Ухвала суду № 70720974, 29.11.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання недійсним кредитного договору, –

ВСТАНОВИЛА:

21 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення зустрічного позову до ТОВ «Порше Мобіліті» про визнання недійсним кредитного договору, яку було задоволено частково ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року: заборонено відчуження автомобіля марки Volkswagen Polo, об’єм двигуна 1598, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, д/н НОМЕР_2, колір темно-синій.

Не погодившись із такою ухвалою, ТОВ «Порше Мобіліті» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, а ухвалу суду – скасувати та передати питання до Самарського районного суду м. Дніпропетровська на новий розгляд, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені законодавством, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та порядок виконання.

Із матеріалів справи вбачається, що предметом спору, як в первісному позові, так і в зустрічному є кредитний договір №50007799 від 04 березня 2013 року, укладений між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_3, в той час, як заборону відчуження накладено на автомобіль марки Volkswagen Polo, 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2, питання щодо якого в даному цивільно-правовому спорі не вирішується.

Згідно роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року ««Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Посилання ОСОБА_2 на необхідність зупинити стягнення спірного транспортного засобу є безпідставними, оскільки автомобіль марки Volkswagen Polo, 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2 є предметом застави за договором застави №50007799 від 05 березня 2013 року і стягується на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 №2781 від 06 жовтня 2016 року в межах відкритого виконавчого провадження №52848723 від 10 листопада 2016 року.

Ані виконавчий напис нотаріуса №2781 від 06 жовтня 2016 року, ані постанова про відкриття провадження №52848723 від 10 листопада 2016 року ОСОБА_2 в порядку передбаченим положеннями ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» не оскаржувались.

Питання щодо визнання недійсним договору застави №50007799 від 05 березня 2013 року, згідно якого заставлено автомобіль марки Volkswagen Polo, 2012 року випуску, д/н НОМЕР_2, ОСОБА_2 в межах даної цивільної справи не ставиться.

Відповідно до п. п. 6, 7 Постанови Пленуму ВСУ №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, особам які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов’язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) прийшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зродити неможливим виконання судового рішення.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до наявних у справі матеріалів, ОСОБА_2 не надав жодних належних та допустимих доказів, які свідчили б про існування загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а постановлена судом першої інстанції ухвала не містить мотивів, із яких суд прийшов до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зродити неможливим виконання судового рішення.

Біль того, відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВСУ №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Тож, оскільки зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «Порше Мобіліті» є матеріально-правовими вимогами немайнового характеру, то вони не можуть бути забезпечені шляхом заборони відчуження майна.

А тому, керуючись положеннями ст. ст. 209, 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» – задовольнити.

Ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 31 серпня 2017 року про забезпечення позову – скасувати та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

ОСОБА_5