Постанова № 70760373, 01.12.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 грудня 2017 року № 826/503/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І. розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ТОВ «НД «Консалт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2016 №0094501201

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «НД «Консалт» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2016 №0094501201.

Позов обґрунтовано тим, що висновки податкового органу про порушення термінів сплати (перерахування) по податку на додану вартість, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, викладені в акті від 02.09.2016 №804/10/26-50-12-01-10/37856383 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення правил сплати податку ТОВ «НД «Консалт» є безпідставними, оскільки протягом строку оскарження податкового повідомлення-рішення про донарахування грошового зобов'язання зупиняється виконання таких зобов'язань, а сума донарахованого грошового зобов'язання вважається неузгодженою, отже податковим органом безпідставно зараховано кошти, сплачені позивачем в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату ат місце судового вирішення справи.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральної перевірки щодо порушення правил сплати податку ТОВ «НД «Консалт», за результатом якої складено акт від 02.09.2016 №804/10/26-50-12-01-10/37856383 (далі – акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення терміну сплати грошового зобов’язання визначеного податковим повідомленням-рішенням від 30.10.2015 на 82 дні.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.2016 №0094501201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на додану вартість в сумі 31 977,8 грн.

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом на підставі акут від 21.09.2015 №159/1-26-50-28-02-37856383 прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.10.2015 №0000301802, №0000292802.

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 30.10.2015 №0000301802, №0000292802 було направлено позивачу поштовим відправленням та повернулись не вручені з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

В подальшому, 14.12.205 податковим органом було прийнято податкову вимогу №12-16, яку направлено позивачу поштовим відправленням.

Платіжним дорученням від 04.03.2016 №85 позивачем сплачено податковий борг в сумів221 308,28 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (далі ПКУ) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до абз. 2, 3, 4 п. 56.18 ПКУ рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (абзац четвертий цього пункту).

Відповідно до абз. 2 п. 57.3 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Наведені норми передбачають, що протягом строку оскарження податкового повідомлення-рішення про донарахування грошового зобов'язання зупиняється виконання таких зобов'язань, а сума донарахованого грошового зобов'язання вважається неузгодженою.

Як зазначено вище, податкові повідомлення-рішення від 30.10.2015 №0000301802, №0000292802 було направлено позивачу поштовим відправленням та повернулись не вручені з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до абзацу 3 п. 58.3 ст. 58 ПКУ у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки податкові повідомлення-рішення від 30.10.2015 №0000301802, №0000292802 не вручені позивачу з незалежних від податкового органу причин, отже вважається, що такі податкові повідомлення-рішення вручені позивачу.

З матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечується, що позивачем 22.04.2016 оскаржено податкове повідомлення-рішення від 30.10.2015 №0000302802 в судовому порядку та ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2016 відкрито провадження у справі №826/6517/16 за позовом ТОВ «НД «Консалт» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Отже, грошове зобов'язання вважається визначене вказаним вище податковим повідомленням-рішенням є неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Зазначене кореспондується також із змістом податкового повідомлення-рішення за формою «В4», форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236, в якому зазначається, що сума нарахованого грошового зобов’язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні процедури адміністративного або судового оскарження - протягом десяти календарних днів, що настають за днем її закінчення). У разі незгоди з сумою грошового зобов’язання визначеного у цьому податковому повідомленні-рішенні, зазначене податкове повідомлення-рішення може бути оскаржене з дотриманням вимог ст. 56 Податкового кодексу України в адміністративному або судовому порядку.

Вказаними положеннями чітко обумовлено, що фактичне зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування у разі судового оскарження відбувається лише за наслідками розгляду відповідної судової справи.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПКУ у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 ПКУ, полягає в несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є вчиненим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу.

Обставини, які зумовлюють застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 ПКУ, виникають у силу самого факту погашення грошового зобов'язання з простроченням строків, передбачених Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 28.07.2015 по справі №К/800/8929/14 (№ 805/14707/13-а).

Враховуючи, що момент винесення податкового повідомлення-рішення, що оскаржується, грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням за формою «В4» від 30.10.2015 №0000301802 було неузгодженим, що, в свою чергу, є підтвердженням відсутності підстав для застосування штрафних санкцій визначених пунктом 126.1 статті 126 ПКУ.

За таких обставин, застосування до позивача оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій не може бути визнане законним, відповідно, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, як протиправне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.10.2016 №0094501201прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

3. Стягнути на користь ТОВ «НД «Консалт» судовий збір в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда