Ухвала суду № 70734196, 30.11.2017, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/2188/17

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

30 листопада 2017 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Шаронова Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного ОСОБА_1 Товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

встановив:

28 листопада 2017 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного ОСОБА_1 Товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до вимог п. 6) ч. 2, ч. 5 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що Публічне акціонерне товариство “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” є правонаступником Відкритого акціонерного банку “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1”, при цьому доказів, що підтверджують цей факт, у позовній заяві не зазначає та до позовної заяви не додає.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач, посилаючись на постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин” від 30.03.2012 року № 5 (далі — Постанова) сплатив неналежну суму судового збору.

Так у пункті 6 абзацу 2 вказаної Постанови роз'яснено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

Отже ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна, тобто у разі невиконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, заставодержатель може звернутися до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки, і якщо ціна позову визначається розміром виконання, тобто заявлена в межах суми стягнутої за рішенням суду, то ці позовні вимоги є вимогами немайнового характеру.

У позовній заяві позивач зазначив, що рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 грудня 2012 року, у справі № 2 — 44/11, з відповідача ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного банку “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” стягнуто заборгованість за кредитним договором № 13 Ф від 29 вересня 2008 року, укладеним між сторонами у розмір 294750 грн. 74 коп. Оскільки вказане рішення суду відповідачем не виконано, позивач просить в рахунок погашення заборгованості відповідача звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотек, згідно іпотечних договорів від 23 вересня 2008 року, та від 22 червня 2009 року, укладених між сторонами.

Як вбачається з тексту позовної заяви позивач визначив ціну позову в розмірі 1703890 грн. 24 коп., що є значно більшою, ніж розмір заборгованості, який стягується з відповідача ОСОБА_3 за рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 29 грудня 2012 року, у справі № 2 — 44/11.

Оскільки, вимога позивача заявлена не в межах суми стягнутої за рішенням суду, то ці позовні вимоги є вимогами майнового характеру.

Так, згідно з положеннями п. п. 1) п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що складає 1600 грн.

Згідно з платіжними дорученнями: № 50991 від 03 серпня 2016 року; № 168965 від 16 березня 2017 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп., отже недоплаченою залишилася сума у розмірі 23958 грн. 35 коп. (1703890 грн. 24 коп. * 1,5 % - 1600 грн. 00 коп.).

Позивачу слід доплатити судовий збір за такими реквізитами: Отримувач коштів: Державний бюджет Миколаївського району, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992266, ОСОБА_1 отримувача: ГУДКСУ у Миколаївській області, Код банку отримувача (МФО): 826013, Рахунок отримувача: 31212206700230, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, якій не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. 6) ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України, позовну заяву належить залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного ОСОБА_1 Товариства “ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_1” ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, - залишити без руху, надавши позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня отримання позивачем копії даної ухвали.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Шаронова

30.11.2017