Рішення № 70727129, 04.12.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа №№643/3144/17, 2/643/3033/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2017 року м.Харків

Московський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого – судді Короткого І.П.

при секретарі Охріменко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури №4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним, визнання спадщини відумерлою, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, в якому зазначив, що за фактом незаконного заволодіння квартирою №5 по вул.Блюхера (Валентинівській), 50 у м.Харкові зареєстроване кримінальне провадження за ст.190 КК України. 12.06.2015 року між ОСОБА_3, від імені якого діяв на підставі довіреності ОСОБА_2, та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири №5 по вул.Блюхера (Валентинівській), 50 у м.Харкові. За умовами цього договору ОСОБА_1 прийняв у власність вказану квартиру. Разом з тим, відповідно до актового запису про смерть №9285 від 13.06.2015 року, ОСОБА_3 помер 07.06.2015 року. Прокурор вважає вказаний правочин таким, що порушує публічний порядок, та, посилаючись на ст.ст.228, 387, 388, 1277 ЦК України, просить суд визнати вказаний договір купівлі-продажу недійсним; визнати спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, відумерлою та визнати право власності на вказану квартиру за територіальною громадою м.Харкова в особі Харківської міської ради; витребувати вказану квартиру від добросовісного набувача ОСОБА_1 на користь територіальної громади м.Харкова в особі Харківської міської ради.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав та пояснив, що всі обставини справи зазначені у позові.

Представник Харківської міської ради в судове засідання не з’явився, подав письмові пояснення, в яких просив позов задовільнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував та подав до суду письмові заперечення, в яких просив в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився.

Дослідивши докази, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 12.06.2015 року між ОСОБА_3, від імені якого діяв на підставі довіреності ОСОБА_2, та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу квартири №5 по вул.Блюхера (Валентинівській), 50 у м.Харкові. За умовами цього договору ОСОБА_1 прийняв у власність вказану квартиру. Разом з тим, відповідно до актового запису про смерть №9285 від 13.06.2015 року, ОСОБА_3 помер 07.06.2015 року.

Ці обставини підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.03.2017 року, договором купівлі-продажу вказаної квартири від 12.06.2015 року, актовим записом про смерть ОСОБА_3 №9285 від 13.06.2015 року, формою №1 паспорту ОСОБА_3, Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру, відповіддю КП «Жилкомсервіс» від 09.03.2016 року.

Ч.1 ст.60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на

використання всупереч закону комунальної, державної або приватної

власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або

незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права

власності українського народу - землею як основним національним

багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її

надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції

України ( 254к/96-ВР )); правочини щодо відчуження викраденого

майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу

або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК ( 435-15 ) має

враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний

порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини

може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо

знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Разом з тим, зазначені вище докази, надані прокурором на підтвердження позовних вимог, не доводять вини, яка виражається в намірі порушити публічний

порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Тому підстави для визнання зазначеного договору купівлі-продажу квартири недійсним у зв’язку з порушенням публічного порядку відсутні.

Крім того, відповідно до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно ч.1 ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Разом з тим, зазначені вище докази, надані прокурором на підтвердження позовних вимог, не доводять, що вказана квартира є відумерлою спадщиною, що Харківська міська рада є власником вказаної квартири, а відповідач незаконно, без відповідної правової підстави заволодів вказаною квартирою.

Навпаки, докази свідчать про те, що відповідач набув право власності на вказану квартиру на законним підставах.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Тому підстави для визнання спадщини відумерлою, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння також відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 27, 60, 88, 214, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя

04.12.2017