Рішення № 70731582, 29.11.2017, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/629/17

Номер провадження 2/194/547/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2017 року м.Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Клімової Д.В.,

представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1,

представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дружини та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей та жінки, з якою проживає дитина з батька дитини, з яким жінка не перебуває у шлюбі, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом до відповідача. В обґрунтування своїх позовних вимог послалась на те, що з відповідачем перебувала у цивільному шлюбі, від якого вони мають малолітню дитину - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 01 червня 2017 року відповідача визнано батьком дитини. Зазначає, що вона не працює, бо доглядає за дитиною до досягнення нею трьох років. Відповідач працює в «ПАТ ДТЕК «Павлоградвугілля», має постійну заробітну плату, а тому може надавати їй матеріальну допомогу на час, поки вона знаходиться у декретній відпустці. У зв’язку з чим, просить стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини з усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до суду та до досягнення дитиною трирічного віку, а також просить допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

В зустрічній позовній заяві, яка прийнята до розгляду судом з первісним позовом, згідно ухвали Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 17 жовтня 2017 року, ОСОБА_4 свої позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2017 року з нього стягнуто на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 червня 2016 року та до досягнення дитиною повноліття. Крім того, з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття. Погоджується сплачувати аліменти на утримання позивача в розмірі 1/10 частини всіх його видів доходу. Також, у зв’язку зі зміною його матеріального становища, просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_5 на утримання доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття, а також зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частки до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подачі позову та до досягнення дитиною повноліття.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні позовну заяву підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, в задоволенні зустрічної позовної заяви просив відмовити, оскільки подана передчасно, а її вимоги незаконні та необґрунтовані, зазначивши, що доказів зміни матеріального стану ОСОБА_4 не надано.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні зустрічну позовну заяву підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у зустрічному позові, в задоволенні первісного позову просила відмовити.

Третя особа за первісним позовом (другий відповідач за зустрічним позовом) – ОСОБА_5Ю, в судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. Судом виконано процесуальний обов’язок щодо належного повідомлення ОСОБА_5 про день та час розгляду справи, проте, конверти із судовою кореспонденцією повертались на адресу суду з поштової установи з позначками: «по закінченню терміну зберігання» (а.с. 83-84, 85-86,91-92).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна.

Враховуючи належне повідомлення третьої особи (другого відповідача за зустрічним позовом) про день та час розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за її відсутності.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_4 є батьком малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якої з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що підтверджується копією рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2017 року по справі № 194/700/16-ц (а.с. 40-42).

Як встановлено в судовому засіданні, станом на час розгляду справи, виконавчий лист по зазначеному рішенні суду не звернуто позивачем до виконання.

ОСОБА_3 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років з 02 травня 2016 року до 25 лютого 2019 року включно, про що свідчить копія витягу із розпорядження виданого відділом кадрів ВСП «Шахтоуправління Павлоградське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 25 квітня 2016 року № 730-к. (а.с. 8, 31).

Дохід ОСОБА_3 за період з квітня 2017 року по вересень 2017 року, за винятком аліментів, склав 0,0 грн., про що свідчить копія довідки про доходи видана ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 03 жовтня 2017 року за № 6744 (а.с.46).

ОСОБА_4 офіційно працює, має постійний дохід. Згідно копії довідки про доходи виданої ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 24 травня 2017 року № 3752, загальна сума доходу ОСОБА_4 за період з 01 листопада 2016 року по 30 квітня 2017 року за винятком утримань становить 72169,75 грн (а.с.30).

У відповідності до довідки ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля від 04 жовтня 2017 року, дохід ОСОБА_4 за період з квітня 2017 року по вересень 2017 року, за винятком аліментів сплачених у розмірі ? від його заробітку на користь ОСОБА_5, складає 75902,73 грн. (а.с.66).

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 10, ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 2 ст. 91 Сімейного Кодексу України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

За приписами ст. 84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно до ст. 79 Сімейного Кодексу України аліменти одному з подружжя присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року, загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

У зв’язку з чим, враховуючи відсутність доходів ОСОБА_3, за винятком отриманих аліментів, а також те, що ОСОБА_4 офіційно працює, отримує регулярний дохід, суд дійшов висновку про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для часткового задоволення первісного позову, та стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на її утримання у розмірі 1/8 частини його доходів, починаючи з моменту пред’явлення позовної заяви до суду та до досягнення дитиною – ОСОБА_6 трирічного віку.

Загальний розмір аліментів, стягуємих з відповідача, з урахуванням аліментів, які присудженні до стягнення згідно рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2017 року, становить 62,5 % заробітної плати (1/4 + 1/4 + 1/8), що відповідає вимогам чинного законодавства щодо максимального розміру аліментів.

Тому суд вважає, що він має можливість сплачувати аліменти в розмірі, встановленому в цьому рішенні.

Крім того, суд, дослідивши матеріали зустрічного позову, дійшов висновку, що в його задоволені слід відмовити, виходячи з наступного.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії 1-КИ №235227, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Тернівського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 26 червня 2009 року (а.с.68).

Згідно довідки № 6789 виданої ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 04 жовтня 2017 року, сума аліментів сплачених ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у розмірі 1/4 частини його доходів, за період з квітня 2017 року по вересень 2017 року становить 22374,02. Сума доходу ОСОБА_4 за винятком сплачених аліментів на дитину ОСОБА_7, складає 75902,73 грн (а.с.66).

Як вже було зазначено в цьому рішенні, судом апеляційної інстанції присуджено до стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_6 аліменти у розмірі ? частини всіх видів заробітку ОСОБА_4 Аліменти за зазначеним рішенням на даний час ще не стягуються (а.с.40-42).

В ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року зазначено що, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дітей. У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 27 зазначеної Конвенції, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За положеннями ст. 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 180 Сімейного кодексу України також передбачено обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшений або збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, а також інші обставини, що мають істотне значення (стаття 82 СК України).

Постановою Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз’яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи

поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

ОСОБА_4 доказів погіршення стану здоров’я або здоров’я членів його родини, зміни матеріального становища не надано.

В правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ по справі № 569/7213/16-ц зазначено, що зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем за зустрічним позовом наявності обґрунтованих, мотивованих та достатніх підстав для зменшення розміру аліментів, а розмір аліментів, які стягуються з позивача на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідає вимогам законодавства з врахуванням фінансових можливостей платника аліментів щодо утримання кожної дитини, та потреб самих дітей, а тому суд дійшов висновку, що в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Статтею 367 Цивільного процесуального кодексу України передбачено негайне виконання судового рішення у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Крім того, згідно ст. ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір» підлягає до стягнення з відповідача за первісним позовом – ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України; ст.ст. 79, 84, 91, 180, 182 СК України; ст.ст.10, 11, 57, 60, 212-215, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Первісні возовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дружини – задовольнити частково.

Стягувати щомісяця з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_2) аліменти на її утримання по догляду за дитиною – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 17 липня 2017 року та до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 25 лютого 2019 року.

Згідно зі ст.367 Цивільного процесуального кодексу України допустити негайне виконання рішення суду у межах сум платежів за один місяць.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про зменшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей та жінки, з якою проживає дитина з батька дитини, з яким жінка не перебуває у шлюбі – відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 04 грудня 2017 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю.І. Соколова