Рішення № 70761485, 05.12.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/122/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2017 Справа № 908/2081/17

За позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17 офіс 5-1)

про стягнення 41339,62 грн. основного боргу за договором №5Т-11 від 25.10.2011, 2496, 80 грн. пені, 1633,22 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 587,82 грн. 3% річних.

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність б/н від 08.12.2016;

від відповідача не зявився.

19.10.2017 до господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС, м. Енергодар з позовною заявою до ОСОБА_1 підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради, м. Енергодар про стягнення 41339,62 грн. основного боргу за договором №5Т-11 від 25.10.2011, 2496, 80 грн. пені, 1633,22 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 587,82 грн. 3% річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 19.10.2017 справу № 908/2081/17 призначено до розгляду судді Зінченко Н. Г.

Ухвалою від 19.10.2017 порушено провадження у справі № 908/2081/17, справі присвоєно номер провадження 4/122/17, судове засідання призначено на 20.11.2017, у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. Ухвалою від 20.11.2017 розгляд справи відкладено на 05.12.2017.

В судовому засіданні 05.12.2017. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, на підставі договору на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії №5Т-11 від 25.10.2011, ст., ст. 530, 546, 549, 610, 611, 612, 625 ЦК України та ст.ст. 193, 198, 218, 230, 231 ГК України, просить позов задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради суму 41339,62 грн. основного боргу 2496, 80 грн. пені, 1633,22 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 587,82 грн. 3% річних.

.Відповідач в жодне судове засідання не зявився, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі від 19.10.2017 та від 20.11.2017 документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи №908/2081/17 відповідач був повідомлений належним чином ухвалою суду від 19.10.2017 про порушення провадження у справі №908/2081/17, яка 27.10.2017 була отримана уповноваженою особою КП Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (штрих-код 6900116371505).

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2011 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція (теплопостачальна організація, позивач у справі) та ОСОБА_1 підприємством Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради (споживач, відповідач у справі) укладений Договір на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії №5Т-11 (далі за текстом Договір).

Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. договору позивач зобов'язався відпустити відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води у об'ємах, вказаних у додатку № 1, з параметрами теплоносія згідно температурному графіку теплової мережі, затвердженого головним інженером позивача, узгодженого з місцевими органами влади, а відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати спожиту теплову енергію за встановленими тарифами в строки, передбачені даним договором.

Згідно п. 2.1. договору (з врахуванням додаткової угоди № 1 від 08.07.2013р.), теплова енергія відпускається споживачу відповідно до теплових навантажень згідно додатків №№ 1, 3, 4 даного договору у вигляді гарячої води на наступні потреби: опалення та вентиляція у опалювальний період 1,619 Гкал/ч; гаряче водопостачання 0,068 Гкал/ч.

Відповідно до п.п. 3.2.4. договору № 5Т-11 споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і у строки, які передбачені договором.

Пунктом 3.2.17 договору сторони узгодили, що по закінченні звітного місяця, споживач зобов'язаний підписати надані нарочно з боку теплопостачальної організації акти про надання послуг із виробництва, транспортування та постачання теплової енергії у 3-х примірниках протягом двох робочих днів, з моменту отримання, з обовязковим зазначенням дати підписання акту та по 2 примірники актів повернути представнику теплопостачальної організації, який надає споживачу податкову накладну.

Згідно п. 6.1. договору (з врахуванням додаткової угоди № 2 від 20.06.2014), розрахунковим документом на оплату є 2-х сторонній акт про надання послуг з виробництва теплової енергії, 2-х сторонній акт про надання послуг з транспортування теплової енергії, 2-х сторонній акт про надання послуг з постачання теплової енергії. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються споживачем за фактично спожитий обсяг теплової енергії на підставі оформлених 2-х сторонніх актів про надання послуг з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії відповідно до діючого в звітний період тарифу на теплову енергію, визначену як сума: тарифу на виробництво теплової енергії, тарифу на транспортування теплової енергії, тарифу на постачання теплової енергії, які затверджується уповноваженим до відповідного законодавства органом, переглядається та вступає в дію в установленому діючим законодавством порядку.

Пунктом 6.4. договору сторони визначили наступний порядок розрахунків: оплата за відпущену теплову енергію, враховуючи транспортування та постачання теплової енергії, здійснюється споживачем щомісячно до останнього числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок теплопостачальної організації.

Відповідно з п. 10.1 договору він вважається укладеним із моменту його підписання споживачем та теплопостачальною організацією. Строк дії договору - до 31.12.2012. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 1 місяць до припинення строку його дії жодна зі сторін не заявить про закінчення його дії.

Сторонами не надано доказів припинення дії договору на поставку теплової енергії №5Т-11 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії від 25.10.2011.

На виконання умов договору на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії позивачем у за лютий 2017року було надано відповідачеві послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії на загальну суму 41 339,62грн., що підтвержується наступними актами, а саме:

- Акт №43/02 від 28.02.2017 про надання послуг з виробництва теплової енергії на суму 32 999,27 грн.;

- Акт №44/02 від 28.02.2017 про надання послуг з транспортування теплової енергії на суму 8 196,65 грн.;

- Акт №45/02 від 28.02.2017 про надання послуг з постачання теплової енергії на суму 143,70 грн.

При цьому, вказані Акти за лютий 2017року підписані та скріплені печатками позивача, відповідача без жодних претензій та зауважень. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

Відповідач свої зобов'язання за договором № 5Т-11 від 25.10.2011р. належним чином не виконав, вартість наданих позивачем послуг з виробництва, транспортування та постачання спожитої теплової енергії за лютий 2017року в сумі 41 339,62 грн. не сплатив, чим порушив умови договору.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

10.05.2017 позивачем на адресу відповідача направлена претензія за вих. № 28-23/9175/1055 про оплату заборгованості за договором на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії №5Т-11 від 25.10.2011.

Відповідачем зазначена претензія отримана, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 38).

Отже, матеріалами справи доведено, що відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги з виробництва, транспортування та постачання спожитої теплової енергії за лютий 2017року в сумі 41 339,62грн., факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується фактичними обставинами справи. Строк оплати наданих послуг настав 31.03.2017.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з КП Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради 41339,62 грн. заборгованості документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2496, 80 грн., за період з 31.03.2017 по 19.09.2017, яка обгрунтована п. 6.5 договору.

Відповідно до п. 6.5. договору, при несвоєчасній оплаті споживачем за спожиту теплову енергію, враховуючи транспортування та постачання теплової енергії, споживач сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 0,1 % від належної до оплати суми за кожен день прострочення, а за прострочення більш ніж 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% вказаної вартості (згідно ст. 231 ГК України).

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що заявлений до стягнення розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, та розмір, що визначений сторонами у договорі. Фактично позивачем пеню нараховано за однією обліковою ставкою НБУ, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Пеня в сумі 2496, 80 грн. підлягає стягненню у повному обсязі.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання, згідно розрахунку позивача, за період з квітня 2017 по серпень 2017 становить 1633,22 грн., а сума річних процентів, за період з 31.03.2017 по 19.09.2017, складає 587,82 грн.

Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування витрат від інфляції грошових коштів та 3% річних і встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

За приписами ст. 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 22, 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція до ОСОБА_1 підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_1 підприємства Підприємство комунальної власності Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, 17 офіс 5-1, ЄДРПОУ 32166551) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі Відокремленого підрозділу Запорізька АЕС (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, ЄДРПОУ 19355964) 41339 (сорок одну тисячу триста тридцять дев'ять) грн. 62 коп. основного боргу, 2496 (дві тисячі чотириста дев'яносто шість) грн. 80 коп. пені, 1633 (одну тисячу шістсот тридцять три) грн. 22 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 587 (п'ятсот вісімдесят сім) грн. 82 коп. 3% річних, 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 06 грудня 2017 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.