Ухвала суду № 70752010, 15.11.2017, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10980/16-ц

Провадження № 4-с/201/63/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого – судді - Ткаченко Н.В.

при секретарі - Карнаух І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 (заінтересовані особи – ОСОБА_2, Державний виконавець Запорізького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3) на дії державного виконавця та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2017р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла скарга ОСОБА_1 (заінтересовані особи – ОСОБА_2, Державний виконавець Запорізького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3) на дії державного виконавця та зобов’язання вчинити певні дії.

28.07.2017р. заявником було усунуто недоліки скарги (а.с.№17-21).

В обґрунтування вимог скарги, представник скаржника посилався на те, що на виконанні Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області державного виконавця - Гришунова Д.В. знаходиться виконавче провадження №53682844, щодо примусового виконання виконавчого листа №201/10980/16-ц, який видано 23.03.2017 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 залишок матеріальної шкоди, яка не підлягає стягненню із ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в сумі 80 588,36 грн. в т.ч. 73 736,36 грн. за шкоду пов’язану зі втратою працездатності та 6 852гри. витрат на лікування в сумі; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 582,40 грн. на відшкодування морально шкоди; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 196,45 грн. Однак, боржником рішення суду про стягнення суми боргу у добровільному порядку не виконано. В зв’язку з чим, для подальшого виконання рішення суду, 13.06.2017р. державним виконавцем Гришуновим Д.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Згідно якої звернено стягнення на доходи боржника - ОСОБА_2, що отримує дохід у ПАТ «Запоріжсталь», за адресою Запорізька обл., м. Запоріжжя. Також згідно даної постанови, державним виконавцем постановлено: здійснювати відрахування із доходу боржника у відповідності до чинного законодавства на користь стягувана у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу 91 929,85 грн. а саме: 83 367,21 грн. сума боргу, 8 336,72 грн. виконавчий збір, 225,92 грн. витрат виконавчого провадження. Заявник вважає таке стягнення протиправним, оскільки вважає, що з боржника має бути стягнуто 50% від заробітної плати. А тому просив визнати незаконними дії державного виконавця Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 щодо винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію га інші доходи боржника від 13.06.2017р. по виконавчому провадженні №53682844, визнати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.06.2017р. по виконавчому провадженні №53682844 незаконною та скасувати її, зобов’язати державного виконавця Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - ОСОБА_3 винести постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, в якій збільшити розмір відрахувань із доходів боржника - ОСОБА_2 на користь стягувана - ОСОБА_1 у розмірі 50% до виплати, як це передбачено ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», стягнути із Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 1200 грн.

Скаржник ОСОБА_1 15.11.2017р. надав суду заяву, в якій просив вимоги по скарзі задовольнити у повному обсязі, справу розглянути за його відсутності, також долучив рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.10.2016р. та завірені матеріали виконавчого провадження (а.с. № 97, 98-141).

Заінтересована особа – ОСОБА_2 15.11.2017р. теж надав суду заяву про можливість розгляду скаргу на дії ДВС без його участі (а.с. № 96). Окрім цієї заяви, 26.09.2017р. та 15.11.2017р. також двічі надав письмові заперечення проти скарги ОСОБА_1, в яких просив в задоволенні скарги відмовити в повному обсязі (а.с. №29-43,50, 51-71).

Заінтересована особа - державний виконавець Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області в судові засідання, які призначались на 12.10.2017р. та 15.11.2017р. не з’явився, про час та місце розгляду справи кожного разу повідомлявся належним чином (а.с. № 23, 28, 49, 96), про причини неявки суду не повідомив, між тим направив суд завірені копії матеріалів виконавчого провадження №53682844.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами згідно ст. 169, ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження ВП № 53682844 (а.с. № 72-95), вважає за можливе в задоволені скарги відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 384 ЦПК України встановлено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Згідно до ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Строк на подачу скарги заявником не пропущений, оскільки про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався 13.07.2017р., а скарга подана до суду 17.07.2017р.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконані Запорізького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області державного виконавця - Гришунова Дениса Васильовича знаходиться виконавче провадження №53682844, щодо примусового виконання виконавчого листа №201/10980/16-ц, який видано 23.03.2017р. Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 залишок матеріальної шкоди, яка не підлягає стягненню із ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в сумі 80 588,36 грн., в т.ч. 73 736,36 грн. за шкоду пов’язану зі втратою працездатності та 6 852 гри. витрат на лікування в сумі; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 582,40 грн. на відшкодування морально шкоди; стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в сумі 196,45 грн. (а.с.№ 72-95).

Постановою від 06.04.2017р. державним виконавцем Гришуновим Д.В. було відкрито виконавче провадження (а.с.№ 73).

В процесі примусового виконання рішення суду, державним виконавцем 16.05.2016р. було накладено арешт на майно боржника (а.с.№ 78-79), отримано відповіді з Пенсійного фонду України (а.с.№ 84-85), 13.06.2017р. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

З наданих державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження вбачається, що обов’язки, передбачені ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на 05.10.2016р.) виконані державним виконавцем в повному обсязі.

Щодо посилань представника скаржника на те, що державним виконавцем встановлено розмір відрахувань 20% від заробітної плати боржника, в той час, як повинно бути встановлено 50% оскільки шкода завдана ушкодженням здоров’я, то суд критично оцінює ці твердження, оскільки встановлення такого відрахування відповідно до положень ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» є правом, а не обов’язком державного виконавця, крім того, матеріали виконавчого провадження не містять заяви стягувача про стягнення з боржника саме 50% відрахувань із заробітної плати. Також, боржником надані докази, щодо наявності у нього чотирьох малолітніх дітей (а.с. № 31-36), що також має бути враховано державним виконавцем при визначені розміру відрахувань.

Згідно з ч.2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Відповідно до ч.3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, з огляду на те, що державним виконавцем було вчинено ряд дій в межах його компетенції та повноважень, пов’язаних з примусовим виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми матеріальної шкоди, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, то суд вважає за можливе в задоволені скарги відмовити в повному обсязі.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, враховуючи, що сторонами не надано доказів їх понесення, витрати відповідно до вимог ст.388 ЦПК України розподілу не підлягають. З огляду на те, що за подачу скарги на дії державного виконавця не передбачена сплата судового збору, то підстав для розподілу цих витрат відповідно до положень ст. 88 ЦПК України немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 88, 169, ч. 2 ст. 197, ст.ст. 210, 293, 383, 385, 387, 388 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 (заінтересовані особи – ОСОБА_2, Державний виконавець Запорізького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3) на дії державного виконавця та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п’яти днів в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя: Н.В.Ткаченко