Вирок № 70746314, 30.11.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 233/4621/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Міросєді А. І.,

при секретарі Ульянцевій С.А.,

за участю:

прокурора Ткачук В.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017050380001168 від 18 вересня 2017 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_1, який народився 08 березня 1963 року у с. Черкаське Словянського району Донецької області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, працюючого за договором водієм ТОВ «АТОПАЗ» (ідент. код №40846380), проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 згідно цивільно-правового договору від 01 травня 2017 року працює водієм ТОВ «АТОПАЗ» (ідент. код №40846380), яке розташоване за юридичною адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Свободи, 18а, та фактично здійснює діяльність за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. О.Тихого, 8, термін дії договору з 01 травня 2017 року до 31 травня 2017 року. Згідно п.п.1.1 вищевказаного договору, ОСОБА_1 зобовязаний транспортувати відходи виробництва (барду післядріжджову).

26 травня 2017 року, приблизно о 04.00 год., ОСОБА_1 на вантажному сідловому тягачі «Volvo», номерний знак НОМЕР_1, до якого був причеплений напівпричіп цистерна номерний знак АН 8649 XT, ємністю 25 т, в якій знаходилися відходи виробництва (барда післядріжджова) в гарячому стані у кількості приблизно 12-15 т, виконуючи покладені на нього обовязки по транспортуванню відходів виробництва (барди післядріжджової) згідно договору № б/н від 03 травня 2017 року, укладеним між ТОВ «АТОПАЗ» та ФЛП ОСОБА_2, самостійно, діючи навмисно, в порушення спеціальних правил та ст. 33 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», з метою економії часу та спрощення робочого процесу, вивіз та злив відході виробництва (барду післядріжджову) на земельну ділянку, яка розташована на відстані близько 1 км від автодороги сполученням Краматорськ - Костянтинівка (в бік с. Білокузминівка Костянтинівського району Донецької області) та на відстані близько 500 м від полігону ТПВ «Дружківського машинобудівного заводу» (в бік м. Костянтинівка Донецької області) навпроти земельної ділянки з кадастровим номером 1422483500:03:000:0128, на землях Кіндратівської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

Своїми діями ОСОБА_1 спричинив забруднення земель відходами, що перевищило концентрацію амонію, нітратів, фосфору порівняно з природним фоном на вказаній земельній ділянці, яке створило небезпеку для довкілля.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав повністю та пояснив, що він працює водієм ТОВ «АТОПАЗ» і в його обовязки входить транспортування барди післядріжджової на утилізацію. 26 травня 2017 року, приблизно о 04.00 год., він вантажному автомобілі «Volvo» з цистерною, в якій знаходилася барда післядріжджова у кількості приблизно 12-15 т, вивіз та злив останню на земельну ділянку, яка розташована від автодороги Краматорськ - Костянтинівка в напрямку с. Білокузминівка біля полігону «Дружківського машинобудівного заводу». Визнав, що зливши барду післядріжджову він забруднив землю, що створило небезпеку для довкілля. Фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, підтвердив повністю. Добровільно відшкодував завданий збиток. У скоєному щиро розкаявся.

Оскільки учасники судового провадження, у т.ч. обвинувачений ОСОБА_1, вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом було розяснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 239 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив забруднення земель речовинами, шкідливими для довкілля, внаслідок порушення спеціальних правил, що створило небезпеку для довкілля.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що помякшують покарання.

ОСОБА_1 раніше не судимий; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; за місцем проживання та роботи характеризується позитивно; добровільно відшкодував завдану злочином шкоду; у скоєному щиро розкаявся.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_1, суд вважає добровільне відшкодування завданого збитку, щире каяття в скоєному.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинене кримінальне правопорушення покарання у виді штрафу, оскільки останній має дохід, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо його особи, можливо без ізоляції від суспільства, і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів вирішено вироком Костянтинівського міськрайонного суду від 09 листопада 2017 року (справа № 233/4622/17).

Витрати на залучення експертів відсутні.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не обирався. Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.

Керуючись ст.ст. 349, 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 130 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що складає 2210 грн.).

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_1 не обирати.

Цивільний позов не заявлено.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Долю речових доказів вирішено вироком Костянтинівського міськрайонного суду від 09 листопада 2017 року (справа № 233/4622/17).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя