Рішення № 70761156, 05.12.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.12.2017

Справа № 904/8862/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясокомбінат "М'ясна Традиція"

про стягнення 28 435,61 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг за поставлений товар - 28 435,61 грн.

Позивач повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7231903122916. На виконання вимог суду направив до матеріали справи оригінали документів, додані до позову, для огляду в судовому засіданні.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав. Відповідач про засідання суду повідомлявся належно, на адресу, вказану в позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернувся конверт №4903810302628, який, відповідно до роздруківки з офіційного сайту ДП "УКРПОШТА" не вручено адресату "з інших причин".

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.13р. сторонами укладено договір поставки товару №390 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов’язується передати у власність Покупця (Відповідача) м’ясну продукцію, далі Товар, а Покупець зобов’язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

Постачальник зобов’язується здійснювати поставку кожної партії товару впродовж 3 (трьох) днів з моменту отримання від Покупця замовлення, в об’ємі, вказаному у замовленні, за наявності вказаного у заявці товару на складі Постачальника (п.4.4. Договору).

Відповідно до п.4.5. Договору перехід права власності на товар здійснюється в момент надходження товару в пункт поставки, прийняття Товару представниками Покупця. При цьому, факт отримання Товару представниками Покупця посвідчується постановкою мастикового відтиску печатки та підпису Покупця на товарно-транспортній накладній. Порушення вказаного порядку вважається порушенням порядку оформлення товарно-транспортної накладної та вся відповідальність за нього покладається на Покупця.

Не допускається приймання товару представниками Покупця без довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, форма та порядок видачі яких затверджено Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на отримання цінностей, затвердженої наказом МФУ від 16.05.1996р. №99.

Згідно з п. 4.6. Договору в платіжних документах Покупець зобов’язується зазначати номер накладних Постачальника, відповідно до яких здійснюється оплата.

Покупець зобов’язується прийняти та оплатити поставлений Постачальником Товар по цінам згідно товарно-транспортної накладної, що є невід’ємною частиною даного Договору, яка включає в себе ПДВ, транспортні витрати щодо доставки товару Покупцю (п.5.2. Договору).

Пунктом 5.3. Договору визначено, що Покупець здійснює оплату поставленого йому товару в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника впродовж 21 (двадцяти одного) календарного дня після отримання Товару представниками Покупця, у виключних випадках розрахунки між Постачальником та Покупцем можуть здійснюватися шляхом внесення готівкових коштів в касу контрагента по угоді. Розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюється окремо.

У випадку оплати Покупцем за поставлені партії Товару неповної суми, погашення боргу, в першу чергу зараховується за раніше поставлені партії Товару Постачальника (п 5.4. Договору).

Відповідно до п. 5.5. Договору Постачальник залишає за собою право відмовити Покупцю в передачі наступної партії Товару у випадку наявності простроченої заборгованості зі сторони Покупця за раніше отриманий Товар.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 "грудня" 2013 року, а в частині взаєморозрахунків – до повного виконання взятих на себе Сторонами зобов’язань (п. 6.1. Договору).

У випадку, якщо за 30 (тридцять) днів до закінчення строку діючого Договору жодна зі Сторін не виявить бажання його розірвати, він вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах (п. 6.2. Договору).

На виконання умов Договору Позивач поставив, а Відповідач прийняв товар на загальну суму 38 435,61 грн., що підтверджується наступними накладними: №32084 від 12.08.16р. на суму 9 660,64 грн., №33648 від 22.08.16р. на суму 4 869,95 грн., №35605 від 05.09.16р. на суму 4 646, 06 грн., №36989 від 14.09.16р. на суму 9 609, 10 грн., №38740 від 26.09.16р. на суму 9 649,86 грн.

За даними Позивача, Відповідач частково оплатив товар на суму 10 000,00 грн.: за видатковою накладною №32084 від 12.08.16р. та за видатковою накладною №33648 від 22.08.16р. У зв’язку з цим, за Відповідачем обліковується борг у розмірі 28 435,61 грн.

Сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 12.08.16р. по 03.03.17р. на суму 28 435,61 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Порушення Відповідачем умов Договору поставки в частині розрахунків підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю М'ясокомбінат "М'ясна Традиція", 49000, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 23В, кімната 209 (код 38753898) на користь Публічного акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", 72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Героїв України, 175 (код 00443513) 28 435,61 грн. – боргу за поставлений товар, 1 600, 00 грн. – судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний тест рішення виготовлено 06.12.2017

Суддя С. Г. Юзіков