Ухвала суду № 70728803, 17.11.2017, Приморський районний суд м. Одеси

17.11.2017

Справа № 522/14681/16-К

У Х В А Л А

17 листопада 2017 року

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Пислар В.П.

При секретарі Голан А.В.

за участю прокурора Корнієнко Є.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_2 по кримінальному провадженні № 42014161010000211 від 08 листопада 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.408 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, начальника аптеки медичного пункту (з лазаретом на 20 ліжок) військової частини польова пошта В0996, солдата, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.408 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України за наступних обставин.

Військовою прокуратурою Одеського гарнізону здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42014161010000211 від 08 листопада 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, за фактом дезертирства, тобто незявлення до місця служби з метою взагалі ухилитися від обовязків військової служби військовослужбовця військової частини польова пошта В0996 солдата ОСОБА_3

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 був призваний Приморським районним військовим комісаріатом м. Одеси під час мобілізації та проходив військову службу на посаді начальника аптеки медичного пункту (з лазаретом на 20 ліжок) військовій частині польова пошта В0996, яка дислокується за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Жовтень.

Будучи військовослужбовцем військової частини польова пошта В0996 ОСОБА_3 знав та усвідомлював, що повинен неухильно виконувати Військову присягу (затверджену Постановою Верховної Ради України від 6.12.1991), а також дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу».

Проте, ОСОБА_3 усвідомлюючи обовязок прибути о 8 годині 00 хвилин 27 жовтня 2014 року до розташування військової частини польова пошта В0996, діючи з прямим умислом, з метою незаконно ухилитися від військової служби, вчинив дезертирство, тобто незявлення до місця служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 408 КК України.

Вчинивши незявлення до розташування військової частини польова пошта В0996 з метою взагалі ухилитися від військової служби, 27 жовтня 2014 року ОСОБА_3 одразу став проводити час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби, не вживаючи жодних заходів для прибуття до військової частини польова пошта В0996 за наявності реальної можливості до цього та не заявив про себе до правоохоронних органів до теперішнього часу, чим відкрито вказує на небажання взагалі проходити військову службу.

У звязку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_3, вжито заходів для вручення даного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (поштовим звязком).

16 листопада 2017 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 191 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.

В той же день, тобто 16 листопада 2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, - незявлення до місця служби з метою взагалі ухилитися від обовязків військової служби, провину по якому не визнав.

Прокурор військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що підозрюваний ОСОБА_3 переховується від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжує злочинну діяльність та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити ці дії.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою. При цьому, захисник зазначив, що ризики передбачені ст.177 КПК України є необґрунтованими. Крім того, ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, в м. Одесі має постійне місце проживання, позитивно характеризується, страждає рядом захворювань.

Розглянувши клопотання слідчого та вивчивши надані суду матеріали, допитавши підозрюваного, а також вислухавши прокурора, захисника, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.

З наданих суду матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення середньої тяжкості, передбаченого ч.1 ст.408 КК України, за яке законом передбачено позбавлення волі до 5 років.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

«Для обґрунтованої підозри у значенні пп. с. п. 1 ст. 5 Конвенції потрібно, щоб можна було розумно вважати, що зазначені обставини охоплюється однією із статей КК, які визначають злочинну поведінку. Саме тлумачення фактів має бути розумним і враховувати усі елементи правопорушення. Закон, яким визначається правопорушення має відповідати вимогам визначеності та передбачуваності».

Слідчий просить обрати ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що під час досудового розслідування встановлено ??наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В той же час, прокурор не надав достатніх доказів на підтвердження зазначених обставин, а в судовому засіданні прокурор не обґрунтував їх належним чином.

Крім того, в судовому засіданні прокурор не довів обставини, передбачені п.3 ч.1 ст.194 КПК України, тобто недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Таким чином, суд вважає, що надані слідчим матеріали (докази) є недостатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

На підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд приходить до висновку, що більш мякі запобіжні заходи можуть забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_3

З урахуванням зазначеного, вирішуючи питання про обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає можливим застосувати до ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

При цьому, суд також враховує, що ОСОБА_3 виключно позитивно характеризується, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, страждає низкою захворювань.

Сама лише тяжкість злочину не може бути підставою для застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу.

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, суд приходить до висновку, що належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування зможе забезпечити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України - відмовити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці.

Покласти на підозрюваного обовязки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України:

1. Прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першим викликом у розумні терміни;

2. Не залишати місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1,;

3. Не відлучатись за територію м. Одеса без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

Контроль за виконанням ухвали підозрюваним ОСОБА_3, здійснює слідчий, прокурор, а також працівники органів ГУНП в Одеській області за місцем проживання ОСОБА_3, для чого мають поставити його на облік, а також проводити періодичні перевірки.

Копію ухвали направити слідчому, прокурору, підозрюваному та в відділ ГУНП в Одеській області за місцем проживання ОСОБА_3.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Приморського

районного суду м. Одеси ОСОБА_4

Копію ухвали отримав : _________