Вирок № 7074326, 08.12.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 1-930/09

ВИРОК

Іменем України

08 грудня 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Бойка О.В.

при секретарі - Борискейко М.О.

з участю прокурора - Рак П.О.,

захисника - ОСОБА_1

потерпілого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, у вчиненні злочину,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2009 року, приблизно о 00.45 годині, підсудний ОСОБА_3 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля підземного переходу, неподалік від будинку №20-А, розташованого по вул. А. Заболотного в м. Києві, з метою заволодіння чужим майном, керуючись корисливим мотивом, направив в голову водія автомобіля «Деу Ланос», державний номер НОМЕР_1 - потерплого ОСОБА_2, револьвер марки «РГ-9», та погрожуючи його використанням заволодів мобільним телефоном «Соні-Еріксон», вартістю 300 гривень, в якому знаходилась СІМ- карта мобільного оператора «Лайф», вартістю 10 гривень, який знаходився на панелі управління автомобіля, завдавши останньому матеріального збитку на загальну суму 310 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини викладені в обвинуваченні в повному обсязі. Зокрема пояснив, що він 09.09.2009 року, після відвантаження вантажу пішов трохи відпочити разом з іншими двома водіями, в ході чого він вжив близько 1 літра горілки. Через деякий час, приблизно о 22.00 годині, йому на мобільний телефон зателефонував знайомий ОСОБА_4, який запропонував йому зустрітись з ним в районі Борщагівки відпочити на що він погодився та винайнявши таксі поїхав до того на зустріч, яка не відбулася. На цьому ж таксі марки «Деу» він повернувся на вул. Заболотного в м. Києві. Водій попросив його розрахуватись з ним зазначивши ціну 150 гривень за його послуги. Він відповів, що в нього стільки грошей при собі не має і залишив в заклад тому 50 гривень та мобільний телефон «Нокіа 2330», а сам пішов за грішми. Після цього таксист поїхав. Він, розуміючи, що його ошукали дуже розлючений і пішов до стоянки, де стояв автомобіль в якому він ночував. Відчинивши двері автомобіля він взяв не допиту пляшку горілки та випив решту, після чого шукаючи в куртці гроші взяв звідти свій револьвер, який стріляє кулями з газом, пішов на вулицю прогулятись та можливо відшукати таксиста який забрав його телефон. Приблизно о 00.30 годині, проходячи повз підземного переходу, що знаходиться по вул. Заболотного, 20-а в м. Києві, він побачив автомобіль-таксі, як йому здалося саме той, водій якого поступив з ним непорядно. Автомобіль був марки «Деу Сенс». Відчинивши двері автомобіля вирішив забрати у водія свій мобільний телефон за допомогою належного йому газового револьвера. Сівши до автомобіля на переднє пасажирське сидіння направив свій пістолет «РГ-9» в голову потерпілому, однак в цей момент зясував, що це не той водій який забрав його телефон. Не дивлячись на це та побачивши на панелі в автомобілі телефон вирішив заволодіти ним, погрожуючи пістолетом. Далі він забрав вказаний телефон та спитав у водія чи є в нього гроші, на що той відкрив гаманець та показав, що він пустий. Тримаючи в руках телефон потерпілого та направляючи в його бік пістолет наказав йому їхати вперед. Проїхавши деяку відстань водій таксі зупинився перед автомобілем працівників ДАІ, вихопив з його рук мобільний телефон та вискочив з машини. Після цього його затримали працівники міліції.

Просив суворо не карати.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших матеріалів, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин, які правильно розуміють підсудний ОСОБА_3 та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і приходить до висновку, що його вина повністю доказана і дії ОСОБА_3 кваліфікує за ч. 1 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу,

При призначенні підсудному ОСОБА_3 міри покарання, суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як тяжкий;

- особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, одружений, не працює,

- його позицію до скоєного, а саме повне визнання вини та щире каяття.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_3 є щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Крім того суд в якості помякшуючих вину обставин визнає вчинення злочину вперше, утримання матері ОСОБА_5, учасниці ВВВ, яка хворіє на тяжкі хвороби та відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілого.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі.

Оскільки наявні кілька обставин, а саме: щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину вперше, утримання матері ОСОБА_5, учасниці ВВВ, яка хворіє на тяжкі хвороби та відсутність претензій матеріального та морального характеру з боку потерпілого, які помякшують покаранні і істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи ОСОБА_3, який визнав вину і виключно позитивно характеризується за місцем проживання, суд, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, вважає достатніми заходи примусу з боку держави, які необхідні для виправлення підсудного, попередження з його боку вчинення нових злочинів і призначає підсудному ОСОБА_3 покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією частини 1 статті 187 КК України, тобто застосовує ст. 69 КК України.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України і призначити йому покарання за цією статтею із застосуванням ст. 69 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 УДДПВПУ в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_3 відраховувати з 08 грудня 2009 року зарахувавши в строк відбуття покарання строк його попереднього увязнення з 10.09.2009 року по 07.12.2009 року.

Речові докази портмоне з написом «Таіlin», мобільний телефон «Соні Еріксон, IMEI НОМЕР_2, з сім картою мобільного оператора «Лайф», що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 повернути ОСОБА_2

- револьвер марки «РГ-9», що знаходиться в камері речових доказів Голосіївського РУГУМВС України конфіскувати.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 на р/р №35226002000466 код №25575285, №821018, для НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, з приміткою «Послуги експерта», отримувач платежу: УДК в Київській області, гроші в сумі 269 грн. 57 копійок.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя