Постанова № 70759526, 19.10.2017, Київський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 року м.Київ Справа № 810/2093/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" про стягнення податкової заборгованості,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Вишгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області з позовом до Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" про стягнення з рахунків відповідача у банках, що обслуговують боржника 1411616,77 грн.

У судовому засіданні 19.10.2017 представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 978900,77 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Протокольною ухвалою суду від 19.10.2017 прийнято вказану заяву представника позивача до розгляду та постановлено здійснити подальший розгляд справи з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з податку на додану вартість, а також нарахованих штрафних санкцій, який утворився у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що податковий борг з податку на додану вартість у сумі 978900,77 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний податковий борг у примусовому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що податковим органом було порушено процедуру стягнення з Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" податкового боргу як з підприємства комунальної форми власності, яка встановлена ст.96 Податкового кодексу України.

Відповідач зауважив, що в силу положень ст.96 Податкового кодексу України стягнення податкового боргу з комунального підприємства здійснюється виключно за умовами попереднього направлення податковим органом подання до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно платника податків.

Відповідач наголосив на тому, що податковим органом не надано доказів звернення з відповідним поданням до державного органу, а тому, на думку відповідача, звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу у порядку ст.95 Податкового кодексу України є передчасним.

У судових засіданнях 21.08.2017, 21.09.2017, 10.10.2017 та 19.10.2017 представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позовній заяві, позов просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, присутній у судових засіданнях 21.08.2017, 21.09.2017, 10.10.2017 та 19.10.2017 проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 19.10.2017 за письмовим клопотанням представника позивача суд поставив на обговорення сторін питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження. Сторони щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" (ідентифікаційний код: 38029251, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Бородянка, вулиця Гагаріна, будинок 1 А) зареєстровано в якості юридичної особи 29.02.2012, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ №339725 (т.1, а.с.114-115).

З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв'язку з несплатою самостійно визначених сум податкових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість, з приводу чого суд зазначає таке.

Судом встановлено, що Комунальне підприємство Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" було подано до Ірпінської ОДПІ Міндоходів у Київській області наступні податкові декларації з податку на додану вартість:

- за травень 2014 року від 17.06.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 36057,00 грн. (т.1, а.с.28-29);

- за червень 2014 року від 17.07.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 34867,00 грн. (т.1, а.с.30-31);

- за липень 2014 року від 18.08.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 35398,00 грн. (т.1, а.с.32-33);

- за серпень 2014 року від 16.09.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 47047,00 грн. (т.1, а.с.34-35);

- за вересень 2014 року від 17.10.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 50875,00 грн. (т.1, а.с.36-37);

- за жовтень 2014 року від 18.11.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 45339,00 грн. (т.1, а.с.38-39);

- за листопад 2014 року від 19.12.2014, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 93916,00 грн. (т.1, а.с.40-41);

- за грудень 2014 року від 17.01.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 59179,00 грн. (т.1, а.с.42-43);

- за січень 2015 року від 19.02.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5103,00 грн. (т.1, а.с.44-45);

- за лютий 2015 року від 18.03.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 23038,00 грн. (т.1, а.с.46-48);

- за березень 2015 року від 17.04.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 25684,00 грн. (т.1, а.с.49-51);

- за квітень 2015 року від 19.05.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 43192,00 грн. (т.1, а.с.52-54);

- за травень 2015 року від 17.06.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 43430,00 грн. (т.1, а.с.55-57);

- за червень 2015 року від 16.07.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 42557,00 грн. (т.1, а.с.58-60);

- за липень 2015 року від 17.08.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 32523,00 грн. (т.1, а.с.61-63);

- за серпень 2015 року від 18.09.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 42095,00 грн. (т.1, а.с.64-66);

- за вересень 2015 року від 16.10.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 40552,00 грн. (т.1, а.с.67-69);

- за жовтень 2015 року від 19.11.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 55863,00 грн. (т.1, а.с.70-72);

- за листопад 2015 року від 16.12.2015, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 42244,00 грн. (т.1, а.с.73-75);

- за грудень 2015 року від 15.01.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 63465,00 грн. (т.1, а.с.76-78);

- за січень 2016 року від 18.02.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 37953,00 грн. (т.1, а.с.79);

- за лютий 2016 року від 18.03.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 48291,00 грн. (т.1, а.с.80);

- за березень 2016 року від 15.04.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 63562,00 грн. (т.1, а.с.81);

- за квітень 2016 року від 18.05.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 37432,00 грн. (т.1, а.с.82);

- за травень 2016 року від 15.06.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 52215,00 грн. (т.1, а.с.83);

- за червень 2016 року від 19.07.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 35352,00 грн. (т.1, а.с.84);

- за липень 2016 року від 15.08.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 32861,00 грн. (т.1, а.с.85);

- за серпень 2016 року від 15.09.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 36897,00 грн. (т.1, а.с.86-87);

- за вересень 2016 року від 17.10.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 41230,00 грн. (т.1, а.с.88-89);

- за січень 2016 року від 18.02.2016, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 37953,00 грн. (т.1, а.с.73-75).

З матеріалів справи слідує, що 13.08.2015 Бородянським відділенням Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт від 13.08.2015 №613/10-05/38029251.

У вказаному акті зазначено про що, відповідачем було порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (т.2, а.с.29-31).

На підставі вказаного акту Бородянським відділенням Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0007441005 від 13.08.2015, яким відповідачу було нараховано штраф у розмірі 500,00 грн. (т.2, а.с.24).

- № 0007431005 від 13.08.2015, яким відповідачу було нараховано штраф у розмірі 39234,30 грн. (т.2, а.с.25-28).

Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані представником Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства", що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення (т.1, а.с.25).

Також Бородянським відділенням Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.10.2016 №0009081005, яким відповідачу нарахований штраф у розмірі 42675,09 грн. (т.1, а.с.26).

Вказане податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем 15.10.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення (т.1, а.с.27).

Як вбачається із витягу із інтегрованої картки платника за період виникнення боргу з податку на додану вартість, сума боргу з податку на додану вартість з урахуванням часткової сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 432716,00 грн., становить 978900,77 грн. (т.2, а.с.88-96).

Самостійно визначені відповідачем грошові зобов'язання зі сплати податку на додану вартість та нарахований контролюючим органом штраф не були в повному обсязі сплачені відповідачем, внаслідок чого утворився податковий борг у розмірі 978900,77 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідач відповідно до пункту 15.1 статті 15, статті 180, статті 133 ПК України являється платником податку на додану вартість та згідно пункту 16.1.4 статті 16 ПК України несе обов'язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 ПК України. Згідно пункту 38.1. статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2. статті 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Приписами пункту 49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подає податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1. пункту 49.18. статті 49 ПК України).

Пунктом 180.1 ст.180 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до пункту 202.1. статті 202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно пункту 203.1. статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 ПК України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Приписами пункту 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що відповідачу було нараховано штраф на підставі податкового повідомлення-рішення № 0007441005 від 13.08.2015 на суму 500,00 грн., податкового повідомлення-рішення №0007431005 від 13.08.2015 на суму 39234,30 грн. та податкового повідомлення-рішення №0009081005 від 11.10.2016 №0009081005 на суму 42675,09 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані Комунальним підприємством Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства", що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, наявними в матеріалах справи.

Оскільки, відповідачем відповідно до статті 56 ПК України не розпочата процедура адміністративного узгодження податкового зобов'язання, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 13.08.2015 № 0007441005, від 11.10.2016 № 0009081005 та від 13.08.2015 № 0007431005 на загальну суму 82409,39 грн., суд дійшов висновку про те, що визначена сума грошового зобов'язання є узгодженою.

Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені закінчується у випадках, визначених пунктом 129.3. статті 129 ПК України.

Відповідно до пункту 131.1 статті 131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Як встановлено судом, податковим органом нараховано Комунальному підприємству Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" пеню у зв'язку із несплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 131200,48 грн., що підтверджується витягом зі зворотнього боку інтегрованої картки платника.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог статті 59 ПК України податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" від 19.05.2014 № 354-00 на суму податкового боргу, яка підлягає до сплати у розмірі 126583,25 грн. (т.1, а.с.7).

Вказана податкова вимога була отримана представником відповідача 26.05.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення (т.1, а.с.7).

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що податковим органом було порушено процедуру стягнення з Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" податкового боргу як з підприємства комунальної форми власності, яка встановлена ст.96 Податкового кодексу України.

Так, зокрема, відповідач зауважив, що в силу положень ст.96 Податкового кодексу України стягнення податкового боргу з комунального підприємства здійснюється виключно за умовами попереднього направлення податковим органом подання до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно платника податків.

Відповідач наголосив на тому, що податковим органом не надано доказів звернення з відповідним поданням до державного органу, а тому, на думку відповідача, звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу у порядку ст.95 Податкового кодексу України є передчасним, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до п.96.1 ст.96 ПК України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків

Згідно з п.96.3 ст.96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Отже, зі змісту положення п.96.1 ст.96 Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган зобов'язаний звернутись до органу місцевого самоврядування з відповідними поданнями, лише у випадку недостатності суми коштів, отриманої від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для покриття його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Згідно із пп.14.1.155 п.14.1 ст. 14 ПК України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає, зокрема, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Суд звертає увагу відповідача на те, що в даному випадку податковий орган лише звернувся до суду із позовом лише про стягнення податкового боргу за рахунок коштів платника податків і на даній стадії позивач не здійснює реалізацію майна відповідача, яке перебуває в податковій заставі, з метою погашення податкового боргу.

Крім того, матеріали справи не містять жодного судового рішення щодо стягнення з Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" податкового боргу з податку на додану вартість за період з травня 2014 року по вересень 2016 року, а також будь-яких доказів щодо внесення майна відповідача у податкову заставу.

У зв'язку з цим, суд вважає помилковим твердження відповідача щодо необхідності звернення податкового органу в порядку ст.96 Податкового кодексу України до органу місцевого самоврядування із поданням щодо прийняття відповідного рішення про стягнення податкового боргу, оскільки в даному випадку стягнення податкового боргу має здійснюватись саме за правилами ст.95 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 978900,77 грн., до суду надано не було.

Всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу, наявність якого підтверджується матеріалами справи, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню з відповідача.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161-163 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства Бородянської селищної ради "Бородянське управління житлово-комунального господарства" (ідентифікаційний код 38029251, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Бородянка, вулиця Гагаріна, будинок 1 А) 978900,77 грн. (дев'ятсот сімдесят вісім тисяч дев'ятсот грн. 77 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.