Постанова № 70725517, 27.11.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/5314/17

н/п 2-а/640/216/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2017

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий - суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря - Бломберус С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №731/80700/16 від 08.11.2016 року за ст. 485 МК України відносно неї; стягнути судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 16.09.16 року до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС вона, як митний брокер (декларант) ТОВ «Франко Трейд», подала для митного оформлення товару митну декларацію, в тому числі, на товар №34 «Вироби з пластмас… призначений для кріплення корпусу у ПЧВ1 на DIN-рейку. Країна виробництва: RU», митна вартість 5758,37 грн., код згідно УКТ ЗЕД «НОМЕР_1», ставка мита 0%, що надійшов на адресу ТОВ «ВО Овен» з республіки Білорусь за контрактом від 01.03.16 №01/03/16. Митниця рішенням про визначення коду товару від 26.09.16 змінила найменування та код товару №34. Зокрема, у вказаному рішенні зазначалось, що товар має найменування «кріпильні вироби з пластмаси… Застосовуються для монтажу електронних плат до основи, а також електронних модулей на DIN-рейку, код згідно УКТ ЗЕД «НОМЕР_2», давка мита 6,5 %». Таким чином, змінилася, сума митних платежів в бік збільшення на 449,15 грн. В подальшому митницею була винесена постанова № 731/80700/16, якою її було притягнуто до відповідальності за поручення митних правил, передбачених ст.485 МК України, за нібито вчинення дій спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних правил. Відповідальність за ст. 485 МК України настає за заявлений в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру...неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ 3?Д та його митної вартості. Тобто, в оскаржуваній постанові митниці повинно бути чітко вказано, із посиланням на відповідні докази, які конкретно відомості, що необхідні для визначення коду товару (як правило, вказуються у графі 31 ЕМД) є неправдивими і чому. Однак, в оскаржуваній постанові митниці цього не вказано. Більше того, опис товару, що вона вказувала у митній декларації, залишився фактично таким же як і вказала митниця, що свідчить про ідентичність. Разом із митною декларацією вона надала весь пакет товаросупровідних документів, що перебував у її розпорядженні та надання якого вимагалось Законом. Опис товару №34, який вона вказувала у графі 31 декларації, містився у товаросупровідних документах, зокрема у технічному описі цього товару, що також надавався до митного органу. Митницею не було встановлено факту подання недостовірних документів. Всі відомості, які вона вказувала у митній декларації є правдивими та підтверджуються товаросупровідними документами. Для доведення її вини у вчиненні вказаного правопорушення митниця повинна була встановити, що вона усвідомлювала, що вказує недостовірну інформацію, необхідну для визначення коду товару згідно УКТ ЗЕ та бажала, щоб це вплинуло на розмір митних платежів у сторону їх зменшення. Сам по собі факт зазначення у митній декларації неправильного коду товару за УКТ ЗЕД і корегування розміру нарахованих митних платежів не може бути підставою для складання протоколу про порушення митних правил. Класифікуючи товар, вона керувалася товаросупровідними документами і не знала, що вказує невірний код товару. У звязку з цим, в її діях відсутня вина, а отже і відсутній склад порушення митних правил.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення відповідно до викладених у позові вимог. Також зазначив, що позивачем було вказано в митній декларації всі ті характеристики та опис товару, який було вказано в контракті та іновайсі товаро-супровідних документів. Ніякого умислу на зменшення митних платежів у позивача не було, ніякі дії про це не свідчать і відповідачем не доведено, сам по собі факт зазначення іншого коду товару не є підтвердженням прямого умислу позивача на ухилення від сплати платежів. Більш того, навіть після проведення спецпідрозділом Харківської митниці визначення коду товару, то опис та характеристики товару не змінилися, тобто що також свідчить, що позивачка нічого не приховувала та не заявляла неправдиві відомості. Визначення коду товару в даному випадку було складним випадком, тому і митниця зверталася навіть до спеціального підрозділу до спеціалістів для визначення коду, а декларант не є таким спеціалістом, а відомості позивач брала з товаро-супровідних документів.

Представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, зазначила, що під час проведення митного контролю задекларованого товару, за результатами застосування автоматизованої системи управління ризиками, була визначена митна процедура по контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. З метою вирішення питання правильності класифікації та кодування товару було складено запит від 16.09.2016 №218 до спеціалізованого підрозділу митниці. За результатами розгляду запиту було надано класифікаційне Рішення від 26.09.2016 за яким заявлені коди та опис товарів було змінено, зокрема, товар 34 за кодом згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_1 встановлено код згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_2. При цьому ставка мита по товарам №№14, 21, 25 не змінилась, по товару № 34 змінилась з 0% на 6.5%. За фактом зміни коду товару вбачаються недобори по сплаті ввізного мита - 374,29 грн.. та частини ПДВ - 74,86 грн. Тобто, сума недоборів, що підлягає сплаті становить: 449,15 грн. З урахуванням вищевикладеного в діях декларанта ОСОБА_1 вбачалися ознаки складу порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, а саме дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Позивачка надала органу доходів і зборів достовірні відомості про заявлений до митного контролю та оформлення товар, але в порушення вимог ст.ст. 257, 266 МК України не заявила за встановленою формою необхідних для здійснення митного контролю правдивих відомостей стосовно оподаткування товару, вбачаються достатні дані, які вказують на те, що декларантом ОСОБА_1 під час подання в Харківську митницю ДФС ЕМД було вчинено дії спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, тобто вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановою заступника начальника Харківської митниці ДФС від 08.11.2016 року в справі про порушення митних правил №731/80700/16 року визнано винуватою ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 1347 грн. 45 коп.

Відповідно до постанови Харківської митниці ДФС від 08.11.2016 року, 16.09.2016 року до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС митним брокером ТОВ «Франко Трейд» ОСОБА_1 на підставі договору №63-ДФТ про надання послуг з декларування то товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, укладеному з ТОВ «ВО Овен» 18.09.2014 року, для митного контролю та митного оформлення було подано електронну митну декларацію №807100000/2016/036062 в режимі «ІМ 40АА» на товари: «електронні прилади та їх частини, для контролю та вимірювання, мікросхеми, резистори, кабелі, проводи, трансформатори запобіжники, контролери в асортименті», у тому числі товар №34 «Вироби з пластмас: стійка LCI-6-3000 шт., стійка LCV-3-1000 шт., замок ЗД-1-1 шт. Матеріал: нейлон 66(UL). Клас вогнестійкості:94У-2, колір: натуральний, монтажний комплект ЗД-1-DIN- замок рейки - призначений для кріплення корпус у ПЧВ1 на DIN- рейку. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: немає даних. Країна виробництвами», митна вартість 5758,37 гривень, код згідно з УКТЗЕД «НОМЕР_1», ставка мита 0%, що надійшов на адресу ТОВ «ВО Овен» (м. Харків, вул. Гв.Широнінців, 3-А) з Республіки Білорусь на підставі контракту від 01.03.2016 року №01/03/16, інвойсу від 12.09.2016 року №Т-33, накладної CMR від 12.09.2016 №38. Під час проведення перевірки відомостей, заявлених декларантом ОСОБА_1 в ЕМД №807100000/2016/036062 від 16.09.2016 року, відповідно до Рішення про визначення коду товару від 26.09.2016 року № КТ-807000013-0353-2016, винесеному відділом класифікації товарів УАМП Харківської митниці ДФС, встановлено, що товар № 34 має найменування: «кріпильні вироби з пластмаси: стійка LCI-6, стійка LCV-3, замок ЗД-1. Виготовлені з нейлону. Застосовуються для монтажу електронних плат до основи, а також електронних модулей на DIN-рейку, код згідно з УКТЗЕД «НОМЕР_2», ставка мита 6,5%». У зв'язку зі зміною коду товару визначену ставку мита було збільшено, внаслідок чого виявлено, що вказані дії декларанта ОСОБА_1 призвели до недобору митних платежів на загальну суму 449,15 гривень. Декларант ОСОБА_1 згідно зі своїми посадовими обов'язками повинна надавати органу доходів і зборів достовірні відомості про заявлений до митного контролю та оформлення товар, але в порушення вимог ст.ст. 257, 266 МК України не заявила за встановленою формою необхідних для здійснення митного контролю правдивих відомостей стосовно оподаткування товару, вбачаються достатні дані, які вказують на те, що декларантом ОСОБА_1 під час подання в Харківську митницю ДФС ЕМД №807100000/2016/036062 було вчинено дії спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, тобто вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.09.2016 року до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС ОСОБА_1 для митного контролю та митного оформлення було подано електронну митну декларацію №807100000/2016/036062 в режимі «ІМ 40АА» на товари: «електронні прилади та їх частини, для контролю та вимірювання, мікросхеми, резистори, кабелі, проводи, трансформатори запобіжники, контролери в асортименті», всього позицій товарів 36, на загальну суму за рахунком (п.22) - 1685825,77 рублів.

Вказана митна декларація також оформлювався товар №34 «Вироби з пластмас: стійка LCI-6-3000 шт., стійка LCV-3-1000 шт., замок ЗД-1-1 шт. Матеріал: нейлон 66(UL). Клас вогнестійкості:94У-2, колір: натуральний, монтажний комплект ЗД-1-DIN- замок рейки - призначений для кріплення корпус у ПЧВ1 на DIN- рейку. Країна виробництвами», митна вартість 5758,37 гривень, код згідно з УКТЗЕД «НОМЕР_1», ставка мита 0%, що надійшов на адресу ТОВ «ВО Овен» (м. Харків, вул. Гв.Широнінців, 3-А) з Республіки Білорусь на підставі контракту від 01.03.2016 року №01/03/16, інвойсу від 12.09.2016 року №Т-33, накладної CMR від 12.09.2016 №38.

Під час проведення митного контролю задекларованого товару була визначена митна процедура по контролю правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД. З метою вирішення питання правильності класифікації та кодування товару було складено запит від 16.09.2016 №218 до спеціалізованого підрозділу митниці.

За результатами розгляду запиту Відділом класифікації товарів Харківської митниці було надано класифікаційне Рішення від 26.09.2016 № КТ-807000013-0353-2016, за яким заявлені коди та опис товару було змінено, зокрема, товар №34 за кодом згідно з УКТ ЗЕД НОМЕР_1 та описом товару «Вироби з пластмас: Стійка LCI-6-3000 шт. Стійка LCV-3-1000 шт. Замок ЗД -1-1 шт. Матеріал: Нейлон 66 (UL). Клас вогнестійкості: 94V -2. Колір: натуральний. Монтажний комплект ЗД-1- DIN - замок рейки - призначений для кріплення корпусу ПЧВ1 на DIN- рейку. Торгівельна марка: немає даних. Виробник: немає даних. Країна виробництва: RU» встановлено опис товару «Кріпильні вироби з пластмаси: Стійка LCI-6, стійка LCV-3, Замок ЗД-1. Виготовлені з нейлону, застосовуються для монтажу електронних плат до осниви, а також електронних модулей на DIN- рейку», який відповідає коду згідно УКТ ЗЕД НОМЕР_2.

При цьому ставка мита по товарам №№14, 21, 25 не змінилась, по товару № 34 змінилась з 0% на 6.5%.

У звязку зі зміною коду товару №34 митницею встановлені недобори по сплаті ввізного мита - 374,29 грн. та частини ПДВ - 74,86 грн., що становить: 449,15 грн. відповідно до розрахунку по курсу Національного Банку України на день подання митної декларації до митного оформлення.

У звязку з вказаним, митниця вважала, що наявні достатні дані, які вказують на те, що декларантом ОСОБА_1 під час подання в Харківську митницю ДФС ЕМД №807100000/2016/036062 було вчинено дії спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів, тобто вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України, за наслідками чого винесено оскаржувану постанову від 08.11.2016 року.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, митне оформлення товарів було здійснено позивачем на підставі контракту від 01.03.2016 року №01/03/16, інвойсу від 12.09.2016 року №Т-33, накладної CMR від 12.09.2016 №38.

Згідно з Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 графа 31 МД повинна містити такі відомості про товар: опис товару відповідно до товаросупровідних документів в обсязі, достатньому для його розпізнання та віднесення до коду згідно з УКТЗЕД.

Позивачем в митній декларації у графі 31 вказаний опис товару, в тому числі товар №34, згідно із товаросупровідними документами.

Позивачем не було надано до митного органу недостовірних документів для визначення коду товару, недостовірної інформації або приховування будь-якої інформації, необхідних для класифікації товару, оскільки при визначенні митницею коду товару були використані товаросупровідні документи надані позивачем.

Крім того, на запит Митниці Відділом класифікації товарів Харківської митниці було надано класифікаційне Рішення від 26.09.2016 № КТ-807000013-0353-2016, за яким опис товару №34 (його характеристики, призначення тощо) фактично є ідентичним опису товару №34, який позивач вказала в графі 31 ЕМД, що додатково свідчить про відсутність у позивача наміру вказувати неправдиві відомості задля зменшення митних платежів. Відділом класифікації товарів було змінено лише код товару з УКТ ЗЕД НОМЕР_1 на УКТ ЗЕД НОМЕР_2.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

У даному випадку мав місце складний випадок класифікації товару, адже документи були передані до відділу класифікації товарів за запитом №218 від 16.09.2016 року, зокрема, у звязку зі спірним питанням правильності класифікації товару, тобто до осіб зі спеціальними знаннями.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч.1,2 ст.69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Статтею 485 МК України передбачено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у звязку з якими було надано такі пільги.

За змістом ст.485 Митного кодексу України склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов'язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості.

Як свідчать матеріали справи, позивачем подана для митного оформлення товару ЕМП від 16.09.2016 року, яка містить необхідні відомості, які позивачем внесені на підставі товаро-супровідних документів.

Віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, згідно Митного кодексу України здійснюється митними органами з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД.

Статтею 485 МК України передбачена наявність спеціальної протиправної мети - неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинене тільки з умисною формою вини.

Таким чином, в даному випадку сам по собі факт зазначення позивачем невірного коду товару в декларації не може бути доказом того, що його дії були направлені на несплату митних платежів у формі прямого умислу.

У звязку з цим, у відповідача не було підстав, з урахуванням положень ст. 69 МК, для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Крім того, в ЕМП вказано вартість всього товару у сумі 1685825,77 рублів (678517,20 грн.), а вартість товару №34 (у якому вказано невірний код УКТЗЕД, що призвело до зміни ставки мита з 0% на 6,5%) становить всього 5758,37 грн., що становить менше одного відсотка від суми всіх оформлених товарів (0,85%), що в сукупності додатково свідчить про відсутність прямого умислу на зазначення позивачем невірного коду товару в декларації з метою несплати митних платежів (449,15 грн.) за товар №34.

Суд не приймає в якості обґрунтування вини позивача у вчиненні порушення митних правил посилання на те, що до подання митної декларації позивач не скористався наданим йому правом на проведення фізичного огляду вантажу з метою визначення точних відомостей про товари, оскільки зазначені дії не відносяться до встановлених ст.266 МК України обовязків декларанта, а визначені в якості його права, з огляду на можливе виникнення складних випадків, як зазначено у ч.ч.5,6 ст.69 МК України. При цьому фізичний огляд позивачем товару №34 не вплинуло б на зазначення опису та характеристик товару, оскільки опис та характеристика зазначена позивачем в ЕМП (зроблена ним на підставі товаросупрвідних документів) фактично співпадає з описом та характеристикою товару №34, яка вказана фахівцем Відділу класифікації товарів у Рішенні від 26.09.2016 № КТ-807000013-0353-2016.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не наведено обставин та не надано доказів, які доводять вину позивача у внесенні до митної декларації завідомо неправдивих відомостей щодо коду товару з метою ухилення від сплати митних платежів.

Таким чином, в діях позивача відсутній склад порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 531 МК України підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

На підставі викладеного, позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №731/80700/16 від 08.11.2016 року за ст. 485 МК України підлягають задоволенню.

Питання розподілу судових витрат у адміністративній справі врегульовано статтею 94 КАС України.

Відповідно до ч. 1 вказаної статті якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Виходячи із системного аналізу цієї норми, вбачається, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - відповідача на користь позивача, який не звільнений від сплати судового збору, підлягають тільки ті витрати, які документально підтверджені. У випадку звільнення позивача від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат в частині стягнення витрат на оплату судового збору у справі не вирішується.

Відповідно до статті 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КУпАП (частина перша статті 529 МК України).

Відповідно до статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

У справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП, статей 2, 3, 4 Закону № 3674-VI позивач звільняється від сплати судового збору. КпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача відсутні.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановленому законом.

Таким чином, позивачка у вказаній справі не позбавлена права звернутися до суду із клопотанням про повернення судового збору в порядку, передбаченому ст. 7 Закону № 3674-VI.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 94, 159, 160-163 КАС України, ст.ст. 485, 531 МК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Харківської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №731/80700/16 від 08.11.2016 року відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача судового збору відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий