Рішення № 70737770, 29.11.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

справа № 278/2434/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О., секретаря Рекши О.І., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання права власності, –

В С Т А Н О В И В :

Позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом, яким просили визнати за ними право власності по 1/2 частині за кожним на майно цілісного комплексу швейної майстерні, що розташований по вул. Островського в с. Іванівка Житомирського району Житомирської області, як за спадкоємцями за законом після смерті матері.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник, а також ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Підстави неявки в судове засідання представника відповідача суду невідомі, хоча він був завчасно та належним чином повідомлений про місце, день та час слухання справи. Зважаючи на відсутність будь-яких даних про причини неявки в судове засідання представника відповідача, належне сповіщення останнього про день та час розгляду справи, беручи до уваги той факт, що позивачі не заперечують проти заочного порядку розгляду даної справи, суд вважає за можливе відповідно до положень ст.ст. 224-225 ЦПК України провести судове засідання за правилами заочного розгляду.

Дослідив матеріали справи, судом були встановлені наступні її фактичні обставини і відповідно ним правовідносини.

25 липня 2012 року померла мати позивачів – ОСОБА_3. Згідно свідоцтва про власність від 17 липня 1996 року останній на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 19 квітня 1996 року належав спірний у справі цілісний комплекс швейної майстерні, що розташований по вул. Островського в с. Іванівка Житомирського району Житомирської області. Позивачі є спадкоємцями до майна їх померлої матері. Постановою нотаріуса від 12 вересня 2014 року заявникам відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на спірний об'єкт нерухомого майна у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на нього.

За таких обставин позивачі вказують, що вимушені звернутись до суду за захистом своїх прав, оскільки визнати право власності на належне їм спадкове майно у інший, аніж судовий спосіб, не мають змоги.

Зазначені правовідносини врегульовані та відповідають наступними нормам матеріального закону.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. (ч. 1, ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

Аналіз встановлених судом фактичних обставин справи та норм закону, що їх регулюють, у своїй сукупності дає підстави суду для часткового задоволення позову, виходячи з наступного. Так, як з’ясовано у ході розгляду справи, мати позивачів за життя була дійсним власником спірного комплексу, однак належним чином зареєструвати своє право власності на нього не встигла, у зв'язку з чим позивачі, в даний час, унеможливлені у прийнятті спадщини. Також, судом встановлено, що заявники мають законне право на отримання у власність вищевказаного нерухомого майна і не можуть бути позбавлені цього права, оскільки набуття ними права власності, як спадкоємцями за законом після смерті матері, чітко передбачено нормами ЦК України.

Приймаючи рішення у даному обсязі, суд задовольняє позов, шляхом визнання права власності саме на цілісний майновий комплекс швейної майстерні, а не на майно такого комплексу, як то зазначено у прохальній частині позовної заяви, а відтак позов підлягає до часткового задоволення.

Отже, враховуючи вищенаведене та правову позицію Апеляційного суду Житомирської області з наведених правовідносин, позовна заява підлягає до задоволення, як така, що доведена заявниками.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10-11, ст. 60, ст. 88, ст. ст. 212-214, 224-225 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині за кожним на майновий комплекс швейної майстерні за адресою с. Іванівка вул. Островського в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

суддя Є.О. Грубіян