суд поставити на вирішення судовому експерту такі питання:

- «Чи підтверджується документально заборгованість Дочірнього підприємства «КРАЙ ПРОПЕРТІ» перед Публічним акціонерним товариством «СБЕРБАНК» за договором про відкриття кредитної лінії №120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011р. (із змінами та доповненнями до нього)?»;

- «Чи носить розрахунок Публічного акціонерного товариства «СБЕБРАНК» заборгованості Дочірнього підприємства «КРАЙ ПРОПЕРТІ» за Кредитним договором реальний характер? Яким чином Банк здійснював наданий розрахунок заборгованості ДП «КРАЙ ПРОПЕРТІ» за договору про відкриття кредитної лінії №120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 року?»;

- «Чи відповідає наданий ПАТ «СБЕРБАНК» розрахунок заборгованості Дочірнього підприємства «КРАЙ ПРОПЕРТІ» (у тому числі в частині зазначеного в ньому розміру суми боргу за кредитом, процентів за користування кредитом) перед Публічним акціонерним товариством «СБЕРБАНК» умовам укладеного між вказаними сторонами договору про відкриття кредитної лінії №120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011року (із змінами та доповненнями до нього) та розрахунковим документам щодо надання та погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом?».

Відповідно до частини першої 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Поставлені відповідачем питання по суті є правовими, а не економічним; не потребують спеціальних знань та підлягають вирішенню в процесі судового розгляду спору по суті на основі наявних у справі доказів.

Крім того, відповідач не позбавлений права подати суду контррозрахунок позовних вимог у випадку непогодження із сумами, нарахованими позивачем.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Отже, призначення судової експертизи в даній справі з визначеними Підприємством питаннями, є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

Представник позивача надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача надали пояснення по суті спору; проти задоволення позовних вимог заперечили; відзив на позов не подали.

У судовому засіданні 28.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 811 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.09.2011 Банком і Підприємством (позичальник) укладено Кредитний договір (із змінами, внесеними такими договорами про внесення змін: від 19.12.201 № 1; від 28.03.2014 № 2; від 24.06.2014 № 3; від 31.07.2014 № 4; від 29.08.2014 № 5; від 30.09.2014 № 6; від 28.11.2014 № 7; від 31.03.2015 № 8; від 22.04.2015 № 9; від 30.06.2015 № 10; від 22.09.2015 № 11; від 23.12.2016 № 12), за умовами якого:

- Банк відкриває позичальнику відновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті - доларах США (далі - кредитна лінія) та надає позичальнику кредитні кошти (далі - кредит) у порядку і на умовах, визначених Кредитним договором, а позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені у пункті 1.5 Кредитного договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування кредитом, а також повернути Банку кредит у терміни встановлені Кредитним договором та виконати інші умови (пункт 1.1 Кредитного договору);

- ліміт кредитної лінії складає 5 000 000 доларів США 00 центів (пункт 1.2 Кредитного договору);

- розмір змінюваної процентної ставки за користування кредитом, починаючи з другого року кредитування, визначається як сума погодженого сторонами індексу (далі - базова процентна ставка) і маржі Банку та розраховується за такою формулою: R= Базова процентна ставка + М,

наведені визначення розуміються в такому значенні:

«R» - розмір змінюваної процентної ставки за користування Кредитом у відсотках річних;

«Базова процентна ставка» - це погоджений сторонами індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки та дорівнює розміру індикативної процентної ставки;

«М» - маржа Банку (підпункт 1.3.1 пункту 1.3 Кредитного договору);

- останній день дії кредитної лінії - 31.03.2017 (пункт 1.4 Кредитного договору);

- позичальник зобов'язується сплачувати Банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому Кредитним договором. Проценти за кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості (пункт 6.1 Кредитного договору);

- нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно протягом дії Кредитного договору із розрахунку 360 днів у році (пункт 6.2 Кредитного договору);

- Кредитний договір набирає чинності з дати його підписання Банком і позичальником, скріплення печатками сторін, і діє до повного виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором (пункт 11.3 Кредитного договору).

Кредитний договір підписано уповноваженими особами, а саме: від позивача -Карловим О.Ф., який діяв на підставі довіреності від 09.06.2011 № 429, та від відповідача -генеральним директором Цибою С.А., яка діяла на підставі статуту, та скріплено печатками.

Кредитний договір у встановленому порядку не оспорено, не визнано недійсним, не розірвано.

Таким чином, Кредитний договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, укладений позивачем і відповідачем договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Частиною першою статті 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач на виконання умов Кредитного договору передав Підприємству кредитні кошти, що підтверджується банківськими виписками, які долучені до матеріалів справи.

У свою чергу, відповідач належним чином умови Кредитного договору не виконував, внаслідок чого станом на 18.09.2017 заборгованість за Кредитним договором склала: 5 000 000 доларів США простроченого кредиту та 1 392 993,38 доларів США прострочених процентів за користування кредитною лінією.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не подав, проте представники Підприємства у судовому засіданні вказали, що своїми листами Банк продовжив дію Кредитного договору, а тому вимагати повернення кредиту не має права та підстав.

Разом з тим, жодного документального підтвердження, викладених представниками відповідача обставин, суду не подано.

Банк просить суд стягнути частину заборгованості, а саме 100 000 доларів простроченого кредиту.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною другою статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з кредиту у сумі 100 000 доларів США є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства «Край Проперті» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10; ідентифікаційний код 24365189) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариств «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46; ідентифікаційний код 25959784) 100 000 (сто тисяч) доларів США заборгованості з кредиту та 39 271 (тридцять дев'ять тисяч двісті сімдесят одна) грн. 02 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Згідно з частиною п'ятою статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 05.12.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук