Постанова № 70726201, 05.12.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2903/17

Номер провадження 2-а/623/196/2017

ПОСТАНОВА

іменем України

05 грудня 2017 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Герцов О.М., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання дій протиправними та дискримінаційними, зобов’язання вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1звернулась до суду з адміністративним позовом до Ізюмського об’єднаного УПФ України Харківської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинення дій. В обґрунтування свого позову посилається на те, що вона проживалаум. ГорлівкаДонецькоїобласті до 2014 року, коли була вимушенавиїхати в зв’язку з постійними обстрілами на підконтрольну Україні територію, має статус внутрішньо переміщеної особи. Перебуває на обліку в Ізюмському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України як внутрішньо переміщена особа, що отримує пенсію.

Положення Конституції України, за якими, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (статті 1,3 Конституції України), а право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв’язку з трудовою діяльністю, є результатом виконання трудових обов’язків і є однією з форм соціального захисту.

При цьому зміна пенсіонером місця проживання не може бути підставою для позбавлення його конституційного права на отримання соціального захисту, у тому числі отримання пенсії.

Виплата пенсії призупинена з відповідачем01.05.2015року.

З такими діями Ізюмського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області позивач висловила незгоду, та посилаючись на ст. 8, 19, 46, 64, 92 Конституції України, ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 1 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», п.5 Розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1275, ч. 2 ст.14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV «Про боротьбу із тероризмом», ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вважала що втручання у її приватне життя з боку відповідача було здійснено поза законом, припинення виплати їй пенсії здійснено поза процедурою, встановленою законом, так як з відповіді відповідача вбачається, що ця процедура була застосована виключно до осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, вважала, що в діях відповідача вбачається дискримінація щодо неї за ознакою місця проживання, оскільки до інших громадян України, проживаючих на території підконтрольній Україні, такі вимоги не висуваються. У зв’язку з чим просила суд визнати протиправними дії Ізюмського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення виплати їй пенсії, зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату їй пенсії, виплатити виниклу заборгованість, та визнати причини пропуску строку позовної давності поважними.

Відповідач - ОСОБА_2 об’єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області надав заперечення проти позову, просив справу розглядати за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

З досліджених матеріалів справи, а саме: копії паспорту громадянина України та копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (а.с.9), копії пенсійного посвідчення (а.с.10), довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України (а.с.11), було встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції з м. Горлівка Донецької області,отримує пенсію за віком в Ізюмському об’єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Харківської області, а з 01.05.2015р. виплата пенсії ОСОБА_1 була призупинена, і вказані обставини були визнані сторонами, у зв’язку з чим суд на підставі ч.3 ст.72 КАС України вважає ці обставини доведеними.

За статтею 8 Конституції України саме Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції країни і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії.

Статтею 46 Конституція України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено підстави припинення виплати пенсії та визначено, що виплата пенсії припиняється або за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду, або за рішенням суду.

Рішення Ізюмського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про зупинення з 01.01.2017р. виплати пенсії позивачу пенсії ОСОБА_3 відповідачем суду не надано.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Ні воєнний, ні надзвичайний стан в Україні не запроваджено.

Згідно з частиною 2 ст. 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Статтею 1 Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 02.12.2015р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, кудим. Кіровське Донецької області.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Ні Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003р., ні Законом України від 02.09.2014р. №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», ні будь-яким іншим Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади.

Таким чином, судом було достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 об’єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області, не приймаючи рішення відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 01.05.2015р. зупинив виплату пенсії позивачу ОСОБА_1 ,доказів наявності судового рішення про зупинення виплати пенсії позивачу ОСОБА_1 сторонами суду не надано, жодним Законом України не встановлено обмежень права на отримання пенсійних виплат осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади.

У зв’язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Ізюмського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про зобов’язання Ізюмського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату їй пенсії та виплатити виниклу заборгованість підлягають задоволенню.

Судом було достовірно встановлено, що порушення права позивача на отримання пенсії відбулось з 01.05.2015р., у зв’язку з чим, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Ізюмського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення з 01.05.2015р. виплати пенсії позивачу та зобов’язати відповідача поновити виплату пенсію та виплатити виниклу заборгованість з цієї дати.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначає позивач, у неї не було можливості звернутись до суду раніше, так як вона особа похилого віку і на місці її тимчасового проживання відсутні відділення поштового зв’язку, проте жодних доказів щодо цього суду не надано.

Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов’язання вчинення дій, підлягають задоволенню частково з 21.05.2017 року.

Крім того, частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, а відтак судовий збір у розмірі 640 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.8-12, 17, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області про зобов’язання вчинення дій задовольнити.

Визнати протиправними дії Ізюмського об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо припинення з 21.05.2017р. виплати пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати ОСОБА_2 об’єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 21.05.2017р. та виплатити виниклу заборгованість.

Рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в дохід держави суму судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок ) грн.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя - О.М.Герцов