Постанова № 70761128, 26.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року Справа № 923/1174/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий, суддяЯценко О.В., суддіДанилова М.В. Ходаківська І.П.розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника прокурора Херсонської областіна постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 у справі№ 923/1174/16Господарського судуХерсонської областіза позовомПрокурора - керівника Херсонської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Херсонської міської радидо1.Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради, 2.Фізичної особи-підприємця Філатової Катерини Ігорівнипроанулювання дії паспорту прив'язки, звільнення території земельної ділянки шляхом демонтажу тимчасової споруди

в засіданні взяли участь представники:

- ГПУ:Клюге Л.М.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор-керівник Херсонської місцевої прокуратури (Прокурор) звернувся до господарського суду позовом в інтересах держави в особі Херсонської міської ради (в подальшому у тексті Позивач) до Департаменту містобудування та землекористування Херсонської міської ради м Херсон (Відповідач-1) та фізичної особи-підприємця Філатової Катерини Ігорівни (Відповідач-2, ФОП Філатова К.І.) з вимогами анулювати паспорт прив'язки тимчасової споруди - зупиночного комплексу з торгівельними павільйонами по вул. Комкова в районі будинку №75 в м. Херсоні, загальною площею 193,76 кв.м, виданого Управлінням містобудування та архітектури Херсонської міської ради 03.06.2016 року ( із змінами від 16.08.2016 № 348) фізичній особі підприємцю Філатовій Катерині Ігорівні, за реєстраційним №114-10771-22; зобов'язати фізичну особу-підприємця Філатову Катерину Ігорівну звільнити земельну ділянку площею 193,76 кв.м.,вартістю 364 182 грн. розташовану по вул. Комкова в районі будинку №75 у м. Херсоні шляхом демонтажу тимчасової споруди - зупиночного комплексу з торгівельними павільйонами.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.02.2017 (суддя Пінтеліна Т.Г.) відмовлено в задоволення позовних вимог.

Суд дійшов висновку, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та "Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", який затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011р. (Порядок), не передбачено юридичних приписів щодо обов'язкового попереднього або наступного набуття суб'єктами господарювання будь-яких прав на земельні ділянки, на які вони мають бажання встановити тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що Додаток №1 до Порядку, на який посилається позивач, застосовується, коли заявник вже є власником земельної ділянки і має намір розмістити тимчасову споруду саме на цій земельній ділянці, отже, для розміщення тимчасової споруди не відводиться "земельна ділянка", а надається "тимчасове місце", а обов'язок щодо зазначення площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування стосується лише тих суб'єктів господарювання, які є власником земельної ділянки.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 (судді: Савицький Я.Ф., Лисенко В.А., Головей В.М.) рішення Господарського суду Херсонської області від 13.02.2017 залишено без змін.

Заступник прокурора Херсонської області в касаційній скарзі в якій просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Прокурор доводить, що за нормами п.п. 2.2., 2.3., 2.5., 2.7. Порядку документи, що подаються для отримання паспорту прив'язки мають містити дані щодо розміру земельних ділянок, які вносяться на підставі отриманих суб'єктом господарювання документів на право користування земельною ділянкою; розміщення ТС без оформлення земельної ділянки неправомірне, тому висновки судів не вірні.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2017 у складі колегії: головуючий, суддя - Яценко О.В., судді - Данилова М.В., Ходаківська І.П. касаційна скарга заступника прокурора Херсонської області прийнята до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 26.10.2017.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку судові акти, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.06.2016 р. Управлінням містобудування та архітектури Херсонської міської ради було видано паспорт прив'язки на встановлення тимчасової споруди, а саме зупиночного комплексу з торгівельними павільйонами по вул. Комкова в районі будинку №75 в м. Херсоні, зареєстрованим за № 114-10771-22.

Згідно із частинами 2 та 3 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Якщо тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності є малою архітектурною формою МАФ, її встановлення здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".

Згідно ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, питання встановлення на території населених пунктів об'єктів малої архітектурної форми, які є елементами благоустрою. Мала архітектурна форма - це оснащення об'єкта благоустрою. До малих архітектурних форм належать, зокрема альтанки, павільйони, навіси. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об'єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Частиною 4 ст. 28 згаданого вище Закону встановлено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

На виконання повноважень, встановлених вказаною нормою закону Міністерством регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України наказом від 21.10.2011 № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі -Порядок), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 р. за № 1330/20068.

Відповідно до пунктів 1.3., 1.4. Порядку поняття "тимчасова споруда" (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Вони можуть бути пересувними та стаціонарними.

Згідно з п.2.20, 2.21 Порядку встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки. Відхилення від паспорта прив'язки ТС не допускається.

Відповідно до п. 2.6 Порядку для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої наряду з іншими документами надає схему розміщення ТС, що затверджена додатком 1 Порядку.

Документи, що подаються для отримання паспорту прив'язки, мають містити дані щодо розміру земельних ділянок, які вносяться на підставі отриманих суб'єктом господарювання документів на право користування земельною ділянкою (п. 2.6, додаток 1 Порядку). Додаток 1 Положення містить форму схеми розміщення ТС із вказівкою площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування.

Відповідно до п. 2.27 Порядку внесення таких даних без наявних документів на право землекористування тягне за собою анулювання паспорту прив'язки.

Прокурор вважає, що відповідно до наведених норм Порядку внесення таких даних без наявних документів на право землекористування тягне за собою анулювання паспорту прив'язки; встановлення тимчасової споруди без належним чином оформленого правовстановлюючого документа на земельну ділянку є неправомірним.

Відмовляючи в позові, суди дійшли висновку, що Додаток № 1 за своїм юридичним значенням не встановлює, порівняно з текстом Порядку, нових норм і правил поведінки, а лише визначає форму документа, що має назву паспорт прив'язки; для розміщення ТС не відводиться "земельна ділянка", а надається "тимчасове місце", а обов'язок щодо зазначення площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування стосується лише тих суб'єктів господарювання, які є власником земельної ділянки.

Касаційна інстанція з такими висновками не погоджується з наступних мотивів.

П. 2.6 Порядку передбачено, що для оформлення паспорта прив'язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої наряду з іншими документами надає схему розміщення ТС, що затверджена додатком 1 Порядку.

Додаток 1 містить форму схеми розміщення ТС із вказівкою площі земельної ділянки згідно з документами на землекористування.

Документи, що подаються для отримання паспорта прив'язки, мають містити дані щодо розміру земельних ділянок, які вносяться на підставі отриманих суб'єктом господарювання документів на право користування земельною ділянкою (додаток 1 Порядку).

З огляду на наведене, касаційна інстанція вважає, що перш ніж оформлювати паспорт прив'язки, суб'єкт господарювання має отримати документи на землекористування, після отримання яких він може звертатися за оформленням паспорта прив'язки.

Відповідно до п. 2.27 Порядку внесення таких даних без наявних документів на право землекористування тягне за собою анулювання паспорта прив'язки.

Таким чином, розміщення тимчасових споруд і оформлення земельних ділянок у

користування є різними питаннями, які регулюються різними нормативно-правовими актами.

Таким чином, касаційна інстанція вважає, що висновки господарських судів, що перелік документів для отримання паспорту прив'язки ТС є вичерпним та ним не передбачено надання документів про відведення земельних ділянок під розміщення ТС грунтується на неправильному тлумаченні норм Порядку без їх системного взаємозв'язку.

Частина 1 ст. 116 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Положеннями ст. 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений.

Відповідно до ч. 1 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Так, пп. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Таким чином, розміщення ТС повинної відбуватися на підставі узгодження з власником земельної ділянки і наявність паспорту прив'язки не надає право використовувати спірну земельну ділянку без відповідних правовстановлюючих документів.

Господарські суди обставин, пов'язаних із правовими підставами для користування земельною ділянкою не встановили.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що суди не дотримались вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84, 105 ГПК України щодо повного і всебічного встановлення усіх обставин справи та правильного застосування законодавства, тому рішення і постанова підлягають скасуванню як такі, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстанція обмежена у праві оцінки доказів та встановленні фактичних обставин справи, а право оцінки доказів належить до повноважень судів першої та апеляційної інстанцій, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх обставин щодо правовідносин, які існують між сторонами, із застосуванням норм законодавства, що регулюють такі правовідносини.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Херсонської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2017 та рішення Господарського суду Херсонської області від 13.02.2017 у справі № 923/1174/16 Господарського суду Херсонської області скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Головуючий, суддяО.В. Яценко СуддіМ.В. Данилова І.П. Ходаківська