Ухвала суду № 70757488, 04.12.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 200/17438/14ц

провадження 2-з/200/159/17

У Х В А Л А

про забезпечення позову

04 грудня 2017 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Єлісєєва Т.Ю., ознайомившись з заявою позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи - Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області, Дніпровська міська рада, про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом знесення самочинного будівництва, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищевказана цивільна справа.

Позивачем ОСОБА_1 04 грудня 2017 року до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_6, оскільки є підстави вважати, що відповідачем вчиняються дії щодо відчуження зазначеного майна, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що суд, за заявою осіб, що беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб є видом забезпечення позову, передбаченим ст. 152 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Також відповідно до пункту 20 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Перевіривши матеріали справи і заяву про забезпечення позову та оцінивши надані докази, а також враховуючи, що заява подана з додержанням вимог статті 151 ЦПК України, а заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб, є видом забезпечення позову, передбаченими ст. 152 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.

З урахуванням цього, суд вважає можливим задовольнити заяву про забезпечення позову, в зв’язку з чим накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_6, оскільки в провадженні суду перебуває зазначена справа та між сторонами виник спір щодо зазначеного майна, а саме: про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом знесення самочинного будівництва, а також враховуючи, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зважаючи на вище викладене та враховуючи характер спірних правовідносини, які виникли між сторонами, вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову є доцільним, обґрунтованим, а також існують всі підстави вважати, що вище вказане майно може бути відчужене на користь інших осіб або вчинені будь-які інші дії щодо вказаного майна з метою ухилення від виконання рішення суду, а тому з урахуванням вище викладеного суд вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову відповідач чи інші особи матимуть можливість здійснити відчуження майна на користь інших осіб, а тому дійсно існує реальна загроза утруднення або неможливість виконання рішення суду так як у сторони спору (відповідача чи іншої особи) до його вирішення наявна можливість розпорядитися об'єктом прав, що стали предметом спору, в зв’язку з чим невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, крім того слід зазначити, що вказаним не порушуються інтереси інших осіб, в зв’язку з чим не можуть бути взяті до уваги можливі їх заперечення щодо зазначеного, оскільки заходи забезпечення позову вживаються судом стосовно майна, що належить відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб, тобто вони мають тимчасовий характер, однак справа ще не розглянута, по справі проводяться процесуальні дії з метою повного і всебічного її розгляду і з’ясування обставин та ін., всі ці обставини є предметом спору по справі між сторонами, по суті позовних вимог своїх пояснень сторони ще не давали, матеріали справи ще не досліджувалися по суті, в зв’язку з чим невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151- 153, 210 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_2, яка зареєстрована за ОСОБА_6.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред’явлення ухвали до виконання 3 рік, до 04.12.2020 року.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня винесення ухвали. Апеляційна скарга повинна бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом піти днів з дня отримання ухвали може подати до суду заяву про її скасування.

Суддя Т.Ю. Єлісєєва