Рішення № 70754588, 21.11.2017, Білокуракинський районний суд Луганської області

Справа №409/1998/17

Пров.№2/409/879/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2017 року смт.Білокуракине

Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді: О.Ю.Максименко

при секретарі: А.М.Малик

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу дитині на тимчасові неодноразові поїздки за межі держави Україна на територію Російської Федерації разом з матір'ю без згоди та супроводу батька, -

В с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про надання дозволу дитині на тимчасові неодноразові поїздки за межі держави Україна на територію Російської Федерації разом з матір'ю без згоди та супроводу батька.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що вона перебувала у цивільному шлюбі зі ОСОБА_2, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина - ОСОБА_3. Сторони сімейним життям майже не жили, з січня 2015 року відповідач жодного разу не відвідував сина та не цікавився його справами. На теперішній час вона проживає цивільним шлюбом з ОСОБА_4, який працює на території Російської Федерації. Окрім того, старший син позивачки ОСОБА_5 проживає та навчається на території Російської Федерації. ЇЇ цивільний чоловік та його мати піклуються про їх спільного з відповідачем сина. Позивачка має намір повезти свого сина ОСОБА_3 на територію Російської Федерації з метою розширення його кругозору, на оздоровлення, а також до його брата. Зазначені обставини вказують на необхідність надання відповідачем згоди на виїзд дитини за межі України. Відповідач участі у вихованні та догляду за дитиною не бере, чинить опір щодо надання дозволу на виїзд сина за кордон. У зв'язку з чим позивачка вимушена звернутися до суду та просить суд надати дозвіл неповнолітньому сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на тимчасові неодноразові поїздки за межі України на територію Російської Федерації у супроводі матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, без згоди та супроводу батька дитини - ОСОБА_2 на строк три роки з дня ухвалення рішення.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи в її відсутність, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, на позовних вимогах наполягав.

Відповідач в судове засідання 21.11.2017 року не з'явився. Про місце та час розгляду справи був належним чином повідомлений шляхом розміщення оголошення в газеті "Урядовий кур'єр", причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

21.11.2017 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази кожний окремо та в їх сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що від спільного життя сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво серії НОМЕР_1 (а.с.7).

Батько дитини - ОСОБА_2, згідно позовної заяви, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.2-3).

Територія Лутугинського району Луганської області є тимчасово окупованою територію, що є загальновідомим фактом та в силу ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає. На тимчасово окупованій території зупинено проведення будь-яких нотаріальних дій.

Позивачка має сина від попереднього шлюбу ОСОБА_5 (а.с.16), який навчається в Росії (а.с.17) та на даний час проживає разом з її цивільним чоловіком - ОСОБА_4 (а.с. 18-20) та його матір'ю - ОСОБА_7 (а.с.8-15).

Згідно ст. 150 ч. 2 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. При цьому батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

Згідно ч. 2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду за захистом прав та інтересів дитини.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду громадян в Україну" оформлення проїзного документа дитини проводиться на підставі нотаріального засвідченого клопотання батьків. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно до п. 18 Правил оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами і доповненнями, за відсутністю згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього за кордон може бути дозволений за рішенням суду.

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюються лише за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, згода другого з батьків не вимагається у разі пред'явлення рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Правилами оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ від 31 березня 1995 року № 231 (із змінами) визначено зокрема, що виїзд неповнолітніх громадян України за межі території України здійснюється за одним із таких документів: паспорт громадянина України для виїзду за кордон, виданий дітям громадянам України згідно з цими правилами; проїзний документ дитини, виданий відповідно до Правил; паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, у який, відповідно до Правил, записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон.

Статтею 18 цих Правил передбачено, що оформлення паспорта/проїзного документа здійснюється на підставі заяви батьків (законних представників батьків чи дітей), а у разі, коли батьки не перебувають у шлюбі між собою, - того з них, з ким проживає дитина, справжність підпису яких засвідчено нотаріально. За наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлено на підставі рішення суду.

З огляду на викладене діючим законодавством не встановлено обмеження щодо виїзду неповнолітньої дитини за кордон, а лише встановлено певний порядок її виїзду за кордон за згодою батьків або дозволу суду при відсутності згоди одного з батьків.

Оскільки відповідач не надає передбачений законом дозвіл на виїзд дитини за кордон з перелічених вище причин, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги позивача.

На підставі викладеного, керуючись Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року № 57, Правилами оформлення і видачі паспортів громадянам України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затвердженими постановою КМ України № 231 від 31 березня 1995 року, ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 150, 154 СК України, ст. 313 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 11, 58, 60, 61, 209, 212-215, 224-233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Надати дозвіл малолітньому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право виїзду за межі України на територію Російської Федерації без згоди його батька - ОСОБА_2, у супроводі матері, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, строком на три роки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем та представником позивача в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Білокуракинського

районного суду Луганської області О.Ю. Максименко