Ухвала суду № 70729445, 05.12.2017, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/726/17

Провадження по справі №2/538/426/17

У Х В А Л А

05 грудня 2017 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді: Ларіної О.В.,

при секретарі: Криворучко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі часток з майна, що знаходиться у спільній частковій власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі часток з майна, що знаходиться у спільній частковій власності.

06 вересня 2017 року суддею Лохвицького районного суду Полтавської області Алтухової О.С. відкрито провадження по зазначеній справі, оскільки суддею по вказаній справі заявлений самовідвід, справа передана до канцелярії суду для подальшого авторозподілу.

04 грудня 2017 року суддею Грузман Т.В. по вказаній справі заявлено самовідвід, справа передана до канцелярії суду для подальшого авторозподілу.

05 грудня 2017 року справа за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі часток з майна, що знаходиться у спільній частковій власності шляхом авторозподілу передана в провадження судді Ларіній О.В.

Під час підготовки справи до розгляду з’ясовано, що згідно договору суборенди житлового приміщення від 10.08.2017 року у тимчасовому володінні та користуванні головуючої в справі судді Ларіної О.В. перебуває житлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2.

ОСОБА_2 є відповідачем по даній справі.

Вважаю, що вищевказана обставина є підставою для самовідводу судді по даній справі, адже є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Лохвицького районного суду Полтавської області Ларіної О.В.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 20 ЦПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Згідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 20, 21 і 22 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Відповідно до ст. 23 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки доказами.

Заява про самовідвід заявлена до початку з'ясування обставин справи та перевірки доказами, тому відповідає вимогам ст. 23 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, на якій наголосив суд у справі «ОСОБА_4 проти України» (Заява № 21722/11) (пункти 104 та 106) існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований, сумнів у його безсторонності (серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fеу v. Аustria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЕСНК 2000-ХІІ). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «ОСОБА_5 проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series А, № 86).

Згідно ч. 1 ст. 25 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 111 цього Кодексу.

В зв'язку з даними обставинами, на підставі ч. 1 ст. 21 ЦПК України заявлений по справі самовідвід підлягає задоволенню, а справа – передачі до канцелярії суду для подальшого авторозподілу.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 23, 24, 25 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Задовольнити заяву судді Лохвицького районного суду Полтавської області Ларіної Ольги Віталіївни про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі часток з майна, що знаходиться у спільній частковій власності.

Передати цивільну справу №538/726/17 (номер провадження 2/538/426/17) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі часток з майна, що знаходиться у спільній частковій власності, до канцелярії суду для подальшого розподілу для визначення іншого судді для розгляду справи.

Ухвала оскарженню не підлягаю.

Суддя Лохвицького районного

суду Полтавської області ОСОБА_6