Рішення № 70720025, 28.11.2017, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7455/17

Провадження № 2/185/3868/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2017 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Палюх Т. Д.

при секретарі судового засідання Андруховій Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2017 року згідно із відбитком штемпеля на конверті поштового відправлення ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач посилався на те, що 29.03.2013 ОСОБА_1 (відповідач 1) та Публічне акціонерне товариство «КРЕДІ ОСОБА_3» уклали договір № 1/1362684, відповідно до якого відповідач 1 отримав кредит у розмірі 183938,00 грн із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, сплатою щомісячної комісії у розмірі 2,50% від суми кредиту з кінцевим терміном повернення до 28.03.2016.

В забезпечення виконання основного зобов’язання ОСОБА_1 перед ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_3» за кредитним договором № 1/1362684 від 29.03.2013 між банком та ОСОБА_2 29.03.2013 було укладено договір поруки № Р1/1362685.

30 жовтня 2015 року між ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_3» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами №10-ІV, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №1/1362684 від 29.03.2013, укладеним між ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_3» та ОСОБА_1, перейшло до ТОВ «ФК «ПОЗИКА».

У порушення ст. 526, 527, 530 ЦК України (відповідач 1) свої зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, тому станом на 05.09.2017 відповідач 1 має заборгованість перед позивачем у сумі 250639,81 грн (двісті п’ятдесят тисяч шістсот тридцять дев’ять гривень вісімдесят одна копійка), в т.ч.: 36691,18 грн – сума залишку за кредитом, 65857,91 грн - сума простроченого основного боргу, 656,31 грн - нараховані проценти, 19935,42 грн - сума прострочених процентів, 115960,94 грн - сума інфляції, 11538,05 грн - три відсотки річних.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, наполягав на задоволенні позову, спираючись на доводи, викладені у позовній заяві.

Відповідачі про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, у судове засідання не з'явилися, причини своєї неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи за їх відсутності від них не надходили.

Суд постановив ухвалу про розгляд справи за наявними матеріалами справи заочно.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши докази на належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінивши докази кожний окремо та у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Суд встановив, що між ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_3» та ОСОБА_1 виникли правовідносини з кредитного договору, оскільки 29.03.2013 останній з ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_3» уклали кредитний договір № 1/1362684, згідно з яким ОСОБА_3 надає Позичальнику строковий кредит у сумі 183938,00 грн з умовами повернення відсотків за його користування у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, сплатою щомісячної комісії у розмірі 2,50% від суми кредиту з кінцевим терміном повернення до 28.03.2016.

В забезпечення виконання основного зобов’язання ОСОБА_1 перед ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_3 за кредитним договором № 1/1362684 від 29.03.2013 між позивачем та ОСОБА_2 29.03.2013 було укладено договір поруки № P2/1246675 .

30 жовтня 2015 року між ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_3» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов’язань за фінансовими кредитами №10-ІV, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №1/1362684 від 29.03.2013, укладеним між ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_3» та ОСОБА_1, перейшло до ТОВ «ФК «ПОЗИКА».

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі порушили зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту, тому у позивача є всі підстави вимагати солідарного повернення всієї суми кредиту, сплатити проценти у сумі 250639,81 грн (двісті п’ятдесят тисяч шістсот тридцять дев’ять гривень вісімдесят одна копійка) в т.ч.: 36691,18 грн – сума залишку за кредитом , 65857,91 грн - сума простроченого основного боргу, 656,31 грн - нараховані проценти, 19935,42 грн - сума прострочених процентів, 115960,94 грн - сума інфляції, 11538,05 грн - три відсотки річних.

Керуючись ст.ст. 554, 625, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічне акціонерне товариство 'КРЕДІ ОСОБА_3' до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити .

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 1/1362684 від 29.03.2013 у сумі 250639,81 грн (двісті п’ятдесят тисяч шістсот тридцять дев’ять гривень вісімдесят одна копійка) в т.ч.: 36691,18 грн – сума залишку за кредитом , 65857,91 грн - сума простроченого основного боргу, 656,31 грн - нараховані проценти, 19935,42 грн - сума прострочених процентів, 115960,94 грн - сума інфляції, 11538,05 грн - три відсотки річних.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» судові витрати у сумі по 1879,80 грн (одна тисяча вісімсот сімдесят дев'ять гривень вісімдесят копійок) з кожного.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем у десятиденний строк з моменту отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т. Д. Палюх