Ухвала суду № 70748591, 22.11.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7498/16-к 1-кп/335/83/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2017 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Шалагінової А.В., за участю секретаря судового засідання Войтович Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 51, заяву адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про повернення застави та заяву начальника Мангушського районного сектору з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_3 про внесення виправлень до вироку суду у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про повернення застави

У заяві зазначалося, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2017 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Вирок набрав законної сили 04.10.2017.

Щодо ОСОБА_2 під час провадження ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2016 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, що становило 27 560 грн.

29.06.2016 заставодавцем ОСОБА_5 на депозитний рахунок, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, була внесена застава в сумі 27 560 грн. за ОСОБА_2

Оскільки вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2017 не вирішено питання щодо повернення заставодавцю внесеної за ОСОБА_2 застави, адвокат ОСОБА_1 просить суд повернути заставодавцю ОСОБА_5 внесену ним за ОСОБА_2 заставу в розмірі 27 560 грн.

Також, до суду надійшла заява начальника Мангушського районного сектору з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_3 про внесення виправлень до вироку суду.

У заяві зазначалося, що 16.11.2017 на виконання до Мангушського РС з питань пробації надійшов вирок Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя № 335/7498/16-к, провадження № 1-кп/335/83/2017 від 01.02.2017 у відношенні ОСОБА_2, засудженого 01.02.2017 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ст. 186 ч. 2, ст. 75 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з випробуванням на 2 роки, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

У вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2017 у резолютивній частині було допущено помилку, а саме зазначено, що на підставі ст. 76 КК України ОСОБА_2 слід зобовязати періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

У зв'язку з набранням чинності 08.10.2016 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» до ч. 2 п. 2 ст. 76 КК України внесено зміни, за якими у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження уповноваженим органом з питань пробації.

Заявник просить суд внести виправлення до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2017 у відношенні ОСОБА_2

В судове засідання сторони не зявилися, причини неявки суду не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Від адвоката ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд клопотання за її відсутності.

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обовязковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Згідноз ч. 1ст. 539 КПКУкраїнипотерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2017, справа № 335/335/7498/16-к, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнано винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Вирок набрав законної сили 04.10.2017.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.06.2016 відносно ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, що становило 27 560 грн.

29.06.2016 заставодавцем - ОСОБА_5 на депозитний рахунок, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, була внесена застава в сумі 27 560 грн. за ОСОБА_2, що підтверджується квитанцією № 0.0.575172930.1 від 29.06.2016.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Механізм повернення коштів у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави, який обраний з метою забезпечення належної поведінки особи, щодо якої застосовано запобіжний захід, її явки за викликом до слідчого, прокурора або суду, а також виконання інших покладених на неї обов'язків, передбачених положеннями КПК України, передбачений Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим Постановою КМУ № 15 від 11.01.2012.

Згідно із п. 8 зазначеного Порядку, для повернення коштів, внесених як застава, заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, зокрема, засвідчену судом копію ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернень застави.

Відповідно до ст. 537, п. 4 ст. 539 КПК України, під час виконання вироку питання щодо всякого роду сумнівів та протиріч, вирішуються судом, який ухвалив вирок, тобто Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя.

Оскільки вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2017, не вирішено питання щодо повернення заставодавцю внесеної за ОСОБА_2 застави, а наведені обставини унеможливлюють належне виконання вироку суду, який набрав законної сили, суд приходить до висновку, що заява адвоката ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а заставодавцю ОСОБА_5 слід повернути внесену ним за ОСОБА_2 заставу в розмірі 27 560 грн.

Розглядаючи заяву начальника Мангушського районного сектору з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_3 про внесення виправлень у вирок суду, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вироку Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.02.2017 ОСОБА_2 засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та на підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2 покладені обовязки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Станом на час вчинення обвинуваченим злочину 25.06.2016 редакція ст. 76 КК України передбачала такі види обов'язків, які суд може покласти на засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням: 1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; 2) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 3) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; 4) періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції; 5) пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

Отже, підстав для застосування судом норм ст. 76 КК України в редакції від 08.10.2016, тобто після вчинення злочину, у суду не було, а наведені у заяві обставини не можна визнати опискою, а тому заяву начальника Мангушського районного сектору з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_3 про внесення виправлень у вирок слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 182, 535, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про повернення застави, задовольнити.

Повернути заставодавцю ОСОБА_5, ІПН НОМЕР_1, внесену ним за ОСОБА_2 заставу в розмірі 27 560 (двадцять сім тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, квитанція № 0.0.575172930.1 від 29.06.2016, внесену на спеціальний рахунок №37319085001205 отримувач платежу Державна казначейська служба України м. Київ, код 26316700, Банк одрежувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава ОСОБА_2

Заяву начальника Мангушського районного сектору з питань пробації Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_3 про внесення виправлень у вирок суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом 7 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом семи днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя А.В. Шалагінова