Вирок № 70754710, 05.12.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/7369/17

провадження № 1-кп/415/ 861/17

ВИРОК

Іменем України

05 грудня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Старікової М.М.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Дьомушкіної І.В.

захисника Стародубцевої Л.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240001920 від 13 вересня 2017 року у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Стрий Львівської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, інвалідом не являється, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2017 року, у денний час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, знаходячись у лісосмузі в районі селища Врубівка Луганської області, придбав конструктивно-оформлений заряд вибухової речовини (тротил масою 100-115 г) - корпус ручної бойової гранати РГД-5, та засіб ініціювання - підривач УЗРГМ-2 для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини - ТНРС + азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам, які в сукупності є бойовим припасом - ручною осколковою гранатою РГД -5 ( згідно висновку експертизи № 19/113/10/307-е від 27.09.2017 року) та, керуючись умислом на придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, залишив його собі, перевіз вказаний бойовий припас з селища Врубівка Луганської області до міста Лисичанська Луганської області, де носив та зберігав при собі вищевказаний бойовий припас до моменту виявлення та вилучення в ході огляду місця події, в період часу з 21 години 50 хвилин до 22 години 30 хвилин, проведеного в районі залізничної станції «Лисичанськ», розташованої по вулиці Вокзальній міста Лисичанська, тобто до 13 вересня 2017 року.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

20 листопада 2017 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12017130240001920 від 13.09.2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Дьомушкіною І.В., якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні та підозрюваним ОСОБА_2, за участю захисника Стародубцевої Л.О. на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрюваний повністю визнав себе винним в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочину та зобов'язався: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст. 75 КК України, у зв'язку з наявністю обставини, що пом'якшує покарання підозрюваного ОСОБА_2, а саме щирим каяттям.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, вказавши, що час та місце скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз'яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.

Крім того обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор Дьомушкіна І.В. у підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Захисник Стародубцева Л.О. також вважала можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між її підзахисним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та КК України, при цьому підозрюваним вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

В силу положень ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ст. 263 ч.1 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, який буде до нього застосований, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 20 листопада 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Дьомушкіною І.В. та підозрюваним в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 469 та ст. 472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим скарги не подавались.

Умови даної угоди про визнання винуватості - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, міра покарання, узгоджена між сторонами кримінального провадження, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття, та відсутністю обставин, які б його обтяжували, згідно ст. 67 КК України. Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст. 122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням вибухотехнічної експертизи № 19/113/10/307-е від 27.09.2017 року у розмірі 790 гривень 96 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- первинні упаковки, важіль (скоба), кільце з чекою та металеві осколки, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягають знищенню.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 20 листопада 2017 року між прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Дьомушкіною І.В. та підозрюваним ОСОБА_2 за участю захисника Стародубцевої Л.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240001920 від 13 вересня 2017 року відносно ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням вибухотехнічної експертизи (№ 19/113/10/307-е від 27.09.2017 року) у сумі 790 (сімсот дев'яносто) гривень 96 копійок в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази:

- первинні упаковки, важіль (скоба), кільце з чекою та металеві осколки, що знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова