Постанова № 70740987, 30.11.2017, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5539/17

Номер провадження 2-а/524/560/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді – Рибалки Ю.В.,

при секретарі – Денисенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №4 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування позову зазначав, що 24.07.2017 року інспектором роти № 4 Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Департаменту патрульної поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії АР № 453492, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 1 ст.126, ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф в сумі 425 грн.

Вважає вищевказану постанову по справі про адміністративне правопорушення незаконною та такою, що порушує його права та охоронювані законом інтереси, а тому просив визнати її протиправною та скасувати.

Позивач заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити. Пояснив, що правил дорожнього руху він не порушував.

Відповідач проти позову заперечував. Надав письмове заперечення. Пояснив, що 24.07.2017 року близько 14.38 год. позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1 в Кременчуці, не був пристебнутий паском безпеки, чим порушив п. 2.3 «в» Правил дорожнього руху України, при перевірці документів на вимогу не пред’явив водійського посвідчення, чим порушив п. 2.4 «а» Правил дорожнього руху України . Тому позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП України з накладенням штрафу. Просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).

Судом встановлено, що згідно з постановою від 24.07.2017 серії АР № 453492, 24.07.2017 року о 14 год. 38 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 в Кременчуці, був зупинений відповідачем та притягнутий до відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст.126, ч. 5 ст. 121 КУпАП України.

Провадження по справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого дотримання законності.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 10, 11 КУпАП).

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ч.5 ст.121 КУпАП, порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КупАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

Дослідженим у судовому засіданні відеозаписом реєстратора патрульного, який працював у період часу, коли було виявлено адміністративне правопорушення не зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП (не пристебнутий паском безпеки), лише зафіксовано факт, що позивач на вимогу патрульного поліцейського не пред’явив посвідчення водія, оскільки забув його вдома.

Зазначене також підтверджено поясненнями позивача, який зазначив, що забув посвідчення вдома.

Відповідно до п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Згідно зі ст.9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Виходячи із критеріїв оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які викладені в ч.3 ст.2 КАС України, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функції повинні діяти з дотримання встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі; прийняття рішення своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем в порушення ст.72 КАС України не доведено правомірність прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121 КУпАП. Сам факт правопорушення (не пристебнутий паском безпеки) належними та допустимими доказами не підтверджено.

Таким чином, виходячи з вище наведених фактів, враховуючи матеріали справи, суд доходить до висновку що постанова в частині про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП має бути визнана протиправною та скасована.

Відповідно до п. 2.1 (ґ) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до п. 21.1 ст. 21 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників" від 01.07.2004 року № 1961-IV у редакції Закону України від 24.09.2008 p. N 586-VI) передбачено, що з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування. Транспортний засіб має відповідати вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону з моменту прийняття участі в дорожньому русі.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Пунктом 21.2 ст. 21 вказаного Закону передбачено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Згідно з п. 21.3 ст. 21 вказаного Закону, при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Факт не пред’явлення позивачем на вимогу патрульного поліцейського посвідчення водія підтверджено наявними у справі доказами, ОСОБА_1, а тому правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити в частині скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Керуючись ст. 2, 17, 19, 69-71, 79, 158-163, 167, 171-2, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов – задовольнити частково.

Постанову від 24.07.2017 серії АР № 453492 в частині притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасувати.

У задоволення решти вимог позову – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Автозаводський районний суд міста Кременчука протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Ю.В. Рибалка