Ухвала суду № 70758288, 05.12.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Максюта Ж.І.

при секретарі - Кругман А.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2017 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

У травні 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи тим, що відповідно до умов договору б/н від 19 серпня 2010 року, який укладено між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, остання отримала кредит в розмірі 1.000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості.

Вказували, що ОСОБА_2 погодилась з тим, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між нею і банком договір, про що свідчить її підпис у заяві.

Зазначали, що відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт, крім того боржник доручає списувати з біль-якого відкритого у банку рахунку грошові кошти для здійснення платежу, та зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання договору та погасити виниклу заборгованість та ін.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору, надану суму кредиту у повному обсязі не повернула, внаслідок чого у неї станом на 30 квітня 2017 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 13.857 грн.26 коп., з яких: заборгованість по кредиту в розмірі 125 грн.86 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 9.387 грн.50 коп., заборгованість за пенею та комісією в розмірі 3.207 грн. 84 коп., штраф (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 636 грн.06 коп., яку вони просять стягнути з відповідача.

Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2017 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» залишені без задоволення.

В апеляційній скарзі позивач ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове, яким їх позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до заяви від 19 серпня 2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_2 платіжну картку кредитка «Універсальна» (а.с.6).

Відмовляючи у задоволенні вимог банку суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності з моменту останнього платежу 09 листопада 2012 року, а відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду з відповідною заявою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента.

Частиною 1,2 ст.651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред'явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 ЦК України).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Відповідно до пунктів 3.1.1,5.4 Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на лицевій стороні карти (місяць і рік), і вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі є останнім днем місяця, указаного на картці (поле MONTH).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 01 жовтня 2014 року (справа №6-134цс14), від 12 листопада 2014 року (справа №6-167цс14) і в силу ст.ст.214,360-7 ЦПК Україну вони мають враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні правової норми до спірних правовідносин.

Нормою ч.3 ст.267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Виходячи з основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин і аналізуючи норми розділу V ЦК України "Строки та терміни. Позовна давність" у їх сукупності, слід дійти висновку про поширення норми ч.3 ст.267 ЦК України як на загальну, так і спеціальну позовну давність.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони. Таким чином, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 27 червня 2017 року, тобто до ухвалення судом першої інстанції рішення по справі, звернулась до суду з заявою, в якій просила застосувати строк позовної давності до вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» та відмовити йому у задоволенні позову (а.с.47).

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що позивач не довів наявності підстав для автоматичного списання з карток ОСОБА_2 сум для погашення кредиту, а ОСОБА_2 зазначає, що останнє погашення за спірним кредитом здійснила 09 листопада 2012 року, що підтверджується розрахунком заборгованості.

З виписки за картками ОСОБА_2 відкритими в ПАТ КБ «ПриватБанк» вбачається, що платежі, які здійснені після 09 листопада 2012 року, були списані та здійснені автоматично (а.с.76-80).

Таким чином доводи апеляційної скарги про те, що суд помилково застосував позовну давність до правовідносин, що склалися між сторонами, не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, оскільки вони суперечать встановленим судом обставинам справи, не ґрунтуються на законі та спростовуються викладеними висновками суду.

Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що ними було перевипущено карту, яку було відкрито 19 серпня 2010 року, не доводять наявності підстав для автоматичного списання заборгованості.

Матеріали справи не підтверджують факт того, що ОСОБА_2 надала згоду на списання коштів із своїх рахунків в погашення кредитної заборгованості, яка виникла у неї у зв'язку з невиконаннями зобов'язань перед банком,

Автоматичне списання вчинене банком не свідчить про вчинення боржником дій направлених на переривання строку позовної давності, оскільки про переривання строку позовної давності можуть свідчити лише дії вчинені боржником та направлені на виконання зобов'язання.

Відповідно до п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні, затвердженої постановою НБУ №22 від 21 січня 2004, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції), або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Позивачем не додано доручення від ОСОБА_2 на здійснення автоматичного погашення заборгованості шляхом списання з іншого рахунку.

Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором в силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

Бездіяльність боржника, в даному випадку не оспорювання ним безспірного списання коштів, якщо така можливість допускається законом або договором, не може свідчити про переривання перебігу позовної давності, оскільки таке переривання можливе лише шляхом вчинення дій.

Позивачем не надано судом будь-яких належних доказів, що автоматичне погашення частини кредиту з іншого відкритого рахунку ОСОБА_2 відбулось за її згодою.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 27 червня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Максюта Ж.І.