Постанова № 7072550, 04.12.2009, Хмельницький окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2009 року справа № 2-а-9274/09/2270/4

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі судді Ковальчук О.К. при секретарі Бесарабі І.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника 1 відповідача Варфоломєєвої О.В.

представника 2 відповідача Сапожнік Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому та Головного управління Державного казначейства України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому щодо відмови у поверненні грошових коштів, сплачених як збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перерахування на розрахунковий рахунок позивача сплаченого збору в сумі 2624,0 грн.

ВСТАНОВИВ:

в поданій до суду позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому щодо відмови у поверненні грошових коштів, сплачених як збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та зобовязати відповідача перерахувати на його розрахунковий рахунок 2624,0 грн. сплачені як збір на загальнообовязкове пенсійне страхування під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу житла, придбаного вперше.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Представники 1-го та 2-го відповідачів проти позову заперечили.

Заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному звязку та сукупності, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими з урахуванням наведеного нижче.

Судом встановлено, що на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 11.09.2009 року, позивач придбав квартиру № 36, що знаходиться в місті Хмельницькому по вулиці Тернопільській,16 загальною площею 42,1 кв.м. вартістю 262400,0 грн.

До підписання вказаного договору позивач сплатив до державного бюджету збір на обовязкове державне пенсійне страхування в сумі 2624,0 грн. (п.14 договору купівлі-продажу від 11.09.2009 року, квитанція № 190/294 від 11.09.2009 року).

Право власності на придбане житло зареєстроване за позивачем 11.09.2009 року за № 3613510, що підтверджується Витягом з державного реєстру правочинів.

В жовтні 2009 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому з заявою про повернення сплаченого збору в сумі 2624,0 грн. та отримав відмову (лист №13916/09 від 12.10.2009 року), мотивовану тим, що законодавством не передбачений порядок відшкодування органами Пенсійного фонду України коштів, сплачених при купівлі житла на підставі заяви платника.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Досліджені судом докази (паспорт серії НОМЕР_1 від 08.06.2000 року, в якому відсутня відмітка про використання житлового приватизаційного чека, повідомлення Хмельницького БТІ № 613221 від 03.10.2009 року, довідка Стрийського МБТІ Львівської обласної ради №2660 від 30.11.2009 року, довідка філії Стрийського відділення №6311 ВАТ «Державний ощадний банк» №174 від 26 листопада 2009 року) свідчать про відсутність у позивача раніше зареєстрованого права власності на житло, а відтак суд вважає встановленим факт придбання позивачем житла вперше.

Ч астиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч вимогам зазначеної норми, відповідачами не надано жодного доказу, який відповідає вимогам ст.70 КАС України та свідчить про наявність у позивача зареєстрованого права власності ( в тому числі в минулому), а відтак і про правомірність відмови в поверненні сплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.

Тому, відсутність персоніфікованого обліку переходу прав власності критерієм кількісного придбання нерухомого майна фізичними та юридичним особами, не може слугувати підставою для позбавлення позивача права на повернення збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, від сплати якого позивач звільнений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином , суд вважає, що позивачем доведений факт придбання житла вперше.

Статтею 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платники збору, визначені пунктами 5 - 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкриті в управліннях Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Сплата позивачем збору на обовязкове державне пенсійне страхування до бюджету підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що право позивача на повернення з державного бюджету сплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування в сумі 2624,0 грн. підтверджене матеріалами справи, а тому позовні вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення.

В той же час суд не має підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому щодо відмови у поверненні грошових коштів, оскільки зазначена відмова оформлена листом, який не належить до категорії рішень субєкта владних повноважень.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України. Однак жодним законом України не врегульований порядок надання органами Пенсійного фонду України подань щодо повернення помилково або надмірно сплаченого збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пп. 4 п. 4 Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 4 квітня 2006 року N 332, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 квітня 2006 р. за N 454/12328 на Головне управління покладені повноваження щодо повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Порядок повернення помилково сплачених до бюджету коштів врегульований Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року N 226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 р. за N 1000/7288.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України « Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» , ст.ст. 11, ст. 99, 100, 158- 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_4 2624,0 грн. сплаченого збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (р/р 29244825509100, ЗКПО 14360570, МФО 305299 ЗАТ КБ «Приватбанк»).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 09.12.2009 року

Головуючий суддя підпис О.К.Ковальчук

З оригіналом згідно

Суддя О.К.Ковальчук