
Справа № 2/331/1399/2017
331/5712/17
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2017 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Скользнєвої Н.Г.,
при секретарі Постарнак М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Хортиця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 23-14 від 16 квітня 2014 року, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2017 року Кредитна спілка “Хортиця” звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 23-14 від 16 квітня 2014 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 16 квітня 2014 року між КС “Хортиця” та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 23-14, згідно якого ОСОБА_1 отримав від КС «Хортиця» кредит у сумі 5 500, 00 грн.
Оскільки Відповідач свої зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконав, рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2015 р. по справі № 331/2920/15-ц за позовом КС “Хортиця” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, з Відповідача на користь КС “Хортиця” стягнуто суму боргу за кредитним договором у розмірі 23 095, 46 грн., в тому числі суму боргу за тілом кредиту у розмірі 5 500, 00 грн.
Зазначене рішення набрало законної сили 22.06.2015 р., проте відповідач ні в добровільному, ні в примусовому порядку, обов’язок зі сплати грошової суми, покладений на нього рішенням суду, в повному обсязі не виконав.
Станом на 17 серпня 2017 року відповідач фактично не виконав свої зобов’язання, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість на загальну суму 36 545 гривень 05 копійок (з них: 35 056 гривень 85 копійок – проценти, згідно з п. 6.3. Договору кредиту, 1 488 гривень 20 копійок – інфляційні втрати).
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Хортиця» заборгованість за кредитним договором № 23-14 від 16 квітня 2014 року у розмірі 36 545 гривень 05 копійок (з них: 35 056 гривень 85 копійок – проценти, згідно з п. 6.3. Договору кредиту, 1 488 гривень 20 копійок – інфляційні втрати), а також судовий збір в розмірі 1 600 гривень 00 копійок.
Представник позивача у судове засідання не з’явився, але надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності та зазначив, що на позовних вимогах Кредитної спілки “Хортиця” до ОСОБА_1 наполягає та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи від нього до суду не надходило.
Статтею 157 ЦПК України визначено, що суд розглядає справу протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів – одного місяця. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може подовжити розгляд справи, але не більш як на п»ятнадцять днів.
Крім того, однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України « Про статус суддів» : - при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об»єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
З рішення Європейського суду з прав людини у справах «ОСОБА_3 проти Сполученого королівства» від 28.10.1998р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності відповідача не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Виходячи з зазначених нормативно-правових актів України, наведених рішень Європейського суду з прав людини, взявши до уваги заяву позивача та з урахуванням того, що справа перебуває в провадженні суду значний час, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін по справі та ухвалою від 30 листопада 2017 року ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, перевіривши наявні в матеріалах справи докази, взявши до уваги заяву представника позивача, приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 16 квітня 2014 р. між Кредитною спілкою “Хортиця” та ОСОБА_1 був укладений Договір кредиту № 23-14, відповідно до п. 1.1. якого Кредитодавець зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 5 500, 00 грн. на засадах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов'язується повернути кредит Кредитодавцю та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, в порядку та в строки, визначені цим Договором. (а.с. 10-12)
Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, згідно умов Договору кредиту № 23-14 від 16.04.2014 р., підтверджується видатковим касовим ордером № 108 від 16.04.2014 р. на суму 5 500, 00 грн. (а.с. 13).
Відповідно до п. 1.1., 5.1.3. Договору кредиту № 23-14 від 16.04.2014 р. ОСОБА_3 зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати Кредитодавцю платежі щодо погашення кредиту і процентів, нарахованих за користування кредитом.
Відповідно до п. 6.3. Договору кредиту № 23-14 від 16.04.2014 р. за прострочення Позичальником строків сплати, передбачених графіком розрахунків та/або п. 5.1.5., 8.6. цього договору, Позичальник згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України сплачує Кредитодавцю на його вимогу суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 275 процентів річних від простроченої суми.
Оскільки відповідач свої зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконав, рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2015 р. по справі № 331/2920/15-ц за позовом КС “Хортиця” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, з Відповідача на користь КС “Хортиця” стягнуто суму боргу за кредитним договором у розмірі 23 095, 46 грн., в тому числі суму боргу за тілом кредиту у розмірі 5 500, 00 грн. (а.с. 14-15)
Зазначене рішення набрало законної сили 22.06.2015 р., проте відповідач ні в добровільному, ні в примусовому порядку, обов’язок зі сплати грошової суми, покладений на нього рішенням суду, в повному обсязі не виконав.
Станом на 17 серпня 2017 року ОСОБА_1 фактично не виконав свої зобов’язання, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість на загальну суму 36 545 гривень 05 копійок (з них: 35 056 гривень 85 копійок – проценти, згідно з п. 6.3. Договору кредиту, 1 488 гривень 20 копійок – інфляційні втрати). (а.с. 5-6)
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог—відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченного порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Підстави припинення зобов’язання передбачені статтями 599-601, 604-609 ЦК України, зокрема за статтею 559 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов’язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов’язки сторін зобов’язання.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі иа на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов’язаних з розглядом справи.
При подачі позовної заяви до суду позивач по справі сплатив судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп., в зв’язку з чим зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. (а.с. 2)
На підставі викладеного, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає, що позовна заява Кредитної спілки «Хортиця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 23-14 від 16 квітня 2014 року є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 –215, 224- 226 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 549, 551, 610, 622, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Кредитної спілки «Хортиця» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1., смт. Балабіно, вул. Степова, буд. 42 (ІПН: НОМЕР_1) на користь Кредитної спілки «Хортиця» (69002, м. Запоріжжя, вул. Слобідська, б. № 55, кв.. 1, р/р 265013011417 в ТВБВ №10007/0223 ф-ї ЗОУ АТ “Ощадбанк” м. Запоріжжя, МФО 313957, ЄДРПОУ 25891901) заборгованість за кредитним договором № 23-14 від 16 квітня 2014 року у розмірі 36 545 (тридцять шість тисяч п’ятсот сорок п’ять) гривень 05 копійок (з них: 35 056 (тридцять п’ять тисячі п’ятдесят шість) гривень 85 копійок – проценти, згідно з п. 6.3. Договору кредиту, 1 488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 20 копійок – інфляційні втрати), а також судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок, а всього - 38 145 (тридцять вісім тисяч сто сорок п’ять) гривень 05 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання рішення суду апеляційної скарги.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Суддя: Н.Г.Скользнєва
30.11.2017
Судове рішення № 70748418, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 30.11.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 331/5712/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: