Ухвала суду № 70722283, 05.12.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 454/2292/17

Провадження № 22-ц/779/1803/2017

Категорія 33

Головуючий у 1 інстанції Струс Т.В.

Суддя-доповідач Матківський

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Горейко Л.В., Ясеновенко Л.В.

секретаря Петріва Д.Б.

розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 12 вересня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в Сокальського районного суду Львівської області з позовом до Апеляційного суду Львівської області, Державної казначейської служби про стягнення моральної шкоди, завданої в результаті незаконних дій колегії суддів Апеляційного суду Львівської області щодо постановлення ухвали від 06 жовтня 2016 року, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації.

Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 12 вересня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до апеляційного суду Львівської області про відшкодування моральної шкоди.

На дану ухвалу ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 листопада 2017 року визначено підсудність у даній справі Апеляційному суду Івано-Франківської області.

Апелянт у скарзі зазначає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, в результаті чого нерозглянутий позов по суті та порушені права, гарантовані ст.8,40,55-56 Конституції України. Суд не з'ясував, чи має апелянт право на відшкодування 1000000 гривень моральної шкоди, завданої протиправними діями апеляційного суду Львівської області шляхом постановлення завідомо неправосудної ухвали від 06 жовтня 2016 року.

Вислухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі суд першої інстанції прийшов до висновку, що заява ОСОБА_1 про стягнення з апеляційного суду Львівської області на його користь коштів в сумі 1000000 гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій апеляційного суду, що спричинило приниження честі, гідності та ділової репутації не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право, у встановленому цим Кодексом порядку, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи вимоги тим, що суддя апеляційного суду Львівської області мав намір позбавити його доступу до правосуддя, чим порушено норми Конституції України, ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» під час розгляду його справи в суді, зокрема, щодо прийняття, на його думку завідомо неправосудної ухвали.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Суд є органом, який розглядає скарги на рішення, дії, бездіяльність органів державної влади, їх посадових осіб, а його рішення (дії, бездіяльність) оскаржуються лише у порядку, визначеному законодавством про судочинство.

Таким чином, відмовляючи у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що предметом позовних вимог є фактично оскарження процесуальних дій судді, пов'язаних з розглядом справи.

Колегія суддів вважає, що на спірні правовідносини не поширюється юрисдикція судів по розгляду таких справ в порядку цивільного судочинства, оскільки ні Конституцією, ні чинними законами України не передбачено право особи на відшкодування за рахунок держави шкоди, завданої незаконними судовими рішеннями суддів під час здійснення ними правосуддя, окрім, як на підставі обвинувального вироку суду про вчинення суддею злочину при здійсненні правосуддя, зокрема, винесення ним завідомо неправосудного рішення, а також в разі скасування вироку суду як неправосудного (незаконного засудження), тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 12 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: М.Д. Горейко

Л.В. Ясеновенко