Вирок № 70741943, 05.12.2017, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/271/2017

Справа № 537/3598/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2017 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого - судді - Хіневич В.І.,

при секретарі - Головньовій Л.М.,

за участю прокурора - Ібрагімової В.М.,

н/л обвинуваченого - ОСОБА_1,

законного представника

н/л обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника

н/л обвинуваченого - ОСОБА_3,

потерпілого - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , не одруженого, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не маючого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07.05.2017 року, близько 16 години ОСОБА_1, перебуваючи біля входу в магазин « Будматеріали» по пров. Кленовому , 18 в м. Кременчук, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків до ОСОБА_5, умисно наніс останньому удар лівою рукою стиснутою в кулак в область носа. В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження, згідно висновку експерта № 397 від 10.05.2017 року у вигляді: крововиливу в білкову оболонку лівого ока, які утворилися від дії тупих предметів в указаний період часу і при вказаних обставинах і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Своїми умисними діями, що виразилися у спричиненні легких тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя.

На початку судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину в інкримінованому йому злочині визнав частково, а саме визнав вину в тому, що наніс удар кулаком в обличчя потерпілому, але наніс удар не на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків.

Враховуючи часткове визнання вини підозрюваним, зясувавши думку потерпілого, представника неповнолітнього обвинуваченого, захисника неповнолітнього обвинуваченого та прокурора суд визнав за необхідне проводити судовий розгляд кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що вчинив злочини при обставинах, які вказані в обвинувальному акті, а саме що він наніс один удар лівою рукою, стиснутою в кулак в область носа потерпілому, але не на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, а з метою попередження конфліктної ситуації. Показав, що 07.05.2017 року близько 10 години він, разом з вітчимом ОСОБА_6 знаходились в магазині «Будматеріали» за адресою: м. Кременчук, пров. Кленовий, 18, з метою купівлі будівельних матеріалів. В магазині вони зустріли потерпілого ОСОБА_5, якого він раніше знав по роботі, так як разом працювали на будівельних роботах, стосунки між ним та потерпілим робочі. Вони втрьох вийшли з магазину на вулицю і вітчим почав розмовляти з потерпілим стосовно боргу останнього перед вітчимом в сумі близько 1500 грн., а він стояв поряд. Потерпілий, стоячи прямо перед вітчимом на відстані близько метра, почав заперечувати наявність свого боргу, поводячи себе нахабно, що виразилось в тому , що він ухмилявся та розмовляв жартома. Після такої поведінки вітчим штовхнув ногою, а саме носком ноги потерпілого в живіт, після чого потерпілий впав на землю на сідниці і скрутившись почав лаятись в бік вітчима нецензурною лайкою. Ніяких агресивних дій з боку потерпілого не було. Через 2-3 секунди з магазину вибігли знайомі потерпілого ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які спостерігали їх розмову з магазину, і наближаючись до нього з вітчимом, як він зрозумів з агресивними намірами, почали виражатися в бік вітчима нецензурною лайкою та розмахуючи руками. В цей час потерпілий піднявшись, підійшов йому за спину з його правого боку і стоячи на відстані витягнутої руки, почав піднімати праву руку на рівень плеча, стискаючи її в кулак. Знайомі потерпілого підійшовши до них на відстань близько 2 метрів казали, що будуть їх бити і дістануть ножі. Він зрозумів, що настала фаза дій і зробив дію розвернувшись корпусом вправо в бік потерпілого, наніс останньому один боковий удар кулаком лівої руки в область носа і повернувшись назад прийняв бойову стійку - підняв обидві руки на рівень плечей, стискаючи пальці в кулаки з метою не допустити наближення знайомих потерпілого. Що було з потерпілим після його удару, він не бачив. Після цього ОСОБА_8, розвернувшись пішов до свого авто і діставши ніж пішов в його бік, погрожуючи зарізати, але вітчим закрив його, ставши перед ним. В подальшому сварка проходила на відстані і ОСОБА_8 відніс назад в авто ніж і разом з ОСОБА_7 почали надавати допомогу потерпілому, а вони з вітчимом попереджали останніх не підходити до них. В подальшому вони сіли в свій автомобіль, вітчим за кермо, а ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підійшовши до вітчима знову почали погрожувати йому фізичною розправою, після чого вони поїхали. В подальшому ОСОБА_7 і ОСОБА_8 дзвонили вітчиму і йому, погрожуючи фізичною розправою.

В подальшому, обвинувачений в ході судового розгляду, заявив, що вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнає в повному обсязі, пояснивши, що він дійсно вчинив злочин при обставинах, які вказані в обвинувальному акт, а саме, що він умисно, передбачаючи наслідки та бажаючи їх настання наніс удар в область носа потерпілому. Щиро розкаюється в скоєному і прохає його суворо не карати та застосувати до нього Закону України « Про амністію у 2016 році». Цивільний позов визнає в повному обсязі і не заперечує проти розгляду справи в скороченому порядку.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що про обставини вчиненого відносно нього злочину відповідають обвинувальному акту, не заперечує проти розгляду справи в скороченому порядку. При призначенні покарання покладається на розсуд суду, загалом згоден з думкою прокурора стосовно призначення покарання.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти розгляду справи в скороченому порядку, пояснила, що прохає суд врахувати вік її сина, те, що він позитивно характеризується, вчинив злочин вперше, не карати суворо та застосувати до нього амністію.

Захисник неповнолітнього підозрюваного адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, не заперечувала проти розгляду справи в скороченому порядку, прохає суд при призначенні покарання врахувати вік підозрюваного, те, що обвинувачений працює, по місцю проживання характеризується позитивно, вчинив злочин вперше, щиро розкаюється в скоєному і активно сприяв розкриттю злочину та призначити покарання, яке не повязане з позбавленням чи обмеженням волі, та враховуючи неповнолітній вік обвинуваченого на час вчинення злочину звільнити його від відбування покарання на підставі п. «а» ст.1 Закону України « Про амністію у 2016 році».

Враховуючи думку учасників процесу, які не заперечували проти такого порядку розгляду справи і суд згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до обґрунтованого висновку, що кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.125 КК України правильна, так як він спричинив умисне легке тілесне ушкодження потерпілому, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Призначаючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого, те, що ОСОБА_1 згідно вимоги МВС України раніше не судимий, на диспансерному обліку в лікаря нарколога та психіатра Кременчуцької центральної районної лікарні не перебуває, працездатний, неофіційно працює, тобто займається суспільно - корисною працею, по місцю проживання та навчання характеризується позитивно.

Обставинами, які помякшують покарання ОСОБА_1, згідно ст.66 КК України суд визнає щире каяття, так як щире каяття припускає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини і готовності нести кримінальну відповідальність та вчинення злочину неповнолітнім.

При цьому, суд не може визнати помякшуючою обставиною активне сприяння розкриттю злочину, що означає, що винний добровільно в якійсь формі своїми активними діями надає допомогу органам слідства або суду в зясуванні тих обставин вчинення злочину, що мають істотне значення для повного і всебічного його розкриття, чого обвинуваченим зроблено не було.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та наявність обставин, що помякшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст.125 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України є злочином невеликої тяжкості, наявність обставин, що помякшують покарання та відсутність обставини, яка обтяжує покарання.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Суд звертає увагу, що згідно досудової доповіді Кременчуцького РС з питань пробації від 13.11.2017 року № 21/3-6052 ОСОБА_1 раніше не судимий, по місцю проживання та навчання характеризується позитивно, спокійний, врівноважений, зазвичай проблеми вирішує безконфліктно, проживає в батьківському житлі, має професію та працює неофіційно, тобто має самостійний дохід, на обліках в нарколога та психіатра не перебуває, алкоголь та наркотичні речовини не вживає, не підтримує звязки з особами з антисоціальною поведінкою, має друзів, з якими розділяє інтерес до спорту, в стосунках з рідними безконфліктний, має здорове довкілля, веде здоровий спосіб життя, у вільний час допомагає батькам у веденні господарства, адекватно сприймає реальність, не ідентифікує себе з кримінальною особистістю, має низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, покарання без обмеження волі можливе та не становить небезпеки для суспільства, що істотно знижує суспільну небезпеку скоєного та особу обвинуваченого.

Враховуючи викладене, особу обвинуваченого, думку потерпілого, законного представника обвинуваченого, захисника обвинуваченого, прокурора, суд вважає за можливе обрати ОСОБА_1 покарання у виді штрафу, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню останнім нових злочинів.

Згідно ст.1166 ЦК України передбачено загальні підстави відповідальності за завдану матеріальну шкоду та право вимоги до винної особи.

В матеріалах справи мається цивільний позов прокурора до обвинуваченого, згідно якого прокурор прохає стягнути з обвинуваченого на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 460 грн. 89 коп. Враховуючи повне визнання цивільного позову обвинуваченим , суд вважає за необхідне задовольнити позов в повному обсязі.

Враховуючи, що на момент вчинення злочину 07.05.2017 року обвинувачений ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, був неповнолітнім, суд приходить до висновку, що останній підпадає під дію п. «а» ст.1 Закону України « Про амністію у 2016 році» і тому вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п. «а» ст.1 Закону України « Про амністію у 2016 році».

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України , ст.ст. 66, 67, 99. 103 КК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних доходів громадян в сумі 1700 грн.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі п «а» ст.1 Закону України « Про амністію у 2016 році».

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу обрати - особисте зобовязання прибути до службової особи Кременчуцького РС КМВ з питань пробації та суду.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області ( р/р 31414544700008 в ГУДК м. Кременчука Полтавської області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 37965850) кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 460 грн. 89 коп.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги .

Обвинуваченому розяснити його право подати клопотання про помилування, право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: В.І.Хіневич