Постанова № 70760952, 22.11.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 року Справа № 914/1139/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКондратової І.Д. (доповідач),суддіЄмельянова А.С.,суддіНєсвєтової Н.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гронло - Львів"на рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2017 року та постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 рокуу справі№ 914/1139/16 Господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гронло - Львів"до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна будівельно - технічна компанія", 2. Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", 3. Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської областіпровизнання протиправними дій, нечинними рішення та скасування реєстрації права власності на нерухоме майноВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гронло - Львів" (надалі - ТОВ "Гронло - Львів", позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна будівельно - технічна компанія" (надалі - ТОВ "Регіональна будівельно - технічна компанія", відповідач 1), Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (надалі - КП "БТІ", відповідач 2), Реєстраційної служби Пустомитівського районного управління юстиції Львівської області (надалі - Реєстраційна служба, відповідач 3) про:

- визнання протиправними дії реєстратора КП "БТІ", визнання нечинними і скасування відповідних рішень щодо реєстрації за ТОВ "Регіональна будівельно - технічна компанія" права власності на об'єкти незавершеного будівництва, що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер № 4623686400:01:001:0338, с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області, а саме: житлові будинки (надалі - об'єкти незавершеного будівництва):

1) № 22, готовністю 31% реєстраційний № 27745551, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

2) № 23, готовністю 31% реєстраційний № 27745617, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

3) № 24, готовністю 31% реєстраційний № 27745632, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

4) № 25, готовністю 31% реєстраційний № 27745669, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

5) № 34, готовністю 34%, реєстраційний № 24756216, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

6) № 35, готовністю 34%, реєстраційний № 24756040, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

7) № 36, готовністю 31%, реєстраційний № 27740045, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року,

8) № 37 готовністю 31%, реєстраційний № 27740006, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

9) № 38, готовністю 31%, реєстраційний № 27741419, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

10) № 39, готовністю 31%, реєстраційний № 27739718, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

11) № 40, готовністю 31%, реєстраційний № 27740628, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

12) № 41, готовністю 31%, реєстраційний № 27740368, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

13) № 42, готовністю 34%, реєстраційний № 24415080, рішення про реєстрацію від 20.08.2008 року;

14) № 43, готовністю 7%, реєстраційний № 24415491, рішення про реєстрацію від 20.08.2008 року;

15) № 44, готовністю 7%, реєстраційний № 27740714, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

16) № 45, готовністю 7%, реєстраційний № 27740779, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

17) № 46, готовністю 7%, реєстраційний № 27739572, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

18) № 47, готовністю 7%, реєстраційний № 27739909, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

19) № 53, готовністю 15%, реєстраційний № 27740243, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

20) № 54, готовністю 7%, реєстраційний № 27740298, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

21) № 55, готовністю 65%, реєстраційний № 27745483, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

22) № 56, готовністю 31%, реєстраційний № 27745496, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

23) № 77, готовністю 25%, реєстраційний № 27745735, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

24) № 78, готовністю 25%, реєстраційний № 27745789, рішення про реєстрацію від 09.07.2009 року;

25) багатоквартирний житловий будинок № 68, готовністю 12%, реєстраційний № 27752121, рішення про реєстрацію від 10.07.2009 року;

- зобов'язання Реєстраційну службу внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації прав на підставі рішень реєстратора КП "БТІ" щодо реєстрації за ТОВ "Регіональна будівельно-технічна Компанія" права власності на об'єкти незавершеного будівництва.

Відповідач - 1 просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність позовних вимог, а також заявив про застосування строків позовної давності.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2017 року (суддя Манюк Т.П.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 року (головуючий суддя Марко Р.І., суддя Галушко Н.А., суддя Данко Л.С.), у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

У касаційній скарзі позивач порушує питання про скасування судових рішень із ухваленням нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм ч.ч. 4, 5 ст. 267, ст. 268 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).

Заслухавши доповідь судді - доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, а судові рішення - залишити без змін з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії реєстратора КП "БТІ" щодо реєстрації за ТОВ "Регіональна будівельно - технічна компанія" права власності на об'єкти незавершеного будівництва, розташовані на земельній ділянці кадастровий номер № 4623686400:01:001:0338, с. Сокільники, Пустомитівського району Львівської області, проведені з порушенням спеціального порядку державної реєстрації права власності на об'єкти незавершеного будівництва, передбаченого у листі Міністерства юстиції України від 10.05.2006 року № 19-32/1, оскільки при поданні документів на реєстрацію будинків, ТОВ "Регіональна будівельно - технічна компанія" у заяві про реєстрацію прав власності не вказало відповідні частки кожного із співвласників, що передбачено у договорі про спільну діяльність (співробітництво та організацію взаємовідносин) від 15.10.2006 року, який укладений між позивачем та відповідачем-1, а також до пакету документів не були долучені договір будівельного підряду або договір між замовником та інвестором, що необхідні для реєстрації права власності на об'єкти незавершеного будівництва.

Водночас, з'ясувавши питання щодо спливу строку позовної давності, дійшли висновку про те, що позивач пропустив строк на звернення до суду із зазначеним позовом, оскільки між сторонами розглядався спір у справі № 4/126 Господарського суду Львівської області про усунення перешкод у праві користування та розпорядження майном, і до матеріалів цієї справи (т.2 а.с.13-38) 12.02.2010 року ТОВ "Регіональна будівельно - технічна компанія" долучало інформацію про реєстрацію прав власності на об'єкти незавершенного будівництва разом із копіями відповідних витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.07.2009 року, які є предметом спору у цій справі.

Окрім того, суди погодилися з доводами відповідача - 1 про те, що позивач був обізнаний про реєстрацію права власності на об'єкти незавершеного будівництва свідчить також і те, що вимога про скасування витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23250885 (реєстраційний номер 27745483), сформованого КП "БТІ" 09.07.2009 року, тобто, житлового будинку № 55, була предметом розгляду у справі № 1316/4169/12 Пустомитівського району Львівської області, в якій брав участь ТОВ "Гронло-Львів", що вбачається з рішення Апеляційного суду Львівської області від 29.09.2014 у справі № 1316/4169/12.

Сторони не оскаржують висновки судів щодо неправомірності дій реєстратора КП "БТІ" щодо реєстрації за ТОВ "Регіональна будівельно - технічна компанія" права власності на об'єкти незавершеного будівництва. Позивач оскаржує лише висновки судів щодо строку позовної давності. Позивач наполягає, що перебіг позовної давності починається не з 12.02.2010 року, як визначили суди, а з червня 2015 року - після ознайомлення з матеріалами інвентаризаційних справ, які 09.06.2015 року були витребувані слідчим Пустомитівського РВ в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201215027000012. Одночасно, позивач вказує на наявність у нього "додаткових поважних причин пропуску" - це перенесення у 2012 році директором ТОВ "Гронло-Львів", неможливість товариства проводити господарську діяльність та неналежне виконання представниками ТОВ "Гронло-Львів" своїх обов'язків, що полягає у ненаданні керівнику інформації щодо матеріалів та документів, які були долучені до справи № 4/126 Господарського суду Львівської області.

Отже, позиція позивача щодо обставин спливу позовної давності за його вимогами є суперечливою та взамовиключною. З одного боку позивач вказує, що позов у справі поданий у межах строку позовної давності, а з іншого - повідомляє про наявність поважних причин пропущення позовної давності.

Вищий господарський суд України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є законними та обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах норм матеріального і процесуального права, і виходить із такого.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. За частиною четвертою ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як установлено судами, підставою для подання позову у справі, яка розглядається, є факт - здійснення 09.07.2009 року реєстрації за ТОВ "Регіональна будівельно - технічна компанія" права власності на об'єкти незавершеного будівництва. Позивач дізнався і міг дізнатися про порушення свого права, за захистом якого подано позов у цій справі, 12.02.2010 року, тобто, з дня долучення іншою стороною спору у справі № 4/126 копії відповідних витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.07.2009 року. Клопотання про витребування матеріалів справи № 4/126 заявляв позивач (звор. а.с. 164 т. 2).

Отже, суди обох інстанцій дійшли законного висновку, що перебіг трирічного строку позовної давності у справі, яка розглядається, починається саме з 12.02.2010 року, а не з дня, коли позивач у червні 2015 року повторно ознайомився з документами у межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 4201215027000012. До господарського суду за захистом свого порушеного права позивач звернувся 27.04.2017 року, тобто, зі спливом трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявив відповідач, що є підставою для відмови в позові.

Доводи заявника касаційної скарги про те, що з долучених до матеріалів справи № 4/126 копій відповідних витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.07.2009 року не мав можливість встановити, чи відносяться ці об'єкти незавершеного будівництва до тих, що створено ТОВ "Гронло-Львів" саме в межах виконання договору про спільну діяльність від 15.10.2006 року, не є переконливими, оскільки саме ці витяги долучені до матеріалів справи, що розглядається (а.с. 79-103 т. 1), і є підставою позову у цій справі. Позивач не зміг обґрунтувати належним чином, що із змісту цих витягів, з якими він ознайомився вперше 12.02.2010 року, до червня 2015 року він не мав можливість довідатися про порушення свого права та звернутися з позовом в межах строків позовної давності.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач в суді першої інстанції поважність причин пропуску строку давності не доводив. Про наявність "додаткових поважних причин пропуску" вказав в апеляційній сказі. За своїм змістом ці причини є ідентичними, які були зазначені позивачем у касаційній скарзі. Суд апеляційної інстанції, розглянувши ці доводи, відхилив їх, оскільки вони не були документально обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому могли бути підставою для скасування чи зміни судового рішення. Беручи до уваги те, що позивач дійсно не надав жодних доказів, які б підтверджували обґрунтованість "додаткових причин пропуску", Вищий господарський суд України погоджується з судом апеляційної інстанції, що підстав для визнання цих причин поважними не було.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що у червні 2015 року адміністративний суд визнав ці причини поважними для звернення до суду, Вищий господарський суд України відхиляє, оскільки провадження у справі було закрито з підстав непідвідомчості спору адміністративним судом. Окрім того, оцінюючи поважність причин пропуску строку у справі № 813/3410/15, адміністративний суд не надав оцінку обізнаності позивача про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що оскаржується, ще з 12.02.2010 року, з огляду на участь останнього у справі № 4/126.

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування судового рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Переглядаючи у касаційному порядку ухвалені судові рішення, суд касаційної інстанції не встановив порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, які призвели до прийняття неправильного судового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

За таких обставин, Вищий господарський суд України залишає рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 49, 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гронло - Львів" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 року та рішення Господарського суду Львівської області від 17.05.2017 року у справі № 914/1139/16 - без змін.

Головуючий суддя Кондратова І.Д.Суддя Ємельянов А.С.СуддяНєсвєтова Н.М.