Ухвала суду № 70761529, 30.11.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.11.2017Справа № 910/15708/15

За скаргою Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд"

на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві по справі №910/15708/15

За позовом Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУТ СЕРВІС"

про стягнення 47137,27 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача (скаржника) - Штефан А.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

від ВДВС - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2017 року Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" (далі - СВКП "Київводфонд") звернулось до господарського суду міста Києва із зазначеною скаргою.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що 29.06.2017 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Прищепою Аллою Григорівною винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 54115582.

Зазначену постанову мотивовано тим, що у ході проведення виконавчих дій, коштів та майна боржника на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу не виявлено.

Проте скаржник вважає зазначену постанову такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки державним виконавцем, станом на дату вчинення оскаржених дії, не встановлено документально підтвердженої відсутності у боржника майна, на які можливо було б звернути стягнення та не проведено інших виконавчих дій стосовно боржника.

На підставі викладеного скаржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Прищепи Алли Григорівни від 29.06.2017 року щодо повернення СВКП "Київводфонд" наказу господарського суду міста Києва від 28.09.2015 року по справі № 910/15708/15; визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Прищепи Алли Григорівни від 29.06.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу; зобов'язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петрухно Сергія Олександровича відновити виконавче провадження № 54115582 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 28.09.2015 року по справі № 910/15708/15.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2017 року скаргу СВКП "Київводфонд" прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні підтримав обставини викладені у скарзі та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник ВДВС в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Крім того, ухвалами суду, ВДВС неодноразово було зобов'язано надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 54115582. Проте, останнім вимог даних ухвал виконано не було.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.09.2015 року по справі № 910/15708/15 позовні вимоги СВКП "Київводфонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТУТ СЕРВІС" про стягнення грошових коштів у сумі 47137,27 грн. задоволено повністю.

28.09.2015 року на примусове виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ у справі № 910/15708/15.

Як вбачається із матеріалів скарги, державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Прищепою Аллою Григорівною винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні ВП № 54115582.

Зі змісту значеної постанови вбачається, що державним виконавцем повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у ході проведення виконавчих дій, коштів та майна боржника на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення боргу не було виявлено.

Скаржник вважає, що оскаржувана постанова винесена всупереч чинному законодавству, чим порушує права стягувача на виконання судового рішення, а дії та бездіяльність державного виконавця є незаконними, оскільки державним виконавцем не вчинено в повній мірі всіх передбачених законодавством заходів щодо виявлення майна боржника та передчасно повернуто стягувачу виконавчий документ.

Частиною 1 статті 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Вказаний Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Законом України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 вищевказаного Закону встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

В даному випадку на розгляд суду передано вимоги про:

- визнання неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Прищепи Алли Григорівни від 29.06.2017 року щодо повернення СВКП "Київводфонд" наказу господарського суду міста Києва від 28.09.2015 року по справі № 910/15708/15;

- визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Прищепи Алли Григорівни від 29.06.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу;

- зобов'язання державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петрухно Сергія Олександровича відновити виконавче провадження № 54115582 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 28.09.2015 року по справі № 910/15708/15.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2017 року державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Петрухно С.О. було відкрито виконавче провадження ВП №54115582 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 28.09.2015 року у справі №910/15708/15.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Однак, матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували вчинення державним виконавцем заходів, спрямованих на виконання наказу господарського суду міста Києва від 28.09.2015 року у справі № 910/15708/15.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем, в порушення встановлених законом вимог, станом на дату вчинення оскаржених дій, не встановлено документально підтвердженої відсутності у боржника майна, на які можливо було б звернути стягнення, не проведено інших виконавчих дій стосовно боржника, у зв'язку з чим дії ВДВС щодо повернення наказу господарського суду міста Києва від 28.09.2015 у справі № 910/15708/15 вчинені без достатньої правової підстави, відтак є неправомірними та такими, що порушують законні права та інтереси стягувача.

Водночас, суд зазначає, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (рішення Суду у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (див. рішення Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Суду у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Враховуючи недоведення ВДВС вчинення останнім всіх передбачених Законом дій для примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 28.09.2015 року у справі № 910/15708/15 у межах виконавчого провадження № 54115582, суд погоджується з доводами скаржника що дії ВДВС по винесенню постанови від 29.06.2017 про повернення виконавчого документа стягувачеві у виконавчому провадженні №54115582 є неправомірними та незаконними.

Згідно з п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що скарга Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київводфонд" на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві по справі №910/15708/15 задовольнити.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Прищепи Алли Григорівни від 29.06.2017 року щодо повернення СВКП "Київводфонд" наказу господарського суду міста Києва від 28.09.2015 року по справі № 910/15708/15.

Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Прищепи Алли Григорівни від 29.06.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Зобов'язати державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Петрухно Сергія Олександровича відновити виконавче провадження № 54115582 з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 28.09.2015 року по справі № 910/15708/15.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Я.В. Маринченко