
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2017 року справа № 823/1386/17
10 год. 05 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
секретар судового засідання – Попельнуха Ю.І.,
за участю:
позивача – ОСОБА_1,
представника позивача – ОСОБА_2,
представника відповідача – ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 до управління Держпраці у Черкаській області про скасування постанови,
встановив:
Фізична особа – підприємець ОСОБА_4 подала позов, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.08.2017 за № 23-03-09/0768-385, винесену управлінням державної служби України з питань праці у Черкаській області Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ 39881228, 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205) та припис за № 23-03-09/0768-0532 від 07 серпня 2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перевірка проведена без достатніх для того підстав, висновки в акті перевірки зроблені виходячи не з об’єктивного трактування приписів норм матеріального права, без об’єктивного дослідження та врахування безпосередніх обставин справи.
Позивач зазначає, що в його діях відсутні ознаки порушення законодавства про працю, і відповідно, відсутній сам предмет правопорушення. Тому вказаний припис та постанова мають бути визнані протиправними та скасованими, оскільки укладений договір між позивачем і фізичною особою є цивільно-правовим, укладеним за вільним їх волевиявленням, а особі достеменно було відомо про те, що вона не є найманим працівником в сенсі КЗпП України. Крім того. ОСОБА_5 не зверталася зі скаргами як до органів держпраці, так і до суду з позовом про оформлення трудових відносин, у разі виконання роботи без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи.
Твердження інспектора управління Держпраці в у Черкаській області про удаваність цих договорів взагалі не містить жодного нормативно-правового обґрунтування. За змістом статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Позивач наголошує, що між позивачем та ОСОБА_5 виникли цивільно-правові відносини, відтак грошові кошти, що підлягають сплаті позивачем громадянці ОСОБА_5 після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт є не заробітною платою, а є винагородою за цивільно-правовою угодою.
Позивач та її представник в судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що позовні вимоги фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем фактично допущено ОСОБА_5 до роботи без укладення трудового договору у письмовій формі та повідомлення центрального органу виконавчої влади про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги ст. 24 КЗпП України.
У зв’язку з виявленими в ході інспекційного відвідування порушеннями вимог законодавства про працю, першим заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_6 29.08.2017 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 23-03-09/0768-385, якою на позивача накладено штраф в розмірі 96000,00 (дев’яносто шість тисяч) грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.
Підставою для винесення вищезазначеної постанови є акт інспекційного відвідування від № 23-03-09/0768, складений головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Черкаській області ОСОБА_7, згідно з яким встановлено, що відносини по укладених цивільно-правових договорах між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають ознаки трудових.
В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, допитавши свідків, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що 28 липня 2017 року управлінням Держпраці у Черкаській області прийнятий наказ № 155-Н “Про проведення інспекційного відвідування”, пунктом 3.3 якого головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів ОСОБА_7 наказано здійснити 03.08.2017 інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_4
На підставі наказу № 155-Н від 28.07.2017 відповідачем оформлено направлення від 28.07.2017 № 1435 на проведення інспекційного на предмет додержання законодавства про працю відвідування зазначеного суб’єкта господарювання.
У період з 04.08.2017 по 07.08.2017 посадовою особою відповідача проведено інспекційне відвідування позивача на предмет додержання законодавства про працю. В ході відвідування встановлено порушення статті 24 КЗпП України, а саме: ФОП ОСОБА_4 допущено ОСОБА_5 до роботи без укладення трудового договору у письмовій формі та повідомлення центрального органу виконавчої влади про прийняття працівника на роботу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За результатами перевірки додержання ФОП ОСОБА_4 законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування складено акт управління Держпраці у Черкаській області № 23-03-09/0768.
У зв’язку з виявленими порушеннями законодавства про працю посадовими особами відповідача винесено припис № 23-03-09/0768-0532 від 07.08.2017, відповідно до якого позивача зобов’язано у строк до 20 серпня 2017 року привести у відповідність використання праці ОСОБА_5
07 серпня 2017 року посадовою особою відповідача складено протокол № 23-03-09/0469 про те, що фізична особа – підприємець ОСОБА_4 вчинила адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства про працю.
28 серпня 2017 року управління Держпраці у Черкаській області керуючись пунктом 54 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпПУ прийняло постанову про накладення штрафу № 23-03-09/0768-385, відповідно до якої на ФОП ОСОБА_4 накладено штраф у розмір 96000,00 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до внесених до статті 259 Кодексу законів про працю України змін, Державна служба України з питань праці має реалізовувати державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі – об’єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 (далі – Порядок № 295).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Згідно підпункту 3 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
Пунктами 16, 19 Порядку № 295 визначено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об’єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об’єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Як свідчать матеріали справи, державним інспектором проведене інспектування ФОП ОСОБА_4 на предмет додержання законодавства про працю, за результатами якого складений акт перевірки № 23-03-09/0768 від 07.08.2017 та у зв’язку з виявленими порушення законодавства про працю винесений припис про усунення виявлених порушень № 23-03-09/0768-0532 від 07.08.2017. Також відповідачем вживалися заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства, а саме: згідно положення про Державну службу з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 винесено оскаржувану постанову від 29.08.2017 за № 23-03-09/0768-385 про накладення штрафу та у відповідності до статті 254 кодексу про адміністративні правопорушення України прийнято протокол від 07.08.2017 № 23-03-09/0469 про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, висновок інспектора про те, що укладені між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 цивільно-правові договори мають ознаки трудових суд вважає помилковим з огляду на таке.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов’язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов’язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Частина 1 статті 21 Кодексу законів про працю України передбачає, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Метою укладення трудового договору є організація процесу праці. Відповідно, предметом є сам процес праці, тобто виконання певної роботи (певних трудових функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. За цивільно-правовим договором процес організації праці залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Відповідно до вимог трудового договору роботодавець зобов’язаний регулярно виплачувати заробітну плату за виконану роботу в установлені для її виплати строки, а її розмір не може бути нижче за мінімальну заробітну плату. Водночас за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформлюють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата.
Предметом укладених між позивачем та ОСОБА_5 є надання останньою консультаційних послуг з торгівельної діяльності для замовника. Оплата за надані послуги здійснювалася позивачем відповідно до підписаних між сторонами актів наданих послуг. Отже вказані договори є цивільно-правовими.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, що остання не перебуває та ніколи не перебувала у трудових відносинах з позивачем, а надає послуги з консультацій замовнику, тобто ФОП ОСОБА_4, за які отримує відповідно до цивільно-правового договору грошову винагороду, а не займалася торгівельною діяльністю у магазині позивача.
Крім того, ОСОБА_5 зазначила, що не зверталася зі скаргами ні до органів держпраці, а ні до суду з позовом про оформлення трудових відносин у разі виконання роботи без укладання трудового договору, та встановлення періоду такої роботи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова № 23-03-09/0768-385 від 29.08.2017 та припис № 23-03-09/0768-0532 від 07 серпня 2017 є протиправними.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до наказу управлінням Держпраці у Черкаській області № 155-Н “Про проведення інспекційного відвідування” від 28.07.2017 визначено конкретну дату інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю ФОП ОСОБА_4Л, а саме 03.08.2017 (пункт 3.3 наказу № 155-Н), в той час як свідчать матеріали акту перевірки № 23-03-09/0768 посадова особа відповідача проводила перевірку в період з 04.08.2017 по 07.08.2017, тобто по за межами періоду, зазначеного в наказі управління Держпраці у Черкаській області № 155-Н “Про проведення інспекційного відвідування” від 28.07.2017.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 – 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.08.2017 за № 23-03-09/0768-385, винесену управлінням державної служби України з питань праці у Черкаській області Державної служби України з питань праці (код ЄДРПОУ 39881228, 18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 205) та припис за № 23-03-09/0768-0532 від 07 серпня 2017.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (19000, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.О. Гаврилюк
Постанова складена в повному обсязі 05.12.2017.
Судове рішення № 70760234, Черкаський окружний адміністративний суд було прийнято 30.11.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 823/1386/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: