Ухвала суду № 70752425, 28.11.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4371/17

Провадження № 2/0203/1488/2017

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 листопада 2017 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Католікян М.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,

у с т а н о в и в:

24 листопада 2017 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

Одночасно, в позовній заяві позивач просить звільнити її від сплату судового збору, посилаючись на важке фінансове становище, оскільки остання не являється пенсіонером, безробітна, допомоги ні від кого не отримує, тому не має змоги сплатити судовий збір в встановленому законодавством розмірі.

В силу ч.ч. 1,3 ст. 82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних в кримінальних справ від 17.10.2014 за № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В той же час у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Наведені у клопотанні доводи позивачки не дають підстав для його задоволення та відстрочення або звільнення від сплати судового збору за подання позову, оскільки з наведених у клопотанні доводів та приєднаних до позову матеріалів не вбачається, що позивачка дійсно позбавлена можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви у встановленому законодавством розмірі, а безпідставне звільнення сплати судового збору є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Так, суд, дослідивши матеріали справи, не знайшов підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки, позивач має можливість звернутися із заявою про розстрочення сплати судового збору, та в разі її задоволення сплатити судовий збір частками, тому суд приходить до висновку, що дане клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням зазначеного, доходжу висновку, що позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у ст. 119 ЦПК України, оскільки до позовної заяви не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, відповідно до п. 2 ч.2 ст. 4, ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» при подачі позовної заяви позивач повинна була сплатити судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте позивачем при подачі позову не було сплачено судовий збір в розмірі 640 грн. (розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 року № 1801-VIII складає 1600,00 грн.).

Крім того, суд пропонує зазначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 третіми особами по справі та надати копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї для третіх осіб, оскільки останні також зареєстровані у спірній квартирі, а відтак рішення у справі може вплинути на права та обов’язки зазначених осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання ухвали.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, а саме: оплати судового збору у сумі 640 грн. (з наданням оригіналу квитанції про сплату), який підлягає перерахуванню на наступний рахунок: отримувач коштів УДКСУ у Центральному районі м. Дніпра (Центральний район), 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989316; банк отримувача ГУДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпро; код банку отримувача (МФО) 805012; рахунок отримувача 31217206700007; код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу – судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, подання уточненої позовної заяви з зазначенням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – третіми особами, з відповідною кількість для сторін по справ.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку залишити без руху та запропонувати позивачу у строк, який не перевищує п’яти днів з дати отримання копії ухвали, усунути вказані недоліки.

У випадку невиконання ухвали суду у вказаний строк, заява вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.О. Католікян