Окрема ухвала № 70758416, 06.12.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/5748/16-ц 06.12.2017 06.12.2017

Провадження №22-ц/784/2291/17

Справа 487/5748/16-ц Головуючий першої інстанції Агєєва Л.І.

Провадження №22-ц/784/2291/17 Суддя-доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Категорія 27

О К Р Е М А Д У М К А

судді апеляційного суду Миколаївської області Колосовського С.Ю. стосовно рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області від 06 грудня 2017р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів, розірвання договору.

Як суддя-доповідач, що приймав участь у розгляді справи колегією суддів і не згодний із судовим рішенням на підставі ч.3 ст.19 ЦПК бажаю скористатись правом на письмове викладення своєї окремої думки.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що списання відповідачам з поточного рахунку позивача заробітної плати в повному обсязі у вересні і жовтні 2016р. є неправомірним, так як суперечить законодавству про оплату праці, яким встановлено обмеження по відрахуванню із заробітної плати.

Такий висновок суду, на мою думку, є помилковим.

Так, відповідно до п.1.7. договору №378265 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, укладеного 15 грудня 2014 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Державний ощадний банк України» сторони домовились про можливість договірного списання банком коштів з рахунку клієнта для погашення його кредитної заборгованості перед банком.

Будь-якого обмеження щодо розміру списання наявних на рахунку клієнта коштів цей договір з відповідними додатками і правилами не встановлює.

Спеціальне законодавство, яке регулює спірні правовідносини, а саме глава 72 ЦК розділу 111 книги п’ятої, Закон «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачають можливість договірного списання банком коштів з рахунку клієнта для погашення заборгованості останнього перед банком, але не встановлюють обмежень розміру такого списання.

На час списання коштів з рахунку позивача у вересні і жовтні 2016р. для погашення заборгованості за кредитним договором від 26 березня 2008р. названий правочин недійсним не визнавався, а тому при вирішенні даного спору необхідно було враховувати приписи ст.204 ЦК про презумпцію правомірності цього правочину.

Вважаю, що ст.26 Закону «Про оплату праці» не підлягала застосуванню не лише з тих підстав, що договір про відкриття та обслуговування рахунку не визнавався недійсним, а і у зв’язку з тим, що цей Закон покладає обмеження лише на роботодавця по відрахуванню із заробітної плати працівника. А так як відповідач не є роботодавцем позивача, то він і не може бути зобов’язальною стороною за цим Законом.

Неврахування зазначених обставин суттєво вплинуло на прийняте рішення по справі.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_1