Постанова № 70735110, 04.12.2017, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/1668/17

Провадження № 3/504/587/17

П О С Т А Н О В А

Суддя Комінтернівського районного суду Одеської області Барвенко В.К., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, Голова Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області,

проживає за адресою:

Одеська область, Комінтернівський район,

с. Трояндове (Кірове), вул. Миколаївська, 31,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч. 1, ст. 172-7 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КупАП), -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2017 року оперуповноваженим Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки національної поліції України капітаном поліції ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 складений адміністративний протокол № 209-210 про адміністративне корупційне правопорушення за частиною 1 статті 172-7 та частиною 2 статті 172-7 КУпАП.

За змістом протоколу вбачається, що 24.12.2015 року ОСОБА_1 будучи головою Трояндівської (Кіровської) сільської ради Лиманського району Одеської області, тобто посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка відповідно до підпункту «б», пункту 1, частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення, перебуваючи в приміщенні Трояндівської (Кіровської) сільської ради Лиманського району Одеської області та її виконавчих органах, достовірно усвідомлюючи, що в його особистих інтересах приймається рішення сільської ради «Про умови оплати сільського голови на 2016 рік», а саме, щодо встановлення йому премії в розмірі 140% від посадового окладу, що не є обов’язковою надбавкою, переслідуючи свій приватний інтерес, прийняв участь у голосуванні по вказаним питанням, не повідомивши про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час засідання ради, на якій розглядались відповідні питання, тобто навмисно порушив ст. ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 8, 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1, будучи головою Трояндівської (Кіровської) сільської ради Лиманського району Одеської області, вчинив дію в умовах реального конфлікту інтересів, особисто проголосувавши 24.12.2015 року за рішення № 36-VII від 24.12.2015 року, тобто навмисно порушив ст. ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 8, 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 172-7 КУпАП.

В судовому засіданні прокурор Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області даний протокол про адміністративне правопорушення підтримала, вважала доведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного корупційного правопорушення, в зв’язку із чим просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні даного правопорушення та просила притягнути його до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1, та його захисник в судовому засіданні вважали безпідставним даний протокол, вважали, що оперуповноваженим допущені істотні порушення як під час складення даного адміністративного протоколу, так і під час його вручення/оголошення .

На думку ОСОБА_1 оперуповноваженим Управління захисту економіки в Одеській області Департаменту захисту економіки національної поліції України капітаном поліції ОСОБА_2 істотно порушені правила статті 268 КУпАП, зокрема, право користуватись юридичною допомогою, оскільки протокол складався не у його присутності.

На думку ОСОБА_1 в його діях не вбачається реальність конфлікту, оскільки неповідомлення ним про наявність реального конфлікту інтересів перед початком голосування мало наслідком не реальності конфлікту, а його відсутності, та здійснення ОСОБА_1 представницьких повноважень в ході голосування.

Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що не мав наміру отримати неправомірну вигоду особисто для себе, а голосував лише з питань оплати праці, і його голос не був вирішальним при голосуванні.

Так само, ОСОБА_1 стверджує, що у протоколі не конкретизовано, чим самим проявилась невідповідність інтересам територіальної громади.

Крім того, ОСОБА_1 у своїх запереченнях послався на положення ст. 38 КУпАП, і просив провадження у справі закрити.

Вислухавши доводи прокурора, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, уважно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази сторони захисту, суддя дійшов до наступного висновку:

За правилами ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

У пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією» роз'яснено, що у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне та повне та об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених ст. ст. 247, 280 КУпАП.

При цьому необхідно особливу увагу звертати на те чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною в його вчиненні, чи належить вона до суб'єктів вказаного правопорушення.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Обов'язковою ознакою, за якою будь-яка неправомірна поведінка державних службовців або інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, може визнаватися корупційною, є корисливий або інший особистий інтерес таких осіб або інтерес третіх осіб.

Відповідно до п.п. 2,3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 2, 3 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосередньо керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Диспозицією ч. 1 ст.172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а диспозицією ч. 2 цієї статті Кодексу, - за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому приписами п. 2 Примітки визначено, що у цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Системний аналіз законодавства про боротьбу з корупцією свідчить про те, що для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має бути встановлено наявність такої сукупності юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко артикульований та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення; наявність повноважень на прийняття рішення.

Без наявності хоча би одного з фактів з цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає.

Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність особистих інтересів чи обставин, які можуть вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, привести до невиконання або неналежного виконання своїх посадових обов'язків, тому зобов'язана була повідомити про це своєму керівникові, однак не зробила цього.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Конфлікт інтересів це суперечність між особистими інтересами та її службовими повноваженнями. Відповідальність настає у разі наявності суперечності, яка може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Таким чином, не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її службові повноваження можуть не суперечити один одному.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України "Про запобігання корупції" у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не мала права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Відповідно до ст. 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

ОСОБА_1 згідно рішення 1 сесії Трояндівської сільської ради Лиманського району Одеської області «Про підсумки по виборах сільського голови Трояндівської (Кіровської) сільської ради Лиманського району Одеської області та визнання його повноважень» № 1-VII від 05.11.2015 року наділено повноваженнями голови Трояндівської сільської ради.

Відповідно до підпункту «б», пункту 1, частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб’єктом відповідальності за корупційні правопорушення.

24.12.2015 року на пленарному засіданні позачергової четвертої сесії Кіровської (Трояндівської) сільської ради VII скликання проводилось голосування за проект рішення сільської ради № 36 – VII від 24.12.2015 року , яким затверджено умови оплати праці сільського голови, а саме, встановлено посадовий оклад, доплату за 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування, щомісячну премію -140% від посадового окладу, та відповідно преміювання до «Дня Захисника ОСОБА_3», «Дня місцевого самоврядування», «Дня Конституції», «Дня Незалежності», світа «Нового Року» та «Різдва Христового».

Відповідно до змісту протоколу засідання позачергової четвертої сесії Кіровської (Трояндівської) сільської ради VII скликання від 24.12.2015 року за результатами голосування з 14 обраних депутатів були присутні на сесії 11 депутатів, включаючи ОСОБА_1, за прийняття рішення № 36 – VII від 24.12.2015 року проголосувало 12, проти немає, утримались – немає.

Таким чином і сам ОСОБА_1, який був головуючим на засіданні сесії, прийняв участь у голосуванні по питанню щодо встановлення йому щомісячної премії 140% від посадового окладу, що не є обов’язковою виплатою та становить найбільшу надбавку серед всіх працівників Трояндівської (Кіровської) сільської ради.

Відповідно до положення про преміювання, прийнятого згідно рішення Кіровської (Трояндівської) сільської ради від 24.12.2015 року № 35- VII «Про затвердження Положення про преміювання працівників апарату управління Кіровської сільської ради на 2016 рік» у відповідності до п. 1.7 Положення передбачено преміювання сільського голови, заступника голови з фінансових питань – головного бухгалтера, працівників сільської ради з нагоди «Дня Захисника ОСОБА_3», «Дня місцевого самоврядування», «Дня 8-го Березня», «Дня бухгалтера», «Дня землевпорядника», «Дня Конституції», «Дня Незалежності», світа «Нового Року» та «Різдва Христового».

Таким чином, ОСОБА_1, переслідуючи свій приватний інтерес, прийняв участь у голосуванні по вказаному питанню, не повідомив перед початком голосування про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час засідання сільської ради, тобто навмисно, з корисних мотивів порушив ст. ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 8, 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Крім того, ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів, прийняв участь у голосуванні по питанню щодо встановлення йому щомісячної премії 140% від посадового окладу.

Суддя дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного корупційного правопорушення, що передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про те, що йому не було належним чином вручено протокол про адміністративне правопорушення спростовуються матеріалами справи, зокрема, відеозаписом обставин вручення протоколу працівником поліції ОСОБА_1, свідченнями понятої ОСОБА_4, яка була безпосередньо допитана суддею в судовому засіданні. Інший понятий викликався в судове засідання, але встановлено, що він перебуває у містах позбавлення волі.

За змістом протоколу вбачається, що під час ознайомлення ОСОБА_1 та вручення йому протоколу останній відмовився від підпису в ньому, що зафіксовано працівником поліції відповідним записом у протоколі.

Доводи ОСОБА_1 що йому було вручено чисті листи паперу спростовуються відеозаписом, поясненнями понятої, свідченнями свідка ОСОБА_5

Доводи ОСОБА_1, що йому не було забезпечено право на юридичну допомогу під час складання протоколу не є слушними, оскільки ОСОБА_1 взагалі відмовився від вислуховування того змісту протоколу, який зачитував йому працівник поліції, що чітко вбачається з відеозапису.

Крім того, реалізацію прав, визначених ст. 268 КУпАП суддя забезпечив ОСОБА_1 в ході судового розгляду даного адміністративного протоколу.

Суддя приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що він виконував свої депутатські повноваження та мав на меті, покращити заробітну плату працівникам ради, однак суддя вважає, що дані обставини не позбавляють обов'язку ОСОБА_1 вживати заходів недопущення виникнення конфлікту інтересів.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не мав на меті особисте збагачення не є слушними, оскільки корупційні діяння вважаються закінченими з моменту порушення спеціальних обмежень, тобто з моменту вчинення зазначених у диспозиції статті дій або бездіяльності і відповідальність за них настає незалежно від одержання особою матеріальних та нематеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Отже вина ОСОБА_1 повністю доведена зібраними матеріалами справи.

Разом із тим, у відповідності до ст.38 КпАП України якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Про існування даного корупційного правопорушення органу поліції стало відомо 19 травня 2017 року (а.с. 9).

Зупинення строків, передбачених ст. 38 КУпАП за постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 21 серпня 2017 року відбулося вже після того, як ці ж самі строки були пропущені.

Таким чином, на момент фактичного розгляду справи строки накладення адміністративного стягнення пропущенні.

Відповідно до положень п.7 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 24, 27, 33-35, 37, 38, 172-7 ч.1, ч. 2, 221, 283,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.1, та ст. 172-7 ч.2 КУпАП.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 ч.1 КУпАП, та ст. 172-7 ч.2 КУпАП, - закрити у зв’язку із спливом строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів від дня її винесення.

Суддя В.К. Барвенко