Постанова № 70741611, 05.12.2017, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10170/17

Провадження № 2-а/750/1340/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2017 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

із секретарем - Разумейко К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

23 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Чернігівської міської ради з нездійснення нею розгляду та неприйняття у місячний строк рішень на пленарному засіданні за його клопотаннями (заявами) про першочергове відведення земельної ділянки та про відведення земельної ділянки від 20.09.2017; зобов’язати Чернігівську міську раду розглянути його заяви про першочергове відведення земельної ділянки та про відведення земельної ділянки від 20.09.2017 на наступному після дня набрання судовим рішенням законної сили пленарному засіданні ради, прийняти на ньому рішення та надати відповідь у триденний строк за наслідками його прийняття; стягнути з Чернігівської міської ради 10000 грн. моральної шкоди; зобов’язати відповідача надати звіт про виконання постанови суду протягом трьох робочих днів після проведення наступного пленарного засідання; винести окрему ухвалу.

Позивач у судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання подав заперечення на позов, у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність.

Згідно положень частини 1 статті 41 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що позивач брав безпосередню участь в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, при цьому має статус учасника бойових дій і, як наслідок цього, – пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни (а/с. 13, 14).

20 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача з трьома заявами, в яких, посилаючись на статті 118-122 Земельного кодексу України та статті 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо безоплатного відведення у власність земельних ділянок орієнтовною площею: 0,12 га – для садівництва, 0,10 га – для будівництва житлового будинку, 0,10 га - для індивідуального дачного будівництва, що розташовані в межах м. Чернігова по вул. Нахімова (а/с. 6, 7, 8).

Листами № 6151 та № 6153 від 03 жовтня 2017 року за підписом начальника Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомлено позивачу, що його заяви з відповідними додатками направлені до управління архітектури та містобудування для надання інформації щодо можливості надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та зазначено, що після отримання даного висновку вказане вище питання можливо буде включити у проект рішення чергової сесії міської ради із земельних питань (а/с 10, 11).

Крім того, листами № 6607, № 6608 від 31 жовтня 2017 року та № 6632 від 02 листопада 2017 року за підписом начальника Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повідомлено позивачу, що питання надання йому дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою на земельні ділянки по вул. Нахімова буде включено до проекту рішення чергової сесії із земельних питань, що відбудеться орієнтовно наприкінці листопада 2017 року.

30 листопада 2017 року рішенням Чернігівської міської ради № 25/VII-31 «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального садівництва, індивідуального дачного будівництва, для ведення особистого селянського господарства, будівництва індивідуальних гаражів та городництва» ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Нахімова, орієнтовною площею 0,1200 га, для індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, для індивідуального дачного будівництва, орієнтовною площею 0,1000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). При винесенні рішення, відповідач керувався ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України та врахував листи управління архітектури та містобудування міської ради від 25 жовтня 2017 року № 01-18/2091, № 01-18/2092 та № 01-18/2090.

Таким чином, на час розгляду справи судом усі заяви позивача від 20.09.2017 розглянуто відповідачем по суті з ухваленням відповідних рішень на пленарному засіданні чергової сесії Чернігівської міської ради, а тому відповідача не можна вважати таким, що допустив протиправну бездіяльність у розгляді вказаних заяв.

Земельні відносини в Україні, відповідно до статті 3 Земельного кодексу України регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Водночас, земельне законодавство базується, серед іншого, на таких принципах: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; забезпечення гарантій прав на землю (п. «в», «г» ч. 1 ст. 5 Земельного кодексу України).

Частиною 1 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно д ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_2 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

При цьому, в силу приписів ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об’єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з ч. 8 ст. 118 Земельного кодексу України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України).

Згідно ч. 11 ст. 118 Земельного кодексу України, у разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 118 Земельного кодексу України органи приймають одне з відповідних рішень.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що на час розгляду справи судом усі заяви позивача від 20.09.2017 розглянуто відповідачем по суті з ухваленням відповідних рішень на пленарному засіданні чергової сесії Чернігівської міської ради, а тому відповідача не можна вважати таким, що допустив протиправну бездіяльність у розгляді вказаних заяв.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10000 грн., суд вказує наступне.

Згідно ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Оскільки в силу приписів частини другої статті 21 КАС України відшкодування шкоди в порядку адміністративного судочинства може бути лише як наслідок її завдання вчиненням відповідачем – суб’єктом владних повноважень протиправних рішень, дій чи бездіяльності, чого у справі не доведено, вимога про стягнення з відповідача 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди також не підлягає задоволенню.

Крім того, оскільки суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог позивача, його клопотання щодо винесення окремої ухвали за фактом вчиненого адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 221-3 КУпАП та встановлення судового контролю також не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 3, 94, 158-163, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди – відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, встановленому статтею 186 КАС України.

Суддя: