Постанова № 70761077, 23.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 року Справа № 926/1111/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В.,суддівАлєєвої І.В., Корсака В.А.за участю представників сторін:позивачаТомчук М.О.відповідачівне з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чиномтретіх осіб не з'явились, про час і місце слухання справи повідомлені належним чиномрозглянувши матеріали касаційної скаргиЗаступника прокурора Львівської областіна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.05.2017у справі№926/1111/15 господарського суду Чернівецької областіза позовомПрокурора міста Чернівці до 1.Чернівецької міської ради 2.Обслуговуючого кооперативу "Житлово- будівельний кооператив Захисник 37" за участю третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1.Управління по фізичній культурі та спорту Чернівецької міської ради, м. Чернівці 2.Державна інспекція сільського господарства в Чернівецькій області, м. Чернівці 3.Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради, м. Чернівці третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 2 Гуменецька І.В. провизнання незаконним та скасування пунктів рішень органу місцевого самоврядування, звільнення та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Чернівці звернувся до господарського суду Чернівецької області з позовом до Чернівецької міської ради, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Захисник 37" про визнання незаконним та скасування пункту 1.2 та пункту 3 рішення 36 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради №877 від 30.05.2013 "Про надання юридичним особам дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки", яким надано дозвіл Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Захисник 37" на складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,2500 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Рівненській, 7-Б; а також право на отримання інших вихідних даних на проектування об'єкта містобудування та здійснення проектно-вишукувальних робіт у порядку, визначеному законодавством.

Визнання незаконним та скасування пункту 27 рішення 55 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради №1361 від 25.09.2014 "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо передачі безплатно у власність і надання в оренду земельних ділянок", яким затверджено проект відведення та передано безплатно у власність Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Захисник 37" земельну ділянку по вул. Рівненській, 7 "Б" площею 0,2596 га, під кадастровим номером 7310136300:11:005:0017, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Звільнення та повернення (у трьохденний термін з моменту набрання рішення законної сили) обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив Захисник 37" земельної ділянки по вул. Рівненській, 7 "Б" площею 0,2596 га, під кадастровим номером 7310136300:11:005:0017.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23.09.2015 (суддя Гончарук О.В.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Матущак О.І., судді: Галушко Н.А., Орищин Г.В.), відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2016 вказані судові рішення були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

Під час нового розгляду справи, рішенням господарського суду Чернівецької області від 22.02.2017 (суддя Скрипничук І.В.) позовні вимоги прокурора міста Чернівці задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано пункти 1.2 та 3 рішення 36 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради №877 від 30.05.2013 "Про надання юридичним особам дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки", яким надано дозвіл Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Захисник 37" на складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,2500 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Рівненській, 7-Б; а також право на отримання інших вихідних даних на проектування об'єкта містобудування та здійснення проектно-вишукувальних робіт у порядку, визначеному законодавством.

Визнано незаконним та скасовано пункт 27 рішення 55 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради №1361 від 25.09.2014 "Про розгляд звернень фізичних та юридичних осіб щодо передачі безплатно у власність і надання в оренду земельних ділянок", яким затверджено проект відведення та передано безплатно у власність Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Захисник 37" земельну ділянку по вул. Рівненській, 7 "Б" площею 0,2596 га, під кадастровим номером 7310136300:11:005:0017, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Стягнуто з Чернівецької міської ради, м. Чернівці, пл. Центральна, в дохід Державного бюджету судовий збір в сумі 1218 грн. судового збору.

Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Захисник 37", м. Чернівці, Проспект Незалежності, 86 А/85 в дохід Державного бюджету судовий збір в сумі 1218 грн. судового збору.

В решті позовних вимог провадження припинено.

За апеляційними скаргами Чернівецької міської ради та Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Захисник 37" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 (головуючий суддя Костів Т.С., судді Марко Р.І., Желік М.Б.), скасоване в частині задоволених позовних вимог.

У цій частині прийняте нове рішення, яким у позові відмовлено повністю. В решті рішення залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Заступник прокурора Львівської області звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2017, а рішення господарського суду Чернівецької області від 22.02.2017 залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, судом невірно застосовано норми Житлового Кодексу УРСР, Земельного кодексу України, Закону України "Про кооперацію".

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Алєєва І.В., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.10.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

06.11.2017 від Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Захисник 37" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній зазначає про правомірність постанови апеляційного господарського суду та просить залишити її без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

07.11.2017 від Чернівецької міської ради надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому рада просить залишити постанову апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.11.2017 продовжено строк розгляду касаційної скарги за клопотанням сторони на 15 днів, розгляд касаційної скарги відкладено на 15.11.2017.

У поясненнях, які надійшли до касаційної інстанції 15.11.2017 Чернівецька міська рада зазначає про правомірність надання земельних ділянок у власність.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.11.2017 розгляд касаційної скарги відкладено на 22.11.2017.

У судовому засіданні 22.11.2017 було оголошено перерву до 23.11.2017.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні касаційної інстанції 23.11.2017 прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, прокурор звернувся до суду із позовом до Чернівецької міської ради, Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив Захисник 37" про визнання незаконним та скасування пунктів рішень органу місцевого самоврядування, звільнення та повернення земельної ділянки.

Приймаючи рішення про визнання незаконним та скасуванням пунктів 1.2 та 3 рішення 36 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради №877 від 30.05.2013 та пункту 27 рішення 55 сесії 6 скликання Чернівецької міської ради №1361 від 25.09.2014, місцевий господарський суд виходив із того, що при вирішенні відповідною радою питання про надання житлово-будівельним (житловим) кооперативам безоплатно земельної ділянки має враховуватися мета створення такого кооперативу, порядок його організації відповідно до Житлового кодексу Української РСР та Примірного статуту, адже саме такі обставини надають право житлово-будівельному кооперативу, як спеціальному суб'єкту, на отримання земельної ділянки в порядку ст. 41 Земельного кодексу України.

Апеляційний господарський суд скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи рішення про відмову у позові зазначив, що суд першої інстанції не врахував, що положення цих нормативних актів можуть застосовуватись лише щодо тих відносин, які не врегульовані законодавством України, у зв'язку із чим було допущено порушення норм матеріального права.

За приписами процесуального законодавства, рішення господарського суду повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленою господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору,і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами чинного законодавства.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вищевказані приписи закону не виконав.

Так, згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; змінити рішення (стаття 103 Господарського процесуального кодексу України).

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо: справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів; справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду; господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі; рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглядала справу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу; рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

За наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені: найменування апеляційного господарського суду, який розглянув апеляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови; найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу; найменування місцевого господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, прізвища судді (суддів); стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду; підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення; доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу; обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів; у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду - доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги; новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення (стаття 105 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу в апеляційному порядку на вказані приписи процесуального законодавства уваги не звернув, зокрема, не перевірив чи мав прокурор право як самостійний суб'єкт звертатись до суду з даним позовом, а також не з'ясував саме в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, які підлягають захисту в суді.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу і на ту обставину, що однією з вимог прокурора є звільнення та повернення обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив Захисник 37" земельної ділянки по вул. Рівненській, 7 "Б" площею 0,2596 га, під кадастровим номером 7310136300:11:005:0017, однак прокурором не визначено кому саме необхідно повернути зазначену земельну ділянку.

Приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 103 Господарського процесуального кодексу України визначені повноваження суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що при новому розгляді даної справи апеляційний господарський суд повинен врахувати вищезазначене, а також повинен здійснити перегляд рішення господарського суду таким чином, щоб забезпечити справедливу рівновагу між інтересами сторін, та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства.

Адже, відповідно до статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 із змінами і доповненнями рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Разом з тим, приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції не забезпечив виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не перевірив ґрунтовність юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Заступника прокурора Львівської області, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Заступника прокурора Львівської області задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2017 у справі №926/1111/15 Господарського суду Чернівецької області скасувати, справу направити на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя М. Данилова

Судді: І.Алєєва

В. Корсак