Вирок № 70725634, 29.11.2017, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/2714/17

Пр. № 1-кп/621/237/17

ВИРОК

Іменем України

29 листопада 2017 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Шахової В.В.;

за участю секретаря судового засідання - Міненко Н.Є.;

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Юр'єва І.Д.;

захисника - ОСОБА_1;

обвинуваченого - ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві кримінальне провадження за обвинуваченням:ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що фактично мешкає за адресою: вул. Зміївська, №3, с. Борова, Зміївського району Харківської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 1) 27.05.1996 року Київським районним судом м. Харкова за ст. ст. 86-1, 44 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна; 2) 13.12.2004 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки; 3) 23.07.2007 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі; 4) 16.12.2011 року Зміївським районним судом за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі; 5) 07.02.2013 року Зміївським районним судом за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 місяців арешту; 6) 02.10.2014 року Валківським районним судом за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 01.09.2016 року по відбуванню строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02 вересня 2017 року, близько 07 години 00 хвилин, у ОСОБА_2, який знаходився по вул. Сергієнко в с. Борова, Зміївського району Харківської області, виник умисел на таємне викрадення чужого майна, з території домоволодіння №47, розташованого по вул. Сергієнко в с. Борова, Зміївського району Харківської області, що належить ОСОБА_3. З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2, скориставшись тим, що його злочинні дії ніким помічені не будуть, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою наживи, переліз через паркан на територію зазначеного домоволодіння, звідки викрав майно, що належить потерпілій ОСОБА_3, а саме: трьохсекційну алюмінієву драбину, загальною довжиною 6 м., бувшої у використанні, вартістю 750 грн.; електричний подовжувач TM «Viko», довжиною 5,5 метри (ШВПП 2x1,5) на 3 розетки, бувшого у використанні, вартістю 50 грн.

Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_2, покинув територію домоволодіння та розпорядився ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №18216 від 04.10.2017 року, майнову шкоду на загальну суму 800 гривень.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2, вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, розкаявся у вчиненому. Не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи, на підставі яких стороною обвинувачення йому предявлено обвинувачення. Пояснив про обставини вчинення злочину.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні зауважила на ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав в повному обсязі, сприяв в розкритті злочину, відшкодував потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки, шляхом повернення викраденого майна. При призначенні покарання та ухваленні вироку просила суд врахувати дані обставини.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не зявилася, звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, свої покази дані під час досудового розслідування підтверджує в повному обсязі.

Показання обвинуваченого повністю відповідають фактичним обставинам справи. З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначеного злочину і правильність кваліфікації її дій за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням у сховище, вчиненому повторно.

Обставинами, що помякшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, визнається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставою, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України є рецидив злочину.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує, що ним вчинено злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

Суд враховує особу обвинуваченого, який не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується як особа, відносно якої скарги та компрометуючі матеріали відсутні, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, на військовому обліку в Зміївському РВК не знаходиться раніше судимий.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_2, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, наявність обставин, що помякшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, обставини справи і дійшов висновку, що його виправлення можливе без відбування покарання, у звязку з чим, обвинуваченого можливо звільнити від відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України, із покладанням на нього обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Питання щодо речових доказів належить вирішити згідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов в рамках кримінального провадження не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-374 КПК України, суд

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_2 винним у злочині, передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:

1)періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази: трьохсекційну алюмінієву драбину, загальною довжиною 6 м., бувшої у використанні; електричний подовжувач TM «Viko», довжиною 5,5 метри (ШВПП 2x1,5) на 3 розетки, які передані на відповідальне зберігання потерпілій вважати повернутими ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (в особі ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_4, ЄДРПОУ 02883133) витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №18216 від 04.10.2017 року в розмірі 594 (п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп., яка була проведена за рахунок бюджетного фінансування.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: