Рішення № 70761433, 30.11.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/102/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2017 Справа № 908/1466/17

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Колодій Н.А., Проскуряков К.В.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/1466/17

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка"

про стягнення 27619,84 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 28.07.2016 року

від відповідача - Загорський Д.Д., довіреність б/н від 26.04.2017 року

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судових засіданнях 31.08.2017 року, 13.09.2017 року, 19.10.2017 року згідно вимог ст. 77 ГПК України були оголошені перерви до 13.09.2017 року, 18.09.2017 року та до 09.11.2017 року без винесення процесуальних документів суду, за наслідком яких були складені протоколи відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 18.09.2017 року справу № 908/1466/17 у зв'язку зі складністю спору передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Смірнов О.Г., судді - Колодій Н.А., Проскуряков К.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.11.2017 року за обопільним клопотанням представників сторін строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 03.12.2017 року.

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" з позовними вимогами про стягнення заборгованості з оплати вартості акцій в сумі 27571,25 грн., трьох відсотків річних в сумі 47,59 грн. та інфляційних витрат в сумі 1,00 грн., що разом складає 27619,84 грн.

25.07.2017 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

25.07.2017 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання згідно приписів ст. 41 ГПК України про призначення комплексної судової експертизи - економічної та з оцінки майна. Вказане клопотання мотивоване тим, що позовні вимоги обґрунтовані обов'язком відповідача виконати вимоги ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» і здійснити оплату вартості акцій за ціною викупу, яка не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до ст. 8 цього Закону. Вказує, що оскільки між сторонами існує спір з приводу ринкової вартості акцій, відтак є законні підстави для призначення комплексної судової експертизи - економічної та з оцінки майна, проведення якої слід доручити судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Разом з тим на вирішення судових експертів пропонує поставити такі питання:

- Якою була ринкова вартість 1 простої акції Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" станом на 27 березня 2017 року?

- Якою була вартість чистих активів Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" станом на 27 березня 2017 року?

02.08.2017 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

03.08.2017 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

16.08.2017 року на адресу суду від позивача надійшло нормативне обґрунтування позову в порядку ст. 22 ГПК України, в якому останній зазначає наступне:

- позивач - ОСОБА_1 є акціонером Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка", власником 28747 простих іменних акцій, що підтверджується випискою по рахунку в цінних паперах;

- 28.04.2017 року позивач зареєструвався для участі у загальних зборах Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" та голосував проти прийняття загальними зборами рішень про: затвердження всіх правочинів, вчинених відповідачем з дати проведення у 2016 році річних загальних зборів та до моменту проведення річних загальних зборів у 2017 році, попереднього схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися відповідачем протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, та надання повноважень на укладання таких правочинів;

- внаслідок голосування «проти» питань 9, 10 порядку денного загальних зборів позивач набув право вимагати здійснення обов'язкового викупу акцій, а відповідач набув обов'язків, що кореспондуються цьому праву;

- згідно з ч. 2 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонерне товариство протягом не більш як п'яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, у порядку, встановленому статутом цього акціонерного товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов'язкового викупу акцій, про право вимоги обов'язкового викупу акцій із зазначенням, зокрема: ціни викупу акцій;

- втім цих вимог відповідачем не було дотримано;

- користуючись своїм правом, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» позивач надіслав відповідачу вимогу про здійснення обов'язкового викупу Публічним акціонерним товариством "Світлотехніка" належних позивачу голосуючих акцій простих іменних в кількості 2875 штук;

- вимога була надіслана відповідачу 24.05.2017 року цінним листом з описом вкладення, лист одержано відповідачем на поштовому відділенні 26.05.2017 року;

- згідно ч. 4 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає;

- вважає, що отримання вимоги про обов'язковий викуп акцій покладає на товариство безумовний обов'язок здійснити такий викуп, при цьому укладення будь-яких договорів між сторонами чи вчинення акціонером якихось додаткових дій не вимагається;

- обов'язок відповідача здійснити на користь позивача оплату вартості акцій за ціною викупу мав бути виконаним з 26 травня по 25 червня 2017 року;

- 30.06.2017 року позивач отримав від відповідача лист вих. № 97/1 від 19.06.2017 року, в якому йшлося про готовність здійснити викуп акцій товариства у кількості 2875 штук за ціною 0,42 грн. за акцію, пропонувалося підписати договір про обов'язковий викуп акцій;

- обов'язок сплатити вартість акцій виникає на підстави отримання вимоги, і не потребує додаткового укладення договору, додаткове укладення окремого договору про обов'язковий викуп товариством належних акціонеру акцій не є обов'язковим;

- першим днем прострочення зобов'язання з оплати вартості акцій є 26.06.2017 року, станом на день пред'явлення позову зобов'язання відповідач не виконав, що дає право позивачу вимагати примусового виконання обов'язку в натурі;

- зауважує, що в листі вих. № 97/1 від 19.06.2017 року відповідач повідомив неправильну інформацію стосовно вартості викупу 1 акції, зазначивши в якості такої вартості « 0,42 грн. за акцію», що майже дорівнює номінальній вартості та значно менше від ринкової вартості акцій;

- при поданні позову ціна позову була визначена приблизно шляхом поділу вартості чистих активів відповідача за 2016 рік (15003000 грн. за даними річної фінансової звітності емітента) на кількість простих акцій товариства (1564964 штуки), що становило 9,59 грн. за акцію;

- остаточно ціну позову можливо буде визначити після призначення та отримання висновку судового експерта з відповіддю на питання «Якою була ринкова вартість 1 простої акції ПАТ "Світлотехніка" станом на 27 березня 2017 року?»;

- вважає, що відповідач повинен сплатити позивачу суму боргу з оплати вартості акцій, втрати від інфляції, а також три відсотка річних від простроченої суми. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

31.08.2017 року до суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про призначення комплексної судової експертизи згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- вважає клопотання позивача про призначення комплексної судової експертизи необґрунтованим і таким, що не допоможе вирішити справу по суті;

- розрахунок вартості акцій позивача є необґрунтованим, оскільки позивач при розрахунку вартості акцій ПАТ "Світлотехніка" бере до уваги лише вартість активів товариства, проте не бере до уваги зобов'язання товариства, які за результатами річної звітності складали 10452000 гривень та показники чистого фінансового результату (збиток 4187000) та інші показники діяльності товариства за даними річної звітності;

- відповідачем на виконання положень ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» з метою визначення вартості акцій було укладено з ТОВ «Земля Плюс 2006» угоду щодо здійснення незалежної оцінки-визначення ринкової вартості акцій, згідно висновку про незалежну оцінку майнових прав № 7648429 від 29.08.2017 року ринкова вартість акцій ПАТ "Світлотехніка" станом на 27.03.2017 року становить 0,42 гривні за одну акцію;

- рішенням наглядової ради ПАТ "Світлотехніка", яке оформлено протоколом від 30.08.2017 року, було затверджено ринкову вартість однієї простої акції позивача станом на 27.03.2017 року у розмірі 0,42 гривні згідно зі звітом;

- вказане рішення наглядової ради не оскаржене в судовому порядку і є обов'язковим до виконання у відповідності до ст. 29 Закону України «Про акціонерні товариства»;

- вказує, що відповідачем надані суду докази, які свідчать про те, що ринкова вартість акцій ПАТ "Світлотехніка" визначена в повній відповідності як із законодавством про цінні папери та фондовий ринок, так і Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність». Просить відмовити у задоволенні клопотання позивача про призначення комплексної судової експертизи в повному обсязі.

Відповідач у справі - Публічне акціонерне товариство "Світлотехніка", 31.08.2017 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- 19.06.2017 року ПАТ "Світлотехніка" було надіслано позивачу письмову пропозицію разом з договором про викуп акцій, проте позивач не вчинив жодних дій, які б свідчили про його акцепт оферти товариства: він не підписав договір чи не надіслав повідомлення про згоду на викуп акцій за запропонованою ціною;

- відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» договір між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі;

- оскільки лист (оферта) ПАТ "Світлотехніка" від 19.06.2017 року будь-яким чином не був акцептований позивачем (чи шляхом направлення листа про згоду з запропонованими умовами викупу чи шляхом підписання договору, що додавався), відповідач вважає, що сторонами не було досягнуто угоду з всіх істотних умов договору (а саме за ціною), а позивач відмовився від укладання договору;

- подальші дії позивача також підтверджують його незгоду із запропонованою ПАТ "Світлотехніка" ціною викупу акцій, що ще раз свідчить про те, що сторони не дійшли згоди за істотною умовою договору про викуп акцій - ціною;

- відповідачем визначено ціну викупу акцій чітко у відповідності до вимог чинного законодавства України;

- відповідачем надані суду докази, які свідчать про те, що ринкова вартість акцій ПАТ "Світлотехніка" визначена в повній відповідності як із законодавством про цінні папери та фондовий ринок, так і Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність», а саме: висновок про ринкову вартість майна (акції) станом на 27.03.2017 року, рішення наглядової ради, оформлене протоколом від 30.08.2017 року, яким затверджено ринкову вартість акцій;

- вважає позов ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ "Світлотехніка" заборгованості з оплати акцій, інфляційних збитків та трьох відсотків річних безпідставним, оскільки договір про викуп акцій між сторонами не укладений через фактичну відмову позивача від його укладення. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

11.09.2017 року на адресу суду від відповідача надійшли додаткові обґрунтування до відзиву в порядку ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- позивач від укладення направленого йому договору ухилився, що свідчить про те, що сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору про викуп акцій, а відтак у ПАТ "Світлотехніка" не має підстав для сплати позивачу суми вартості належних йому акцій;

- з норми ч. 4 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» вбачається, що після надіслання вимоги про обов'язковий викуп акцій акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає в чітко встановлений термін, а саме протягом 30 днів;

- позивачем не було вчинено жодних дій для набуття товариством права власності на акції, у тому числі позивачем не було підписано договір про обов'язковий викуп акцій, що надсилався йому відповідачем для підписання, не були перераховані на рахунок товариства в цінних паперах акції, які акціонер бажав продати;

- вбачається, що саме позивач відмовився від укладення договору про викуп акцій та всіляко ухиляється від передачі їх товариству, тому його вимога про стягнення з товариства грошових коштів за неукладеною угодою є безпідставною;

- відповідно до п. 7 ст. 3 розділу 5 Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР № 735 від 23.04.2013 року, розпорядження на проведення облікових операцій, які надаються депонентами, керуючими рахунків депонентів депозитарній установі та пов'язані з набуттям/припиненням прав на цінні папери, мають містити, зокрема назву, номер і дату складання документа, який є підставою для складання та виконання цього розпорядження та підтверджують правомірність здійснення операції (біржового контракту, договору купівлі-продажу, міни, дарування, застави цінних паперів тощо);

- з наведеної статті вбачається, що відчуження прав власності на цінні папери без наявності укладеного договору є неможливим;

- вимога позивача про перерахування грошових коштів є незаконною і не виконуваною через відсутність укладеного між сторонами договору;

- позивачем не зазначено чому саме висновок про ринкову вартість акцій ПАТ "Світлотехніка" він вважає невірним;

- проведення комплексної судової експертизи на теперішній час є недоцільним з огляду на те, що ринкова вартість акцій вже затверджена наглядовою радою і саме затверджена ціна є тим розміром, який відповідно до норм Закону України «Про акціонерні товариства», необхідно врахувати при викупі акцій, договір про викуп акцій не було укладено, а відтак встановлювати вірність визначеної ринкової ціни на теперішній час є передчасним в рамках розгляду даної справи про стягнення коштів. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

12.09.2017 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній вказує:

- обов'язок товариства оплатити акціонеру вартість простих акцій за ціною викупу виникає за наявності двох необхідних і достатніх підстав: реєстрація акціонера для участі у загальних зборах та голосування проти прийняття ними рішень з питань, названих у п. 1-3 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства», подання акціонером у 30-денний строк після прийняття рішення загальними зборами товариству письмової вимоги, оформленої за приписами ч. 3 ст. 69 Закону;

- існування щодо акціонера ОСОБА_1 обидвох підстав визнається обома сторонами;

- право позивача отримати оплату вартості простих акцій та обов'язок відповідача оплатити її виникають в момент отримання вимоги акціонера, тому посилання відповідача на неукладеність договору є безпідставними;

- спір між сторонами ґрунтується саме на тому, що ціна викупу акцій, яку відповідач вважає ринковою, не є такою;

- відповідач після порушення провадження в цій справі створив протоколи наглядової ради від 28 і 30 серпня 2017 року, а 29 серпня отримав висновок про ринкову вартість акцій, однак ці документи створені не в межах процедури обов'язкового викупу акцій, а тому їх не можна вважати беззаперечними доказами їх ринкової вартості;

- зі змісту ч. 2 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» вбачається, що ціна викупу акцій мала бути визначена не пізніше 10 травня 2017 року, тобто останнього дня строку розсилки повідомлень акціонерам;

- визначати ціну викупу акцій чотирма місяцями потому Закон не дозволяє;

- відповідач не повідомляв позивача про право вимоги обов'язкового викупу акцій;

- оскільки повідомлення не надсилалося, тому доводи відповідача про визначення ціни викупу акцій у відповідності до вимог чинного законодавства України є безпідставними;

- в матеріалах справи досі відсутній звіт про оцінку ринкової вартості акцій, а є лише копія висновку про вартість;

- на даний час ринкова вартість акцій має бути визначена виключно шляхом проведення судової експертизи, після чого можливим буде повне і всебічне з'ясування обставин справи.

12.09.2017 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання в порядку ст. 38 ГПК України про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля Плюс 2006» та у Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" звіт про оцінку однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка", виконаний Товариством з обмеженою відповідальністю «Земля Плюс 2006» за договором від 29.08.2017 року в повному обсязі з усіма додатками до нього - оригінал для огляду, належним чином засвідчену копію в матеріали справи. Вказане клопотання мотивоване тим, що звіт про оцінку ринкової вартості простих іменних акцій ПАТ "Світлотехніка" має доказове значення у справі і може підтвердити обставини щодо повноти чи неповноти вихідних даних, додержання чи недодержання вимог нормативно-правових актів щодо проведення оцінки, а у разі призначення судової експертизи - надасть можливість використання додатків до звіту як об'єкту дослідження.

Безпосередньо в судовому засіданні 19.10.2017 року представник позивача надав із супровідним листом документи для долучення до матеріалів справи.

08.11.2017 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання в порядку ст. 79 ГПК України про зупинення провадження у справі до вирішення Господарським судом Запорізької області пов'язаної з нею справи № 908/2214/17 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Світлотехніка" про визнання недійсними рішень наглядової ради, оформлених протоколами № б/н від 28 серпня 2017 року та № б/н від 30 серпня 2017 року. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що позов в даній справі ґрунтується на обставинах, які можуть бути доведені лише в межах розгляду справи № 908/2214/17, а висновки суду, викладені в рішенні у справі № 908/2214/17 можуть вплинути на оцінку доказів у справі № 908/1466/17. При цьому вказує, що у разі визнання рішень наглядової ради ПАТ "Світлотехніка", оформлених протоколами № б/н від 28 серпня 2017 року та № б/н від 30 серпня 2017 року, недійсними, це означатиме факт їхньої недійсності з моменту їх прийняття, та означатиме, що повноважний орган товариства не затверджував ринкової вартості акцій, тобто ціни викупу акцій, і спростовує відповідні посилання відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2017 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. При цьому просив суд задовольнити подані клопотання про зупинення провадження у справі, про призначення у справі комплексної судової експертизи, а також про витребування доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.11.2017 року проти позову заперечив.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 (позивач у справі) є акціонером Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка", власником 28747 простих іменних акцій, що підтверджується випискою з рахунку в цінних паперах на 24.05.2017 року (а.с. 12).

Як зазначає позивач, 28.04.2017 року він зареєструвався для участі у загальних зборах Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" та голосував проти прийняття загальними зборами рішень про:

- затвердження всіх правочинів, вчинених Публічним акціонерним товариством "Світлотехніка" з дати проведення у 2016 році загальних зборів та до моменту проведення загальних зборів у 2017 році;

- попереднє схвалення (попереднє надання згоди на вчинення) значних правочинів, які можуть вчинятися Публічним акціонерним товариством "Світлотехніка" протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, та надання повноважень на укладання таких правочинів.

Внаслідок голосування «проти» питань 9, 10 порядку денного загальних зборів Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" позивач вважає, що набув право вимагати обов'язкового викупу акцій, а відповідач набув обов'язків, що кореспондують цьому праву.

Користуючись правом, передбаченим п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства», позивач надіслав відповідачу вимогу про здійснення обов'язкового викупу Публічним акціонерним товариством "Світлотехніка" належних позивачу простих іменних акцій в кількості 2875 штук. Факт направлення вимоги підтверджується описом вкладення від 24.05.2017 року та фіскальним чеком від 24.05.2017 року. Вказана вимога була отримана відповідачем 26.05.2017 року.

У відповідь позивач отримав від відповідача лист вих. № 97/1 від 19.06.2017 року, в якому зазначалось про готовність здійснити викуп акцій товариства у кількості 2875 штук за вартістю 0,42 грн. за акцію та пропонувалося підписати договір про обов'язковий викуп акцій.

Рішенням наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка", оформленим протоколом від 28.08.2017 року, було обрано оцінювача майна (акцій) ПАТ "Світлотехніка" - Товариство з обмеженою відповідальністю «Земля Плюс 2006» (код ЄДРПОУ 34407556) та затверджено умови договору про проведення оцінки майна ПАТ "Світлотехніка", що укладатиметься з оцінювачем і встановлено розмір оплати його послуг в сумі 600,00 грн.

В матеріалах справи міститься висновок суб'єкта оціночної діяльності - Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля Плюс 2006» № 7648429 від 29.08.2017 року, в якому визначено ринкову вартість однієї простої іменної акції ПАТ "Світлотехніка" станом на 27.03.2017 року у розмірі 0,42 грн.

Рішенням наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка", яке оформлене протоколом від 30.08.2017 року, було затверджено ринкову вартість однієї простої іменної акції ПАТ "Світлотехніка" станом на 27.03.2017 року у розмірі 0,42 грн.

Позивач в позові вказує, що обов'язок сплатити вартість акцій виникає на підставі отримання вимоги і не потребує додаткового укладення договору, додаткове укладання окремого договору про обов'язковий викуп товариством належних акціонеру акцій не є обов'язковим. При цьому зазначає, що в листі № 97/1 від 19.06.2017 року відповідач повідомив неправильну інформацію стосовно вартості викупу 1 акції, зазначивши « 0,42 грн. за акцію», що майже дорівнює номінальній вартості та значно менше від ринкової вартості акцій. Вказує, що на день подання позову розмір грошового зобов'язання відповідача з оплати вартості акцій складає 27571,25 грн., яку просить стягнути з відповідача. Разом з тим позивач зазначає, що ціна позову визначена ним приблизно шляхом поділу вартості чистих активів відповідача за 2016 рік (15003000 грн. за даними річної фінансової звітності емітента) на кількість простих акцій товариства (1564964 штуки), що становила 9,59 грн. за акцію.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 26.06.2017 року по 17.07.2017 року в сумі 47,59 грн. та інфляційні втрати за липень 2017 року в сумі 1,00 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, оцінивши та дослідивши надані до матеріалів справи докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

28.04.2017 року акціонерами Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" були проведені загальні збори, рішення яких оформлено протоколом від 28.04.2017 року.

На вирішення порядку денного вказаних загальних зборів акціонерів були винесені питання, зокрема про:

- затвердження всіх правочинів, вчинених Публічним акціонерним товариством "Світлотехніка" з дати проведення у 2016 році загальних зборів та до моменту проведення загальних зборів у 2017 році (питання 9 порядку денного);

- попереднє схвалення (попереднє надання згоди на вчинення) значних правочинів, які можуть вчинятися Публічним акціонерним товариством "Світлотехніка" протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, та надання повноважень на укладання таких правочинів (питання 10 порядку денного).

Як зазначає позивач в позовній заяві, 28.04.2017 року він зареєструвався для участі у загальних зборах Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" та голосував проти прийняття загальними зборами рішень щодо питань 9 та 10 порядку денного.

Відповідач у справі визнає вказані обставини, про що зазначив у відзиві на позовну заяву.

Приписами ч. 1 ст. 35 ГПК України визначено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Враховуючи визнання сторонами вказаних обставин та відсутність у суду сумніву щодо їх достовірності та добровільності їх визнання, вони не підлягають доказуванню в силу приписів ч. 1 ст. 35 ГПК України.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості акцій в сумі 27571,25 грн., трьох відсотків річних в сумі 47,59 грн. та інфляційних витрат в сумі 1,00 грн., що разом складає 27619,84 грн.

При цьому підставами заявлених позовних вимог є приписи ст. ст. 68, 69 Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства» кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ, зміну типу товариства;

2) надання згоди на вчинення товариством значних правочинів, у тому числі про попереднє надання згоди на вчинення значного правочину;

21) надання згоди на вчинення товариством правочину, щодо якого є заінтересованість;

3) зміну розміру статутного капіталу.

Акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов'язане викупити належні акціонерові акції. Перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.

Порядок реалізації акціонерами права вимоги обов'язкового викупу акціонерним товариством належних їм акцій визначений статтею 69 Закону України «Про акціонерні товариства».

Вказаною статтею Закону передбачено, що ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 цього Закону. Ринкова вартість акцій визначається станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій. Ринкова вартість акцій визначається в порядку, встановленому статтею 8 цього Закону. Договір між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

Акціонерне товариство протягом не більш як п'яти робочих днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, у порядку, встановленому статутом цього акціонерного товариства, повідомляє акціонерів, які мають право вимагати обов'язкового викупу акцій, про право вимоги обов'язкового викупу акцій із зазначенням:

1) ціни викупу акцій;

2) кількості акцій, викуп яких має право вимагати акціонер;

3) загальної вартості у разі викупу акцій товариством;

4) строку здійснення акціонерним товариством укладення договору та оплати вартості акцій (у разі отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій).

Протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу. У вимозі акціонера про обов'язковий викуп акцій мають бути зазначені його прізвище (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість, тип та/або клас акцій, обов'язкового викупу яких він вимагає. До письмової вимоги акціонером мають бути додані копії документів, що підтверджують його право власності на акції товариства станом на дату подання вимоги.

Протягом 30 днів після отримання вимоги акціонера про обов'язковий викуп акцій товариство здійснює оплату вартості акцій за ціною викупу, зазначеною в повідомленні про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, а відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає. Оплата акцій здійснюється у грошовій формі, якщо сторони в межах строків, установлених у цій статті, не дійшли згоди щодо іншої форми оплати.

З системного аналізу ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» вбачається, що процедура обов'язкового викупу акцій передбачає: визначення ціни викупу акцій не менше за ринкову вартість, укладення між акціонерним товариством та акціонером договору про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій шляхом підписання його в письмовій формі, повідомлення акціонерним товариством акціонерів, які мають право вимагати обов'язкового викупу акцій, про право вимоги обов'язкового викупу акцій із зазначенням в т.ч. ціни викупу акцій.

При цьому акціонер реалізує своє право вимоги обов'язкового викупу акцій шляхом направлення акціонерному товариству письмової вимоги протягом 30 днів після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.

Разом з тим відповідно до приписів ч. 4 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» відповідний акціонер повинен вчинити усі дії, необхідні для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає.

Як свідчать матеріали справи, позивач як акціонер Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка", направив на адресу відповідача письмову вимогу від 24.05.2017 року про обов'язковий викуп простих іменних акцій в кількості 2875 штук на підставі п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства», що підтверджується описом вкладення від 24.05.2017 року та фіскальним чеком від 24.05.2017 року, які містяться у справі (а.с. 15). Вказана вимога була отримана відповідачем 26.05.2017 року, що підтверджується інформацією з сайту ДП «Укрпошта» «відстеження пересилання поштових відправлень» (а.с. 33).

У відповідь на вказану вимогу відповідач направив позивачу лист від 19.06.2017 року (а.с. 51), в якому повідомив про готовність здійснити викуп акцій товариства у вказаній кількості за ринковою вартістю 0,42 грн. за акцію. Разом з листом відповідач направив позивачу проект договору про обов'язковий викуп акцій товариства для вивчення та просив у найкоротші терміни повідомити про готовність укласти зазначений договір та надати підписані примірники договору. Факт направлення вказаного листа на адресу позивача підтверджується фіскальним чеком від 19.06.2017 року (а.с. 51).

Позивач в позовній заяві визнає факт отримання від відповідача листа від 19.06.2017 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на пропозицію відповідача укласти договір про обов'язковий викуп акцій не відреагував, будь-яких листів у відповідь не надіслав. Вказані обставини представник позивача підтвердив безпосередньо в судовому засіданні.

При цьому в позовній заяві позивач зазначає, що в листі вих. № 97/1 від 19.06.2017 року відповідач повідомив неправильну інформацію стосовно вартості викупу 1 акції, зазначивши в якості такої вартості « 0,42 грн. за акцію», що майже дорівнює номінальній вартості та значно менше від ринкової вартості акцій.

Таким чином, між сторонами у справі існує спір стосовно визначення ціни викупу акцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України).

Абзацом 4 ч. 1 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що між акціонерним товариством та акціонером укладається в письмовій формі договір про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій.

Отже, підставою виникнення прав та обов'язків щодо здійснення обов'язкового викупу акцій товариства є укладений між акціонерним товариством та акціонером в письмовій формі договір.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Однією з істотних умов договору про обов'язковий викуп акцій є ціна викупу акцій (вартість одного цінного паперу).

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Матеріали справи свідчать, що позивач будь-якої відповіді на пропозицію відповідача укласти договір про обов'язковий викуп акцій не надав, направлений йому для підписання проект договору не підписав. Разом з тим свій проект договору про обов'язковий викуп акцій відповідачу, в т.ч. ціну такого викупу, не запропонував. Вказані обставини свідчать про не вчинення позивачем усіх дій, необхідних для набуття товариством права власності на акції, обов'язкового викупу яких він вимагає.

Враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору про обов'язковий викуп акцій, недосягнення згоди щодо істотних умов вказаного договору, наявність спору стосовно ціни викупу акцій, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача їх вартості.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Зазначений перелік способів захисту не є вичерпним, однак у разі порушення цивільного права чи інтересу у позивача виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення. Тобто позивач повинен обрати саме такий спосіб захисту, який відповідає змісту порушеного права, характеру порушення його права чи інтересу та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Однак, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам законодавства та характеру його порушення.

Так згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи те, що викуп акцій - це придбання акціонерним товариством за плату розміщених ним акцій (ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства»), тобто за своєю суттю є двостороннім правочином, а сторони зобов'язання не дійшли згоди щодо вартості акцій, вимога про примусове виконання обов'язку, а саме: стягнення з відповідача суми вартості акцій, в тому числі без вчинення відповідних дій з боку позивача, не відповідає передбаченому ст. 16 ЦК України способу захисту. Тобто способом захисту порушених прав в даному випадку, що передуватиме стягненню вартості акцій, могли бути вимоги позивача про спонукання відповідача укласти договір купівлі-продажу акцій у запропонованій редакції позивача, зобов'язання викупити належні акціонерові акції за ціною, запропонованою позивачем тощо.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 10.07.2017 року у справі № 917/1890/16.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач не довів суду наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з оплати вартості акцій в сумі 27571,25 грн., трьох відсотків річних в сумі 47,59 грн. та інфляційних витрат в сумі 1,00 грн., що разом складає 27619,84 грн.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" про стягнення заборгованості з оплати вартості акцій в сумі 27571,25 грн., трьох відсотків річних в сумі 47,59 грн. та інфляційних витрат в сумі 1,00 грн. слід відмовити.

Дослідивши клопотання про зупинення провадження у справі № 908/1466/17 до вирішення Господарським судом Запорізької області пов'язаної з нею справи № 908/2214/17 та мотиви його подання суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 79 ГПК України визначено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясувати як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до вищенаведеної процесуальної норми пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предмету позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості позовних вимог.

Так, предметом розгляду справи № 908/2214/17 є вимоги про визнання недійсними повністю рішень наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка":

- від 28.08.2017 року, оформленого протоколом засідання наглядової ради від 28.08.2017 року, про прийняття рішення про обрання оцінювача майна товариства та затвердження умов договору, що укладатиметься з оцінювачем та встановлення розміру оплати його послуг;

- від 30.08.2017 року, оформленого протоколом засідання наглядової ради від 30.08.2017 року, про затвердження ринкової вартості майна (ціни викупу акцій), розрахованої відповідно до умов договору на проведення оцінки майна від 29.08.2017 року, укладеного між ПАТ "Світлотехніка" та ТОВ «Земля Плюс 2006».

Разом з тим предметом спору в даній справі є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості акцій в сумі 27571,25 грн., трьох відсотків річних в сумі 47,59 грн. та інфляційних витрат в сумі 1,00 грн.

В матеріалах справи міститься висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Земля Плюс 2006» № 7648429 від 29.08.2017 року про ринкову вартість однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" станом на 27.03.2017 року, яка складає 0,42 грн. за акцію.

Докази оскарження позивачем вказаного висновку або звіту оцінювача ТОВ «Земля Плюс 2006» про ринкову вартість однієї простої іменної акції товариства, визначену станом на 27.03.2017, в матеріалах справи відсутні.

Вирішення спору щодо законності прийняття наглядової радою ПАТ "Світлотехніка" рішень від 28.08.2017 року та від 30.08.2017 року у справі № 908/2214/17 не вплине на дійсність проведеної ТОВ «Земля Плюс 2006» оцінки ринкової вартості акції товариства, яка не оскаржена, а відтак не вплине на розгляд справи № 908/1466/17 про стягнення заборгованості з вартості акцій, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав для зупинення провадження за приписами ст. 79 ГПК України.

Твердження позивача про те, що укладення договорів між сторонами про обов'язковий викуп акцій не вимагається та не є обов'язковим, є безпідставними та такими що не ґрунтуються на законі з огляду на наступне.

Частиною першою статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що договір між акціонерним товариством та акціонером про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій укладається в письмовій формі.

Виходячи зі змісту частини третьої статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства", ціна викупу акцій, яка є обов'язковим реквізитом повідомлення про право вимоги обов'язкового викупу акцій, що належать акціонеру, є також істотною умовою договору, який укладається між акціонерним товариством та акціонером, про обов'язковий викуп товариством належних йому акцій.

Відповідно до частини першої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Крім того, згідно з частиною другою статті 207 Цивільного кодексу, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), при цьому правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною другою статті 638 Цивільного кодексу встановлено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною першою статті 641 Цивільного кодексу встановлено, що пропозиція укласти договір (оферта) має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини першої статті 640 Цивільного кодексу договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу від 24.05.2017 року про обов'язковий викуп простих іменних акцій в кількості 2875 штук на підставі п. 2 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства».

У відповідь на вказану вимогу відповідач направив позивачу лист від 19.06.2017 року (а.с. 51), в якому повідомив про готовність здійснити викуп акцій товариства у вказаній кількості за ринковою вартістю 0,42 грн. за акцію. Разом з листом відповідач направив позивачу проект договору про обов'язковий викуп акцій товариства для вивчення та просив у найкоротші терміни повідомити про готовність укласти зазначений договір та надати підписані примірники договору. Факт направлення вказаного листа на адресу позивача підтверджується фіскальним чеком від 19.06.2017 року (а.с. 51).

З матеріалів справи вбачається, що позивач на пропозицію відповідача укласти договір про обов'язковий викуп акцій не відреагував, будь-яких листів у відповідь не надіслав, а звернувся із позовом до суду. Вказані обставини представник позивача підтвердив безпосередньо в судовому засіданні.

Таким чином, спір у справі виник внаслідок того, що позивач заперечує проти ціни викупу належних йому акцій, запропонованої відповідачем. Тобто в даному випадку сторони не погодили істотну умову договору, а саме його ціну. Відтак, з боку позивача не відбулося прийняття (акцепту) пропозиції відповідача в розумінні ст. ст. 638, 641 ЦК України, та укладення договору в спрощений спосіб в порядку ст. 207 ЦК України.

Стосовно зазначення позивачем, що обов'язок товариства оплатити акціонеру вартість простих акцій за ціною викупу виникає за наявності двох необхідних і достатніх підстав: реєстрація акціонера для участі у загальних зборах та голосування проти прийняття ними рішень з питань, названих у п. 1-3 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства», подання акціонером у 30-денний строк після прийняття рішення загальними зборами товариству письмової вимоги, оформленої за приписами ч. 3 ст. 69 Закону, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Реєстрація акціонера для участі у загальних зборах та голосування проти прийняття ними рішень з питань, названих у п. 1-3 ч. 1 ст. 68 Закону України «Про акціонерні товариства», є підставами для виникнення у акціонера права вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій.

Разом з тим направлення акціонером письмової вимоги в порядку ч. 3 ст. 69 вказаного Закону є формою реалізації ним права вимоги здійснення обов'язкового викупу акцій.

Втім, оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо ціни викупу акцій та укладення договору у спрощений спосіб (ст. 207 ЦК України), тому в даному випадку правовою підставою для виникнення зобов'язань акціонерного товариства щодо обов'язкового викупу акцій у акціонера є саме укладений між ними в письмовій формі відповідний договір згідно абзацу 4 ч. 1 ст. 69 Закону України «Про акціонерні товариства».

Розглянувши подане позивачем клопотання про призначення у справі комплексної судової експертизи суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону "Про судову експертизу" № 4038-ХІІ від 25.02.1994 року судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Частиною 1 ст. 41 ГПК України визначено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

При цьому згідно з п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про акціонерні товариства» наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), затверджує ринкову вартість майна (включно з цінними паперами), визначену відповідно до частин першої і другої цієї статті. Затверджена вартість майна не може відрізнятися більше ніж на 10 відсотків від вартості, визначеної оцінювачем. Якщо затверджена ринкова вартість майна відрізняється від вартості майна, визначеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, наглядова рада або загальні збори акціонерів, якщо утворення наглядової ради не передбачено статутом акціонерного товариства (у процесі створення товариства - установчими зборами), повинна мотивувати своє рішення.

Разом з тим умовами п. 5 вказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України встановлено, що питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з оплати вартості акцій в сумі 27571,25 грн., трьох відсотків річних в сумі 47,59 грн. та інфляційних витрат в сумі 1,00 грн., що разом складає 27619,84 грн.

За наслідками розгляду вказаної справи суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю укладеного між сторонами договору про обов'язковий викуп акцій. Призначення судової експертизи, а також дослідження питання щодо оцінки ринкової вартості 1 простої акції Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" є доцільним в рамках вирішення між сторонами спору з приводу укладення договору про обов'язковий викуп акцій товариства. При цьому судом враховано, що наданий до матеріалів справи висновок суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Земля Плюс 2006» № 7561/14 від 14.06.2017 року про ринкову вартість однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" станом на 27.03.2017 року, яка складає 0,42 грн. за акцію, позивачем не оскаржено.

Дослідивши клопотання позивача про витребування доказу, а саме: звіту про оцінку однієї простої іменної акції Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка", виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю «Земля Плюс 2006» за договором від 29.08.2017 року, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Як вбачається зі змісту поданого позивачем клопотання останнє мотивоване тим, що звіт має доказове значення у справі і може підтвердити обставини щодо повноти чи неповноти вихідних даних, додержання чи недодержання вимог нормативно-правових актів щодо проведення оцінки, а у разі призначення судової експертизи - надасть можливість використання додатків до звіту як об'єкту дослідження.

Однак, дослідження обставин повноти чи неповноти вихідних даних, додержання чи недодержання вимог нормативно-правових актів щодо проведення оцінки вартості однієї простої іменної акції ПАТ "Світлотехніка" при складанні звіту Товариством з обмеженою відповідальністю «Земля Плюс 2006» не входить до предмету доказування в даній справі, виходячи з предмету спору.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання позивача.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн. покладаються на позивача у справі - ОСОБА_1, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 30.11.2017 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Світлотехніка" про стягнення заборгованості з оплати вартості акцій в сумі 27571,25 грн., трьох відсотків річних в сумі 47,59 грн. та інфляційних витрат в сумі 1,00 грн. - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн. покладаються на ОСОБА_1.

Повне рішення складено - 06.12.2017 року

Головуючий суддя О.Г. Смірнов

Судді Н.А. Колодій

К.В. Проскуряков

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.