Ухвала суду № 70758763, 05.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 жовтня 2017 р. 804/6360/17

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд у сумі 2574,90 грн., -

в с т а н о в и в:

03 жовтня 2017 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 2574,90 грн., що еквівалентно 90,00 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 27.02.2017 року, в дохід Державного бюджету України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що даний адміністративний позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600,00 грн.

За змістом позовних вимог позивач просить суд вжити заходи реагування, отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять немайновий характер.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 року № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано субєктом владних повноважень або юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивач, звертаючись до суду з майновими вимогами повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 1600,00 грн., тобто, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем в порушення частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, яка містить вимоги майнового характеру, в сумі 1600,00 грн., до матеріалів адміністративного позову не надано.

Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним майнових вимог, у розмірі 1600,00 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Згідно із частиною 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до частини 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, зконним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Частиною другою статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.

Відповідно до частини 3 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України, довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації (за наявності).

Судом встановлено, що позовну заяву позивача підписано представником, від імені юридичної особи, проте доказів на підтвердження займаної посади керівника (голови) та наявності права підписувати довіреність на право представляти інтереси позивача, до адміністративного позову не надано.

Також, суд звертає увагу, що документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача, як юридичної особи, а саме: статуту та довідки з Єдиного державного реєстру підприємсв та організацій України до матеріалів позову також не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 105 - 108, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення плати за проїзд у сумі 2574,90 грн. - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (пяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1600,00 грн., із заявлених позивачем майнових вимог, сплаченого на реквізити: одержувач - УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпра, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету 22030101; документів на підтвердження займаної посади керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи підписувати довіреності від імені юридичної особи, а також, доказів адміністративно-процесуальної дієздатності позивача, як юридичної особи (статут, довідка з Єдиного державного реєстру підприємсв та організацій України).

Розяснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 3, частини 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) ОСОБА_2