Постанова № 70759518, 27.11.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2017 року № 813/2526/17

о 10 год., 13 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сікер», представник ОСОБА_1до Одеської митниці ДФС України, представник ОСОБА_2про визнання протиправними і скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Сікер» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA500000/2017/000003/2 від 30.03.2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00023 від 30.03.2017 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару №UA500000/2017/000004/2 від 30.03.2017 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00024 від 30.03.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при поданні митних декларацій №UА500060/2017/001936 від 27.03.2017 року, № UА500060/2017/001935 від 27.03.2017 року декларантом позивача, застосовано метод визначені митної вартості за ціною договору згідно ст.58 МК України та подано та документи, які підтверджують визначену вартість товару: зовнішньоекономічний договір №РSХ161115LА від 21.11.2016 року, інвойси №РSХ161115LА2 від 10.03.2017 року №РSХ161115LА1 від 04.03.2017 року та інші документи.

За результатами перевірки поданих позивачем митних декларацій, відповідачем надано вимогу про надання додаткових документів для визначення митної вартості товарів: 1) копій митних декларацій країни відправлення; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлю спеціалізованими експертними організаціями; 3) каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; 4) виписки з бухгалтерської документації.

На виконання вимог відповідача позивачем було надано додатково такі документи як: договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 13.12.2016 року №1312-16, фактура від 14.03.2017 року №58870, лист б/н, банківський документ від 17.03.2017 року б/н, листи декларанта від 28.03.2017 року № 123, №124.

Незважаючи на надання позивачем всіх необхідних документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідачем прийняті спірні рішення.

Підставою прийняття відповідачем спірних рішень є те, що відповідачем проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС України.

Відповідно до положень МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється митним органом шляхом перевірки виключно числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують саме числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Одеська митниця ДФС не навела у рішеннях про коригування митної вартості товарів інформації про те, які саме розбіжності, ознаки підробки, підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, містились у поданих декларантом документах.

Декларантом були надані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували оцінюваний товар і містили конкретні та достовірні дані, тобто чітко підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а тому відповідач не мав права використовувати другорядний метод визначення митної вартості.

За відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним та суперечить вимогам законодавства.

В рішеннях Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів відсутні пояснення щодо зроблених коригувань, також відсутня детальна інформація та джерела, які використовувались відповідачем при визначенні митної вартості, а зазначено лише те, що коригування ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях.

Позивач не погоджується з посиланням відповідача на вартість 1 кг ввезеного товару по 1-МД №100250001/2016/120634 від 23.12.2016 року, оскільки згідно договору про продаж №РSХ161115LА від 21.11.2016 року, позивач розраховував митну вартість відповідно до кількості одиниць товару та ціни однієї одиниці товару, а не ваги товару і вартості 1 кг товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення та докази, просила суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена в запереченні на адміністративний позов, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю з підстав, що під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з МД №500060/2017/001935 та з МД №500060/2017/001936, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,

Надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів:

- для підтвердження заявленої митної вартості товарів, задекларованих у МД №/2017/001935 - копію митної декларації країни відправлення (з перекладом українською мовою); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; виписку з бухгалтерської документації.

Декларанту, крім того, було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Опрацюванням додатково наданих документів виявлені розбіжності усунути також не було можливості.

В документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з МД від 27.03.2017 № UA500060/2017/001935 та № UA500060/2017/001936 містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то зазначені обставини, у відповідності до положень п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею спірних рішень про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Представник відповідача вказані заперечення підтримав повністю, надав суду додаткові пояснення та докази, просив в позові відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та обєктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступні обставини:

30.03.2017 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару за №UA500000/2017/000003/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00023 від 30.03.2017;

30.03.2017 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару за №UA500000/2017/000004/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00024 від 30.03.2017.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Митним кодексом, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч. 1 ст. 51 цього ж Кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 52 цього ж Кодексу, Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ч. 2 ст. 53 цього ж Кодексу, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 цього ж Кодексу, У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ч. 4 ст. 53 цього ж Кодексу, У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Згідно ч. 6 ст. 54 цього ж Кодексу, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч. 2 ст. 57 цього ж Кодексу, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно ч. 2 ст. 58 цього ж Кодексу, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно пп. в) ч. 2 ст. 58 цього ж Кодексу, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.

Згідно ч. 1 ст. 265 цього ж Кодексу, декларантами мають право виступати при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки декларантом позивача для здійснення митного оформлення товарів «Інвентар та обладнання для занять фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі: Батути розібрані» відповідачу подано митну декларацію (МД) від 27.03.2017 №/2017/001935, у якій митну вартість товару визначено на рівні 1,65 долара США за кг нетто.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів за вказаною МД декларантом позивача до митниці подано: зовнішньоекономічний договір від 21.11.2016 № PSX161115LA, інвойс від 04.03.2017 № PSX161115LA1 та інші товарно-супровідні документи.

Крім того, для здійснення митного оформлення товарів «Інвентар та обладнання для занять фізкультурою, гімнастикою або для гри на свіжому повітрі: Батути розібрані» декларантом позивача відповідачу подано МД від 27.03.2017 №500060/2017/001936, у якій митну вартість товару визначено на рівні 1,68 долара США за кг нетто.

Для підтвердження заявленої митної вартості товарів за цією МД декларантом позивача до митниці подано: зовнішньоекономічний договір від 21.11.2016 № PSX161115LA, інвойс від 10.03.2017 № PSX161115LA2 та інші товарно-супровідні документи.

Під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з МД №/2017/001935, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, повязаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) у сертифікаті про походження товару від 27.02.2017 № C173401906820001 вказано інвойс від 12.01.2017 № PSX161115LA, що не відповідає даті видання поданого до митного оформлення інвойсу від 04.03.2017 № PSX161115LA1;

3) у інвойсі від 04.03.2017 № PSX161115LA1 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір від 21.11.2016 № PSX161115LA;

4) згідно з банківським платіжним документом від 25.11.2016 № б/н в призначенні платежу вказано інвойс від 12.01.2017 № PSX161115LA1, що не відповідає даті видання поданого до митного оформлення інвойсу від 04.03.2017 № PSX161115LA1;

5) у копії експортної декларації країни відправлення від 13.01.2017 № 223120170000154890 вказано умову поставки FOB, але відсутнє посилання на пункт призначення.

Також, під час здійснення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з МД №/2017/001936, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, повязаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

2) у сертифікаті про походження товару від 16.03.2017 № C174401821588011 вказано інвойс від 12.01.2017 № PSX161115LA2, що не відповідає даті видання поданого до митного оформлення інвойсу від 10.03.2017 № PSX161115LA2;

3) у інвойсі від 10.03.2017 № PSX161115LA2 відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір від 21.11.2016 № PSX161115LA;

4) згідно з банківським платіжним документом від 25.11.2016 № б/н в призначенні платежу вказано інвойс від 12.01.2017 № PSX161115LA2, що не відповідає даті видання поданого до митного оформлення інвойсу від 10.03.2017 № PSX161115LA2;

5) у копії експортної декларації країни відправлення від 23.01.2017 № 330120170000002647 вказано умову поставки FOB але відсутнє посилання на пункт призначення.

Таким чином, відповідачем правомірно встановлено, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд погоджується із відповідачем, що зазначені обставини виключали можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості згідно ч. 1 ст. 54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього ж Кодексу додаткові документи та відомості.

Відповідачем повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів:

- для підтвердження заявленої митної вартості товарів, задекларованих у МД № UA500060/2017/001935 - копію митної декларації країни відправлення (з перекладом українською мовою); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; виписку з бухгалтерської документації.

Декларанту, крім того, було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

На вказану вимогу митниці декларант позивача додатково надав: договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 13.12.2016 № 1312-16; фактуру від 14.03.2017 № 58870; лист б/н; банківський документ від 17.03.2017 б/н; лист декларанта від 28.03.2017 № 123 щодо надання документів.

Суд погоджується із запереченням відповідача, що наданими додатковими документами згадані виявлені митницею розбіжності усунуті не були:

- для підтвердження заявленої митної вартості товарів, задекларованих у МД № UA500060/2017/001936 - копію митної декларації країни відправлення (з перекладом українською мовою); висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації, прайс-листи виробника товару; виписку з бухгалтерської документації.

Декларанту, крім того, було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтверження заявленої ним митної вартості товарів.

На вказану вимогу митниці декларант позивача додатково надав договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 13.12.2016 № 1312-16; фактуру від 14.03.2017 № 58870; лист б/н; банківський документ від 17.03.2017 б/н; лист декларанта від 28.03.2017 №124 щодо надання документів.

В документах, які надані позивачем відповідачу разом з МД від 27.03.2017 № UA500060/2017/001935 та № UA500060/2017/001936 містилися розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, то зазначені обставини, у відповідності до положень п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України були підставою для прийняття митницею спірних рішень про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю.

Судом також враховуються обставини, які не спростовані позивачем, щодо обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів з урахуванням інформації, яка наявна в органі доходів і зборів, між декларантом позивача та Одеською митницею ДФС були проведені консультації шляхом обміну електронними повідомленнями, та обрано методи визначення митної вартості товару, про що наявні записи у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів:

- у рішенні від 30.03.2017 №UA500000/2017/000003/2 про те, що згідно ч. 2 ст. 58 МК України, використані декларантом відомості не підтверджені документально, згідно ч. 3 ст. 58 цього д Кодексу застосовують другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього ж Кодексу. У органу ДФС відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МК України, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Згідно статей 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі ДФС відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Згідно ч.1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями с. 58 цього ж Кодексу, оскільки згідно ч. 2 ст. 58 цього ж Кодексу, використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ), а саме: резервним методом;

- у рішенні від 30.03.2017 №UA500000/2017/000004/2 про те, що згідно ч. 2 ст. 58 МК України, використані декларантом відомості не підтверджені документально, згідно ч. 3 ст. 58 цього ж Кодексу, застосовують другорядні методи, зазначені у п 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу. У органу ДФС відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому згідно статей 59, 60 МК України, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Згідно статей 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі ДФС відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Згідно ч.1 ст. 59 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього ж Кодексу, оскільки згідно ч. 2 ст. 58 цього ж Кодексу, використані декларантом відомості не підтверджені документально, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням другорядних способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ), а саме: резервним методом.

Згідно розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 № 362 під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) встановлено, що рівень митної вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже було здійснено, є більшим, ніж заявлено декларантом, а саме:

- по МД №/2017/001935 митна вартість товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 3,77 долара США за кг нетто (МД від 23.12.2016 № 100250001/2016/120634), ніж заявлено декларантом (1,65 долара США за кг нетто);

- по МД №/2017/001936 митна вартість товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 3,77 долара США за кг нетто (МД від 23.12.2016 № 100250001/2016/120634), ніж заявлено декларантом (1,68 долара США за кг нетто).

Отже, у зв'язку з викладеним та у відповідності до положень ч. 2 ст. 55 МК України відповідачем правомірно прийнято спірні рішення про коригування митної вартості від 30.03.2017 №UA500000/2017/000003/2 та №UA500000/2017/000003/2, в яких наведено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Також суд зазначає, що у вказаних рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи, у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю митні декларації, за якими здійснено митне оформлення подібних товарів.

На думку суду відповідачам правомірно, з дотриманням норм чинного законодавства та у межах своєї компетенції прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товару.

Враховуючи правомірність згаданих спірних рішень суд відповідно і зазначає про правомірність карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.03.2017 №UA500060/2017/00023 та №UA500060/2017/00024 відповідно.

Відповідач під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів від 30.03.2017 №500000/2017/000003/2 та №500000/2017/000003/2, а також карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 30.03.2017 №UA500060/2017/00023 та №UA500060/2017/00024 діяла у відповідності до вимог законів.

Також суд по суті спору зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обовязковою, оскільки з цією обставиною закон повязує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Митниця може вимагати, а субєкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність в ЄАІС інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

З цих же підстав судом враховуються заперечення відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують у обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги позивача про визнання протиправним і скасування рішення та зобовязання вчинити дії, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 04.12.2017 року.

Суддя Гавдик З.В.