Постанова № 70759105, 05.12.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 р. Справа № 805/4080/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Лівобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Лівобережне обєднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області (далі позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (далі відповідач) про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість з різниці між сумою пенсії, призначено відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01 липня 2017 року по 10 жовтня 2017 року в сумі 16 597,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що колишньому працівнику Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь - ОСОБА_1, як науковому працівнику, на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя № 2а-12427/10 від 11 лютого 2011 року, призначена пенсія відповідно до статті 24 Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність. Підприємство щомісячно до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для виплати різниці у розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточному роках. Відповідач у встановлені законодавством строки не відшкодовував різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність і сумою пенсії, нарахованої відповідно до інших законодавчих актів, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01 липня 2017 року по 10 жовтня 2017 року у сумі 16 597,42 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. 27 листопада 2017 року через відділ документообігу та архівної роботи суду від позивача отримано клопотання, в якому позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розглянути справу без участі його представника.

Представник відповідача до суду не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. 04 грудня 2017 року, через відділ документообігу та архівної роботи суду відповідач позов не визнав та надав заперечення на позовну заяву, в обґрунтування яких зазначив, що відповідач - ПАТ Металургійний комбінат Азовсталь не значиться в переліку наукових установ, не має наукового напряму роботи, відповідної атестації не проходило, отже не має відшкодувати спірну суму коштів.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин та з огляду на положення частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін, у письмовому провадженні на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь є юридичної особою (код ЄДРПОУ 00191158, адреса: 87500, Донецька область, місто Маріуполь, вул. Лепорского, будинок 1, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 5), з 04 жовтня 1996 року відповідач, як платник страхових внесків перебуває на обліку у Лівобережному обєднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, що підтверджується карткою страхувальника (арк. справи 11-12).

Як встановлено з постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя № 2а-12427/10 від 11 лютого 2011 року та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду № 2а/115/11/0519, з 08 лютого 1971 року до серпня 2001 року ОСОБА_1 працював на металургійному комбінаті Азовсталь (в подальшому - Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь), де займав посаду керівника групи в сталеплавильній лабораторії, виконуючого обовязки начальника сталеплавильної лабораторії, начальника центральної заводської лабораторії, начальника центральної лабораторії комбінату, заступника технічного директора з технології та іспитам, начальника центральної лабораторії комбінату. 25 грудня 1970 року ОСОБА_1 присвоєна наукова ступінь кандидата технічних наук, а з 16 вересня 1992 року - доктора технічних наук. Наказом № 320/к від 10 серпня 2001 року його звільнено з роботи за власним бажанням, у звязку з переходом на пенсію та призначена пенсія відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" № 1977-XII від 13 грудня 1991 року.

З матеріалів справи вбачається, що Лівобережним обєднаним управлінням Пенсійного фонду України м. Маріуполя відповідно до вимог Порядку № 372 на адресу відповідача надсилались листи від 10 липня 2017 року № 9137/05, від 02 серпня 2017 року № 11767/05, від 04 вересня 2017 року № 17770/05, від 27 жовтня 2017 року № 20301/05, з вимогами сплатити різницю між сумою призначеної пенсії за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01 липня 2017 року по 31 липня 2017 року в сумі 4 995,34 грн., за період з 01 серпня 2017 року по 31 серпня 2017 року в сумі 4 995,34 грн., за період з 01 вересня 2017 року по 30 вересня 2017 року в сумі 4995,34 грн., за період з 01 жовтня 2017 року по 10 жовтня 2017 року в сумі 1 611,40 грн. (арк. справи 25, 27, 29, 30).

Внаслідок невідшкодування відповідачем різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за спірний період, за ним, за твердженнями позивача, виникла заборгованість у сумі 16 597,42 грн., що підтверджується карткою особового рахунку підприємства.

У спірний період, з 01 липня по 10 жовтня 2017 року, наведені правовідносини врегульовані Законом України Про науково та науково-технічну діяльність від 26 листопада 2015 року № 848-VIII (далі - Закон № 848, в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону № 848 визначено, що науковий працівник - це науковий працівник - вчений, який має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, відповідно до трудового договору (контракту) професійно провадить наукову, науково-технічну, науково-організаційну, науково-педагогічну діяльність та має відповідну кваліфікацію незалежно від наявності наукового ступеня або вченого звання, підтверджену результатами атестації у випадках, визначених законодавством.

Згідно з частиною 6 статті 37 Закону № 848 різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до цього Закону, та сумою пенсії із солідарної системи, обчисленої згідно із Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних, комунальних наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів, а також інших наукових установ, які згідно із статтею 12 цього Закону включені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, - за рахунок коштів державного бюджету з урахуванням надходжень від сплати єдиного внеску у розмірі, встановленому частиною девятою статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" для цієї категорії працівників; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших наукових установ, організацій, підприємств та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій, підприємств та закладів.

Згідно частини 19 статті 37 Закону № 848 Дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно з цим Законом, недержавних університетів, академій, інститутів, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, які знаходяться на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджені Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.

Дія цієї статті також поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників, які працюють у міжнародних наукових організаціях, членом яких є Україна, відповідно до міжнародних договорів України, за умови добровільної сплати страхових внесків відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування" відповідно до договорів про добровільну участь, укладених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, з такими підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними).

Відповідно до Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Таким чином, з системного аналізу наведених вище норм законодавства, можна зробити висновок, що підставою для відшкодування підприємством різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом №*48, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, є підтвердженням наукового напряму роботи шляхом його атестації.

Позивачем не надано жодних доказів атестації Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" на підтвердження наукового напряму його роботи, у тому числі позивачем не дананий витяг (довідка) з Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 380.

Водночас, як вбачається з довідки № 00191158 про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України від 29 січня 1999 року, Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь не є науковою установою та відповідно до довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України здійснює господарську діяльність у сферах: чорна металургія; стальне лиття; виробництво феросплавів та іншої продукції, не віднесені до інших угрупувань; обробка металевих відходів та лому чорних металів; інші види оптової торгівлі; виробництво механічних передач загального машинобудівельного призначення.

Отже, Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" не відноситься до наукових (науково - педагогічних) недержавних установ, організацій та вищих навчальних закладів III-VI рівнів акредитації, є виробничим підприємством, а тому на нього не розповсюджується обов'язок здійснювати фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково - педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-VI рівня акредитації згідно з Законом України "Про наукову та науково - технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 69-71 86, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову Лівобережного обєднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці між сумою пенсій, відмовити повністю.

Постанова прийнята у письмовому проваджені 05 грудня 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.